Скільки потрібно мати грошей для в'їзду в різні країни ЄвропиВирушаючи в подорож країнами Шенгенської зони, українці повинні враховувати не лише документи й страховку, а й фінансові вимоги. На кордоні вас можуть попросити підтвердити наявність коштів, необхідних для проживання на час поїздки.🔹 Мінімальні фінансові вимоги по країнах ЄС🇮🇹 Італія — €270 до 5 днів (для груп туристів менше)🇫🇷 Франція — €120 (без підтвердження житла), €32,50 (за наявності житла)🇪🇪 Естонія — €86 в день🇱🇮 Ліхтенштейн — €91 в день, €27 для студентів🇨🇭 Швейцарія — €91 в день, €27 для студентів🇬🇷 Греція — €50 в день, мінімум €300 на 5 днів🇸🇮 Словенія — €70 в день, €35 для неповнолітніх із батьками🇪🇸 Іспанія — €71 в день🇲🇹 Мальта — €48 в день🇸🇪 Швеція — €47 в день🇩🇰 Данія — €47 в день🇩🇪 Німеччина — €45 в день🇧🇪 Бельгія — €95 (у готелі), €45 (проживання у приватних осіб)🇳🇴 Норвегія — 500 NOK (≈€43) в день🇱🇹 Литва — €40 в день🇨🇿 Чехія — €40 в день (до 30 днів)🇳🇱 Нідерланди — €34 в день🇫🇮 Фінляндія — €30 в день🇸🇰 Словаччина — €56 в день🇵🇹 Португалія — €75 при в’їзді + €40 на кожен день🇵🇱 Польща — 300 злотих (до 3 днів), 100 злотих/день (понад 3 дні)🇭🇺 Угорщина — €3 в день🇱🇻 Латвія — €14 в день🇦🇹 Австрія — сума визначається індивідуально🇱🇺 Люксембург — сума визначається індивідуально🔹 Як перевіряють наявність коштів?Прикордонники або візові офіцери мають право запитати підтвердження ваших фінансових можливостей. Це можуть бути: готівка, виписка з банківського рахунку, чек із банкомату або підтвердження бронювання готелю з передоплатою.Якщо плануєте користуватись банківською карткою, бажано заздалегідь роздрукувати виписку з актуальним балансом. Це зменшить ризик затримки на контролі чи зайвих запитань з боку прикордонників.🔹 Чи варто брати тільки готівку?Готівка зручна для щоденних витрат, але тримати всі кошти при собі — небезпечне рішення. Найкращий варіант — поєднання: частину суми варто мати в євро або у валюті країни призначення, решта — на банківській картці. Добре ще мати невеликий резерв в іноземній валюті на випадок непередбачених ситуацій.Порада: завжди перевіряйте актуальні вимоги щодо в’їзду на офіційному сайті консульства тієї країни, до якої плануєте подорож. Це допоможе уникнути неприємних несподіванок.
😕 Іноземним студентам стане важче навчатися у ПольщіНові правила, що регулюють перебування та роботу іноземців, можуть зменшити кількість іноземних студентів у Польщі, а також погіршити фінансове становище багатьох університетів.Серед студентів-іноземців найбільшими групами є представники України та Білорусі – 58%.Як зазначає Альдона Томчинська, керівник команди з обробки даних у Національному інституті обробки інформації (OPI PIB), якщо враховувати лише студентів першого курсу, то тенденція до зростання, яка спостерігається протягом багатьох років, явно сповільнюється. Найбільша кількість іноземних студентів першого курсу була у 2022 році, після початку війни в Україні, коли українським біженцям було надано право на безкоштовну освіту в державних університетах за польськомовними програмами.Наразі кількість студентів з України зростає не так стрімко, а приплив кандидатів з країн Азії та Африки зменшується через нещодавно запроваджені правила. Ці правила можуть ще більше зменшити кількість студентських віз для іноземців, яка була значно скорочена у 2024 році у відповідь на візовий скандал.Нещодавно запроваджені правила зобов’язують іноземця володіти мовою викладання в університеті на рівні не нижче В2. На підвердження іноземець має надати сертифікат.Вимога щодо володіння мовою, а саме сертифіката, що його підтверджує, викликала обурення в університетах, особливо враховуючи те, що іспити з польської мови були заплановані лише на лютий 2026 року.У відповідь на протести університетів Міністерство науки і вищої освіти встановило правила перевірки володіння мовою навчання під час цьогорічного вступу до університетів. Міністерство розпорядилося про те, щоб мовні сертифікати стали обов’язковими з серпня 2025 року, а Національне агентство академічних обмінів (NAWA) оголосило про додатковий іспит з польської мови рівня B2 у середині листопада.Новим викликом для деяких університетів, особливо приватних (де понад половина студентів – іноземці), є запровадження ліміту для іноземних студентів – не більше 50% від загальної кількості студентів. Після перевищення цього ліміту навчальним закладам доведеться призупинити набір іноземців. Ця проблема стосується приватних закладів.
