У Покровську утворилася велика сіра зона — фактично ЗСУ контролюють тільки північну частину міста. Решта — туман війни: немає ясності, хто і де утримує позиції, маса вкраплень і локальних осередків боїв. Місто перестає бути єдиним фронтом. Тактика «інфільтрації»: нова реальність міської війни.Противник діє не штурмом, а методом прихованого проникнення — малими групами по 3–10 осіб. Вони просочуються між позиціями, використовують цивільний одяг і щільну забудову для маскування. Замість «будинок за будинком» відбувається заповнення території — квартал за кварталом перетворюється на сіру зону, де не можна впевнено сказати, хто контролює вулицю.По суті — те саме, що зараз у Куп'янську: хаотизація оборони, локальні осередки боїв, відсутність фронту як суцільної лінії. Ворог не ламає, він підриває зсередини.Наслідки• Лінія оборони втрачає сенс — місто розпадається на «острівці».• Централізоване управління запізнюється, реакції несинхронні.• Ресурси вигорають на нескінченних зачистках.• Цивільне середовище перетворюється на поле укриттів і ризику.• Формально «територія утримується», фактично — контроль над комунікаціями вислизає.• Моральне виснаження зростає швидше, ніж втрати бойової техніки.Висновок1. Міська війна більше не про лінії і кілометри — вона про виживання у фрагменті.2. Ворог не йде вперед, він просочується.3. Ті, хто не визнає цей феномен і продовжує воювати за старими схемами, платять за ілюзії живими людьми.