Бідолашний Фімочка 😁

Розкішниця для імператора
— Мадлено, на тебе вдома чекають десятки лікарів за бажанням імператора, — процідив крізь зуби Фімочка, — про що я з самого раннього ранку ні слухом ні духом.
— Та я теж не дуже в курсі була, — протягнула я, а сама дивилася кудись на верхівки дерев.
— І це ще нічого — я примчав так швидко, як тільки міг. Але уяви моє здивування, коли головний імператорський лікар підійшов до мене й украй нечемним голосом поцікавився, а де твою… Де, власне, Розкішницю носить!
— Гуляла, — з найчеснішим виглядом випалила я.
Фімочка ляснув себе по боках.
— Гуляла! Я ледь не облисі́в, поки мене вичитували за те, що я за гаремом не стежу, а вона гуляла!
— Так свіже повітря корисне для здоров'я…
Здається, я трохи загралася, бо Фімочка став неприродно зеленкуватого відтінку з фіолетовим відливом. Я ніяково хихикнула, а тоді взяла його під руку.
— Ну-ну, Поцкентію, ми вже йдемо, вже біжимо, — мекала я овечкою. — Ви тільки глибоко дихайте. Отак, щоб вдих і видих, добре? Будь ласка, дихайте, Поцкентію, а то лікарі вже вам знадобляться.
— Уб'ю окаянну, — тільки й видушив він.

Читати далі: https://booknet.ua/book/rozkshnicya-dlya-mperatora-b459174

Пі.сі. один з промиків не активували, тож вставляю його знову! Не пропустіть!