🚆 З грудня між Німеччиною та Польщею (до українського кордону) курсуватиме більше поїздів далекого сполучення Залізничні оператори Deutsche Bahn та PKP Intercity оголосили про суттєве розширення транскордонного сполучення. Кількість прямих рейсів зросте з 11 до 17 на день.🔴 Головні зміни: * Запускається новий денний маршрут: Лейпциг – Вроцлав – Краків – Перемишль (двічі на день в обох напрямках). Це вперше, коли Лейпциг отримає пряме сполучення з південною Польщею та українським кордоном. * Подорожі між Мюнхеном, Нюрнбергом, Франкфуртом-на-Майні та Вроцлавом стануть швидшими приблизно на 2 години завдяки зручним пересадкам у Лейпцигу. * Хемніц і Дрезден також отримають новий маршрут зі зупинками на півночі Саксонії. 🌃 Нічні рейси: * Eurocity: Берлін – Перемишль через Вроцлав і Краків. * Eurocity: Берлін – Холм через Лодзь і Варшаву. * До нічного поїзда «Шопен» (Мюнхен – Варшава) додадуть вагони до Кракова і Перемишля, що з’єднує південну Німеччину з південною Польщею та українським кордоном.🌍 Представники компаній відзначають, що цей крок є частиною спільних зусиль для задоволення зростаючого попиту на міжнародні подорожі та покращення залізничних маршрутів між ключовими містами Європи.
📌 Після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити тимчасовий захист українських біженців і уточнити питання підтримки дітей, польські жінки написали лист протесту до органів влади Польщі із закликом відновити впевненість українських біженців у захисті. Лист підписало понад дві з половиною тисячі жінок (і весь час продовжують надходити нові підписи), серед яких три колишні перші леді Польщі — Данута Валенса, Йоланта Кваснєвська й Анна Коморовська, в також лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук, кінорежисерка Аґнєшка Голланд, колишня заступниця уповноваженого з прав громадян Ганна Мачинська тощо.Поки польські політики вирішують, відмінити чи ні українським біженцям, які не працевлаштовані офіційно, безкоштовний медичний захист і соцвиплати на дітей, польські жінки наголошують, що таке рішення позбавляє підтримки жінок з дітьми, чиї чоловіки воюють на фронті. Це створює для біженок атмосферу страху замість безпеки.За словами авторок листа, замість стабільності українські жінки отримали загрозу повторної втечі та втрати довіри до польської держави.Детальніше: https://www.pravda.com.ua/articles/2025/09/1/7528812/
‼️В Україні запрацюють аеропорти: Захід готуються створити над країною безпольотну зону після можливого перемир'я, — The Telegraph📍Для цього системи ППО і винищувачі європейських країн повинні «прикрити» небо від можливих російських ударів. 📍Згідно з обговорюваним планом, спочатку місія, в рамках якої будуть задіяні патрулі західних винищувачів і наземні системи ППО, буде спрямована на відкриття Львівського та інших українських аеропортів на заході країни.📍У міру «зміцнення довіри» до дотримання домовленостей про припинення вогню місія буде розширюватися на схід у бік Києва та інших міст.📍Також видання пише, що коаліція охочих не планує відправляти 30-тисячний контингент в Україну, кількість військових буде зменшено через брак сил і небажання провокувати рф.📍Британія, Франція, Німеччина, Бельгія, країни Балтії та Скандинавії висловлювали готовність, але без конкретних пропозицій щодо участі. Швидше за все, європейські військові будуть діяти як інструктори на нових базах на заході України.
