Повідомлення telegram каналу - @octopussy_pub

​---- особливе запрошення ----
у мене більше немає ні сил, ні сигарет
під час обшуку вміст кишень розчарує чергових
тобі снилось, що вихід є? це був вихід ракет
десь о п'ятій, я чула навіть на Контрактовій
у паливі для ракет Х-22 міститься розчин на базі азотної кислоти, це високоагресивна токсична речовина
який пізнавальний факт
але ж не вона
посилює клятий процес ерозії грунту
на схилах ментальної прірви між
нами двома
ти називаєш це рудимент підліткового бунту
я називаю це причиною вибрати день
і покинути затишок хати, тієї, що скраю
і покласти все цінне до передніх кишень
але того дня я б хотіла сказати що довіряю
саме тобі страхувати мене на цій скелі
день, коли я порушу взаємну мовчанку востаннє
і тоді заховай жінок своїх у пустелі
і продай всіх залізних коней у твоїй стайні
і повертайся додому катати вже на залізній жабі
і носити брудне залізо в руках і на грудях
перетинатись з тобою на складі чи стабі
я би мала за честь
тільки цього насправді не буде
це маніпулятивне висловлювання з метою посіяти в суспільстві розкол.
порожній патос та спекуляція на болісних темах
я знаю, що тобі страшно, мені так само очково
я так само втрачаю дні в дріб'язкових проблемах
ігнорую симптоми синдрому відміни, гортаючи меми
про діючі речовини. і серед речей
які мене радують, є і така, що тобі, на відміну від мене
є багато чого втрачати, крім днів і ночей
тож лишайся там де ти є, по ту сторону моря
я залишусь - не знаю, наскільки надовго - в кімнаті
адже ти так хотів дітей - народи їх подалі від горя
і за декілька років привозь їх дивитись на експонати
на каміння в воді, слизьке як кавунова скибка
на блискучі каштани
та іржаві протитанкові їжаки
на панельки, що відростили скло замість вибитих шибок
на світанок, коли над териконами згаснуть зірки
і як падає промінь крізь плацкартне вікно
на склянку із чаєм. до чаю "Союзне" і вафлі Полюс
ми на той час закінчуватись закінчимо
і помиратимемо вже за цивільним кодексом
***
випадковий спогад чи зустрічі у метро
можуть викликати свербіж і подразнення, як від леза
це художнє припущення, насправді мені все одно
я просто заново вчусь писати тверезою
фото моє, весна 2020