Статистика telegram каналу - @okkamblade

Логотип телеграм спільноти - На лезі Оккама🇺🇦 2021-09-13

На лезі Оккама🇺🇦

Кількість підписників:
72
Фото:
2230 
Відео:
54 
Посилання:
790 
Категорія:
Блоги
Опис:
Відсічемо зайве! Все буде Україна! Особисті писати сюди: @veta_noir ;)

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

На лезі Оккама🇺🇦
2022-08-15
На лезі Оккама🇺🇦
2022-08-06
На лезі Оккама🇺🇦
2022-08-04
На лезі Оккама🇺🇦
2022-05-24

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала На лезі Оккама🇺🇦 - @okkamblade

Мама: А моркву у салат треба було не різати, а потерти.
Я:... Як же я за вами скучала...

68
24-10-23 13:29

Вітаємо, пані та панове!
Початок тижня і у нас новий розіграш! Цього разу благодійний фонд Бавовна розігрує кулон "Середньовічний тризуб", виготовлений з ювелірної бронзи. У виваженій красі кулона поєднані витонченість мистецтва та геральдична суворість, любов і повага українців до своїх державних символів.
Аби отримати шанс виграти прикрасу досить лише задонатити. Кожні 100 гривень — одна позиція у розіграші.
Кошти від цього збору підуть на закупівлю захисного спорядження для бригади спеціального призначення "Кара-Даг". На покровському напрямку гаряче, екіпу потрібно багацько. Тож наша з вами допомога потрібна бійцям якнайшвидше.
Реквізити збору-розіграшу:
https://send.monobank.ua/jar/7f6ujbzHCm
5375411223946802
Для тих хто не бажає приймати участь в розіграші, але хоче допомогти бійцям:
Реквізити основного збору:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3ahyczpAEq
💳Номер картки банки
5375411206685823

Зображення до поточного посту у каналі "На лезі Оккама🇺🇦" - @okkamblade
57
24-10-21 16:31

Людина: Гліб, не ходи босий, холодно! У мене аж ноги мерзнуть!
Гліб: Я не босий, я у носках.
Людина: Не смішно!
Гліб: О_о А я не шуткував.
Здається, мій хлопчик не погано порається і без моїх: "Лишіть дитину у спокої!"

59
24-10-20 13:15

Раніше я завжди "звіряла словники", якщо планувалося довге спілкування з людиною. Бо значення одних і тих самих слів для різних людей зовсім різні.
Потім перестала. Бо зі своїми друзями ми давно все звірили та розуміли один одного. А з іншими звіряти сенсу мало. Все одно люди чують лише те, що бажають і набагато ефективніше переконуватися, що тебе зрозуміли вірно безпосередньо під час спілкування, якщо це, звісно, важлива людина, чи робочі питання. Ну або просто змиритися і не витрачати час та сили, якщо спілкування не важливе.
І ось вперше за досить довгий час мені самій хтось запропонував "звірити словники" і я відверто розгубилася. Бо важливі моменти вже були обговорені у досить зрозумілих і простих формулюваннях. І я не очікувала, що деякі мої слова людина може трактувати настільки протилежно, що злякається.
Багато думаю і готую текст, який розвіяв би цю напругу.
Головне не налякати ще більше.

64
24-10-19 19:31

Доброї ночі, пані та панове!
Зараз трохи за дванадцяту і в етері розіграш від благодійного фонду Бавовна. Нагадуємо, що ваші донати підуть на закупівлю захисного спорядження для бригади спеціального призначення "Кара-Даг".
Сьогоднішній переможець отримає модель бойового комплексу Хаймарс ручної роботи.
На зараз маємо 188 позицій. Введемо цю цифру у рандонимайзер та дізнаємося, кому сьогодні пощастило.
Номер - 112
І ховається під цим номером - пан Дмитро!
Вітаємо переможця! Зв'яжіться з нами, аби отримати свій приз!
Ми вдячні кожному, хто долучився до зборів. Завдяки вам бійці на покровському напрямку отримають необхідний екіп.
Чекайте наступний розіграш з понеділка.
Тихої вам ночі!
І, як завжди, нагадуємо вам реквізити основного збору:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3ahyczpAEq
💳Номер картки банки
5375411206685823

