Продовжую готуватися до клубу за «Оповіддю служниці». Тож Марґарет Етвуд не просто нічого не вигадала, вона збирала вирізки з газет. Згодом ці матеріали акуратно посортували й заламінували. Одна зі статей мала заголовок «Жінок змушують народжувати дітей» і розповідала про Румунію часів Ніколае Чаушеску. Загалом якраз з тим історичним періодом, мабуть, найбільше звʼязку. Режим вимагав від жінок народжувати щонайменше чотирьох дітей, проходити регулярні тести на вагітність, а якщо вагітності не було — пояснювати чому.«Президент Румунії Ніколае Чаушеску хоче, щоб жінки народжували більше дітей і країна завдяки цьому багатшала», — писали газети. Наслідком цієї політики стали переповнені дитячі будинки, нелюдські умови в яких згодом спричинили міжнародний скандал. Інша вирізка така: «Консерватори оголосили війну жіночому руху. Вони прагнуть обмежити доступ до контрацепції та добровільної стерилізації. Їхня кінцева мета — знищити жіночий рух». Були й матеріали про релігійні спільноти, які підпорядковували жінок, обмежували контакти із зовнішнім світом, влаштовували шлюби та переселяли неповнолітніх послідовників до інших родин для ідеологічної обробки. У статті «Католики заявляють про захоплення влади культом» йдеться про такий культ під назвою «Люди надії». Ще є стаття із заголовком «Народіть дитину до Різдва, — закликає канадців депутат». Депутат Дейв Нікерсон запропонував канадцям під час свят «із новим завзяттям» узятися за збільшення населення країни:«Державна політика має заохочувати родини народжувати більше дітей, адже сам процес не можна назвати аж надто неприємним. Тож дозвольте запропонувати всім нам цього Різдва взятися до справи з новим завзяттям». Етвуд зберігала матеріал про феміністок, які застерігали, що розвиток штучних репродуктивних технологій може посилити чоловічий контроль над жіночими тілами й призвести до появи методів, що не відповідають інтересам самих жінок. А ще було багато про матеріалів про хімічні речовини, що впливають на фертильністьЄ також стаття про програму «Лебенсборн» у нацистській Німеччині, за якою есесівцям давали расово «чистих» додаткових дружин, щоб ті народжували більше дітей. В архіві були й такі заголовки: «Смарткартка: як платити пластиком», «Електронні дебетові картки зустріли спротив», «Німеччина комп’ютеризує посвідчення особи». Це про те, як у романі жінок позбавила правом користуватися грошима. Етвуд направду уникає ярлика «провидиці», бо все вже було, вона більше схиляється до того, що хотіла нас попередити.