Кількість українських студентів за кордоном зросла в п’ять разів.Університети Європи, США, Канади та Австралії навчають більш ніж 115 тис українців, що в понад п’ять разів більше, ніж 15 років тому. У 2008–2009 навчальному році за кордоном було близько 21 тис студентів, а нині ця цифра становить 11% від усіх студентів денної форми в Україні.До 2014 року головними мотивами для навчання за кордоном були якісна освіта та кар’єрні перспективи. Після початку російської агресії студентська міграція прискорилася, а до 2018 року кількість українських студентів за кордоном подвоїлася. У 2022–2023 навчальному році їхня кількість зросла ще на 47% порівняно з попереднім роком.🔹 Найпопулярніші напрямки навчанняТрадиційно серед лідерів — Німеччина, Польща, США, Франція та Чехія. Після початку повномасштабної війни найчастіше українці обирають Польщу — там навчається 40% усіх українських студентів за кордоном.Після 2022 року найбільший приріст зафіксовано у Польщі, Канаді, Словаччині, Німеччині, Чехії, Франції та Литві — разом вони забезпечили понад 80% зростання. У Польщі, Німеччині та Чехії кількість студентів з України збільшилася на 30–40%, а у Словаччині — на 80%.🔹 Частка українських студентів серед іноземців у 2023–2024 навчальному році:🇸🇰 Словаччина — 53,5%🇵🇱 Польща — 43,1%🇱🇹 Литва — 16,7%🇨🇿 Чехія — 12,2%🇧🇬 Болгарія — 11,2%🇪🇪 Естонія — 9,9%За даними Євростату, після 2022 року до країн ЄС виїхали до 1,4 млн українських дітей, серед яких 300–340 тис підлітків, що можуть стати студентами цих країн у найближчі роки.
🇪🇺🇺🇦 ЄС готується до завершення тимчасового захисту для українцівТимчасовий захист діятиме до 4 березня 2027 року, але вже зараз ЄС готує варіанти: або залишитися легально, або повернутися з підтримкою.Єврокомісія запропонувала план плавного переходу після завершення дії тимчасового захисту. Його суть — уникнути хаосу та дати українцям чіткі легальні варіанти після 2027 року:1️⃣ Нові статуси проживання➖ Заохочення українців подаватися на інші типи дозволів (робота, навчання, сім’я тощо)➖ Надання інформації про різницю між цими статусами й тимчасовим захистом➖ Можливість податися на Blue Card, Single Permit та інші2️⃣ Добровільне повернення в Україну➖ Ознайомчі поїздки, щоб перевірити житло й громади➖ Програми повернення (до 1 року), з транспортом і підтримкою➖ Право залишитися до завершення навчального року➖ Винятки для вразливих людей3️⃣ Інформаційна підтримка➖ Кампанії, консультації, Unity Hubs у співпраці з Україною➖ Фінансування з фондів ЄС4️⃣ Координація ЄС–Україна➖ Обмін даними та дій через Платформу солідарності➖ Регулярне оновлення інформації про статусиЦе не скасування захисту. Це — початок підготовки до його завершення, щоб українці мали час, вибір і підтримку.
🔵 Європа отримує від українців більше податків, ніж витрачає на їх підтримку.Мільйони українців, які виїхали через війну, уже інтегрувалися в економіку країн ЄС, приносячи їм відчутні фінансові вигоди.🔹 За даними аналітичного огляду Центру економічних досліджень, внесок українців у приріст ВВП Польщі у 2024 році сягнув 2,7%. У багатьох країнах, зокрема Чехії, Словаччині та Польщі, податкові надходження від українців вже перевищують витрати на їх утримання.Водночас Україна стикається з ризиками втрати людського капіталу. Понад 4,2 млн громадян мають тимчасовий захист у ЄС, і значна частина з них працює, але часто на менш кваліфікованих посадах через мовний бар’єр і невизнання дипломів. Майже 70% вимушених мігрантів мають вищу освіту, однак середній рівень їхніх зарплат на третину нижчий, ніж у місцевих працівників.🔹 За останніми опитуваннями, лише 43% українців за кордоном планують повернутися, тоді як у 2022 році таких було майже 75%. Якщо частина мігрантів залишиться в ЄС, українська економіка щороку втрачатиме до 7,8% ВВП.Експерти наголошують, що для повернення громадян необхідно створити привабливі умови в Україні — доступне житло, нові робочі місця, освітні програми, підтримку сімей та стимулювання бізнесу.