46
24-10-18 21:28

Добрий вечір, пані та панове!
Раптом ви встигли забути або, усяке буває, взагалі не чули про розіграш від Благодійного Фонду Бавовна.
То ми вам зараз нагадаємо.
У п'ятниці, 18.10.24 відбудеться другий з серії розіграшів на користь збору для бригади спеціального призначення "Кара-Даг". Бійцям потрібен захисний екіп, на який і будуть спрямовані ваші донати. Все, як завжди, горить.
Приз розіграшу - модель бойового комплексу Хаймарс. Ручна робота, увага до дрібниць, максимальне наближення до оригіналу. Ця модель стане однією з найкращіх у вашій колекції.
А окремою нагородою стане задоволення від вашою причетності до спільної перемоги українців.
Аби взяти участь вам достатньо лише задонатити 100 грн. Кожні 100 гривень — це одне місце у розіграшу.
Реквізити збору-розіграшу:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/AATCWYPK5m
💳Номер картки банки
5375411218511991
Для тих хто не бажає приймати участь в розіграші, але хоче допомогти бійцям:
Реквізити основного збору:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3ahyczpAEq
💳Номер картки банки
5375411206685823

Зображення до поточного посту у каналі "На лезі Оккама🇺🇦" - @okkamblade
42
24-10-17 19:07

Є у мене одна риса, яку я довго намагалася з себе витравити і майже змогла. Але як виявилося не до кінця.
А саме: я дзеркалю поведінку інших. Не в плані копіюю когось, ні. Просто у якийсь момент, уся моя адекватність, розумність, свідомість та дипломатичність кудись діваються. І я починаю поводитися із людиною так, як вона поводиться зі мною.
Зазвичай люди дивуються, ображаються, впадають в істерику і починають катати скандали. Мені розказують, що я невдячна, дволика, мерзенна, меркантильна, невихована егоїстична сволота. Те саме чудовисько.
Але проблему у тому, що в режимі "чудовисько" мені взагалі ні за що не соромно. "Якщо котика образили, виходить крокодил".
Я ненавиджу цей свій режим. Я справді намагаюся у нього не впадати. Але якщо вже я у ньому...
Мені тут закатали істерику, з "ніякі вибачення не приймаються!", "не знаю наскільки сильно я зачепила Дашу, але мені досі боляче і буде синец!" та "я так багато для тебе зробила, а ти... більше до мене не звертайся".
Я вибачилась лише за біль. Я не люблю робити боляче.
Але я не розумію, з хріна лі почуття моєї дитини меньш важливі ніж будь кого? Це я собою можу жертвувати. Аж ніяк не дітьми.
Я не розумію, чому у моє життя лізуть із непроханими порадами, доводячи мене і дітей, в той час як я веду себе тактовно, не засуджую, та нічого не кажу. А мені є що сказати.
Та я дуже доброе розумію дві речі:
1. Ти диви, як швидко дійшло, що чіпати моїх дітей погана ідея.
2. Якщо хтось, з ким ти припинив спілкування, тому що охрінів від його світобудови та вирішив, що ван не по дорозі, каже тобі: "Кидай все, приїзди, ми у всьому тобі допоможемо". Вірити не можна ні в якому разі. Тут моя провина - я повірила.
Поганого у цьому теж два пункти:
1. Ми все ще вимушені жити під однім дахом і в умовах Німеччини це швидко не вирішиться. І ми є залежними певною мірою від цих людей. Бо приїхали пізніше, я маю проблеми з ногою та не маю автівки.
2. Мені приходиться пояснювати дитям, що таке жити в умовах "дім - холодна війна". А вони взагалі цього не розуміють. Бо вони виросли у ментально здоровій, наскільки це взагалі можливо у наших реаліях, обстановці.
Привіт, режим чудовиська. Я вже й забула як це.
#swethome_massaraksh