У Польщі оновлюють правила тимчасового захисту для українців.Польський уряд ухвалив новий законопроєкт, який продовжує термін дії тимчасового захисту для українців до 4 березня 2026 року (замість попередньої дати — 30 вересня 2025-го) та запроваджує низку змін, що стосуються перебування, оформлення документів і соціальної підтримки.🔹 Основні новації:➖ Статус тимчасового захисту не надаватимуть українцям, які прибувають за дозволом малого прикордонного руху або вже мають такий статус в іншій країні ЄС➖ Діти тепер повинні бути особисто присутніми під час оформлення номера PESEL UKR — незалежно від віку➖ Українці з PESEL UKR зобов’язані повідомляти муніципалітети про зміну особистих даних (наприклад, прізвища або паспорта)➖ Прийом у центри колективного розміщення припинять з 31 жовтня 2025 року, окрім вразливих груп (люди з інвалідністю, матері-одиночки, пенсіонери, вагітні)➖ Мешканців можуть виселити з центрів за систематичне порушення правил проживання або насильство➖ Для деяких категорій осіб (наприклад, пенсіонерів з польською пенсією або неповнолітніх, які отримують допомогу) вводиться співфінансування проживання у колективних центрах — 15 злотих на день➖ Мінімальна кількість мешканців у центрі збільшується з 10 до 20 осіб➖ Програма виплат 800+ поширюється також на студентів, учасників професійних курсів та випускної практики➖ Дозвіл на тимчасове проживання можуть скасувати за фіктивний шлюб, фальшиві документи або неправдиві дані➖ Посилюються вимоги до професійного досвіду лікарів і стоматологів з України, які здобули кваліфікацію поза ЄС➖ Скасовується тимчасове право на практику для медсестер і акушерок, які не мають визнаної кваліфікації в ЄС
Українські біженці в ЄС: невизначеність, ризик конфліктів і пошук рішень.ЄС має терміново знайти рішення для мільйонів українців, які перебувають під тимчасовим захистом. Питання про подальшу долю біженців викликає суперечки, адже після завершення дії тимчасового статусу можливе перерозподілення мігрантів між країнами, що загрожує конфліктами всередині ЄС.🔹 Сьогодні близько 4,3 млн українців користуються тимчасовим захистом у Європі. 13 червня Рада ЄС розгляне можливість його продовження ще раз — до березня 2027 року. Водночас у Брюсселі визнають: якщо країни не узгодять єдину стратегію, українці почнуть масово переїжджати до держав з кращими умовами, що призведе до конфлікту між державами.Проблема в правовій невизначеності. Тимчасовий статус за чинними правилами розрахований лише на три роки. Таким чином, цей захід тимчасовий і правова невизначеність також ставить українців у невигідне становище на ринках праці та житла. Перехід до стандартної процедури отримання притулку проблему не вирішує — через перевантаження міграційних служб ЄС не зможе швидко опрацювати мільйони заяв.🔹 Повернення в Україну малоймовірне. Через постійні обстріли, економічну нестабільність і невизначене майбутнє багато біженців не поспішають повертатися. Згідно з опитуванням УВКБ ООН, лише 61% українців хочуть колись повернутись додому — на 15% менше, ніж торік. Чим довше триває війна, тим глибше відбувається інтеграція в приймаючих країнах, особливо серед дітей.Довгострокових рішень поки немає. В ЄС існують варіанти легалізації — наприклад, отримання дозволу на постійне проживання. Але такі можливості зазвичай доступні лише тим, хто працевлаштований. Найвразливіші групи — жінки з дітьми, літні люди та хворі — можуть втратити захист без альтернативи.Політичні ініціативи поки обмежуються пропозиціями. Є варіант — створення нового «дозволу на реконструкцію», який би дав змогу українцям залишатися в ЄС на 10 років. Але ухвалення таких рішень затягується через політичні суперечки, і українці не можуть чекати роками.
TGLIST.COM.UA