45
24-10-16 20:56

Цитата в тему родини. Розмова матері та двох дорослих синів.
"Мати: Синку, хіба я хоч раз забороняла тобі робити те, що ти хочеш? Хіба хоч раз у чомусь відмовляла? Хіба хоч раз змушувала тебе до чогось, чи вимагала вести себе серйозніше?
Молодший син: Ні мамо.
Мати: Тоді чому ти не розповів мені про свої неприємності, свою травму?!
Молодший син: Не хотів тебе хвилювати. Коли я отримав першу травму, я вперше побачив як ти плачеш... Це... Збентежило мене.
Старший син: Збентежило... Пом'ятаєш, брате, як в дитинстві на питання, чого ти боїшся найбільше, ти відповідав: маму!"

46
24-10-15 13:45

Згадалося, як та сама людина якось провідувала мене у лікарні, де я валялася з лапою (4 переломи, відірвана п'ятка) після першої невдалої операції. Мені затисли гвинтом нерв і ногу судомило так, що стопа ламала гіпс, а я орала у подушку.
Людина подивилася на все це і видала: " Треба якось взяти себе в руки. Ось я недавно такий грип підхопила, просто капець! Але ж взяла себе в руки, випила ліки і пішла на роботу!"
Тоді людина пішла з мого життя на декілька років. Але життя мене нічому не вчить. Я розказала собі, що людина, насправді, не те мала на увазі, просто я була з больовим синдромом і всіх ненавиділа. От і сприйняла не так.
А треба було і не повертати її у своє життя.

56
24-10-14 17:49

Нічого не хочу втрачати.
По романтиці так по романтиці.
Це чудова романтична комедія з особистими драмами, помилками та комплексами. Але знову без гострого скла.
Трагедії і біль там... як би правильно сказати... буденні. Тобто такі, які рано чи пізно трапляються майже з усіма. Таємниці та груз, який несуть люди - також.
Очікування батьків, спроби прожити та виправити своє життя через своїх дітей, розчарування батьків і дітей один в одному. Обіцянки, які не можливо виконати, почуття, які важко приймати, комплекс провини, який заважає жити, відмова від власних інтересів та особистого щастя аби лише "все було правильно".
І розуміння як важливо обирати себе і бути на власній стороні.
А також дружба, кохання, гумор, стійкість та дуже багато милосердя.
Та найбільше мене зачепила фраза головної героїні: " Бути чиїмось сенсом життя надто важко. Це надто великий груз." При тому, як романтизують саме "бути для когось сенсом життя", "спалити заради кохання світ", позиція кохання та відносин без одержимості, із здоровими кордонами та із думкою про щастя партнера без жертв, через прийняття, розуміння та стабільність може здатися нудною. Але для мене вона чудова. Бо зовсім не означає меньшу інтенсивність почуттів. А лише більш здорове відношення до себе, партнера, життя та світу.
Я взагалі у захваті від ідеї кохання, яке не зупиняє нічиє життя і не лишає із душею, розірваною на шматки. Про пристрасть, що спалює світ цікаво час від часу почитати. Але якщо ми вже говоримо про фантастичні почуття, то взаємоповага, турбота та усвідомлене кохання як раз звідти.
Окрім того мені сподобалося, як багато уваги приділено питанню дітей. Насилля у сім'ї і захист, потреби дітей у сиротинцях, прийомні сім'ї та почуття дітей батьків, які приймають у свої сім'ї сирот. Як стають сім'єю не через спільні гени, а через спорідненність душ, взаємодопомогу, доброту та знову ж таки милосердя.
Дорамка дуже тепла, добра і чарівна. І збалансована. Лише 12 серій за які сказали усе, що хотіли. Мені лягла на душу як рідна.
Рекомендую.
#cinema

56
24-10-12 11:46