Гарна новина для Почайни!! КП «Плесо» обіцяє цього року завершити роботи із ревіталізації русла Почайни, розпочаті восени 2021 року – найбільш активна фаза їх була напередодні повномасштабного вторгнення, тоді демонтували радянське бетонне русло, робили природні укріплення схилів.На 2026 рік у межах Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–2026 роки передбачено 32 968 180 грн. на фінансування об’єкту «Реконструкція зливостокової каналізації системи озер Опечень в Оболонському районі», в який якраз входять роботи із відновлення екологічного і санітарно-технічного стану системи водойм на ділянці відкритого русла р. Почайна (орієнтовно 685 м від проспекту Степана Бандери до шлюзу)». Згідно офіційній відповіді в.о. директора КП «Плесо» Андрія Вагіна (лист №077/01-1491 від 04.05.2026, скріни викладаю), цього року вказані роботи на Почайні буде завершено, тобто ділянку нарешті доведуть до ладу.Роботи на відкритому руслі Почайни, розпочаті у 2021 році, також проводились у 2024, але швидко були зупинені. Загалом, за цей час рівень готовності об’єкта, за даними КП «Плесо» складає 60,4%. Протяжність ділянки, де проводились роботи, складає близько 370 м. Виконано демонтажні роботи, облаштовано тимчасові заїзди для техніки, частково сформовано русло у лотку, частково виконано берегоукріплення габіонами, розпочато формування природного русла, встановлено споруду «Хрест» (не повністю) та збудовано монолітні залізобетонні сходи. Гідротехнічні будівельні роботи проводились на підставі договіру від 23.07.2021 №1902 із загальною вартістю 37 501 730,94 грн. Фактично виконано та оплачено підряднику робіт на суму 26 851 889,78 грн. А причиною зупинки робіт у 2024 році названа необхідність коригування проєктної документації. Фактично ж із 2024 року ділянка залишається недобудованою і не законсервованою. Її стан погіршується і вже виглядає як проблемна та місцями дуже аварійна територія.Нещодавно ми пройшли цю ділянку разом із новим керівником КП «Плесо»: майже від проспекту Степана Бандери до озерця Вовкувате за «Блокбастером». Думаю, що стан історичної річки його сильно вразив. Особливо береги, де нещодавно з обох сторін річки були «подарунки» від ворогів. Та й недороблене русло, покинуте на роки. Він, до речі, запропонував цікаву ідею щодо розчищення річки за Блокбастером: не очищувати повністю водне дзеркало, а залишити дике річкове русло серед очерету, проклавши до нього еко-стежки.Аннабелла Моріна
‼️ БУДІВНИЦТВО ЧИ НИЩЕННЯ ЗАКАЗНИКА? Що відбувається на озері ВербномуМешканці Оболоні б’ють на сполох: з боку вулиці Приозерної почали активно «готувати грунт» під чергове будівництво. Працівники КО «Київзеленбуд» або КП «Плесо» вже кронували дерева та вирізали більшу частину кущів.Офіційна версія робітників: тут нібито буде новий сквер, вхідна група та пандус.Але є кілька «але», які викликають обурення громади:1️⃣ Порушення «сезону тиші»: Чому роботи з благоустрою та вирубка відбуваються саме зараз, коли це заборонено законом задля збереження екосистеми?2️⃣ Статус Заказника: Озеро Вербне — це природоохоронна територія. Будь-які капітальні будівельні роботи тут під суворою забороною!3️⃣ Відсутність прозорості: Ми не знайшли жодних тендерів на будівництво пандусу чи облаштування скверу саме в цій локації. Проєкт не оприлюднювали, з громадою нічого не погоджували.При цьому окремі депутати Київради вже почали піаритися на темі «благоустрою».📢 Звертаємося до КП «Плесо» та КО «Київзеленбуд» за роз’ясненнями:На якій підставі були зрубані дерева та кущі?Де можна ознайомитися з проєктом та кошторисом робіт?Чому ігнорується статус заказника?Громада вимагає негайної зупинки робіт до оприлюднення всієї документації та публічного обговорення!
🏗️ «Укріплення ґрунтів» по-київськи: ювілей легендарної ідіомиРівно 10 років тому київський словник збагатився висловом, справжній зміст якого знають лише місцеві. У квітні 2016-го на станції метро «Героїв Дніпра» з’явився паркан. Офіційна версія для занепокоєних містян звучала солідно: «хімічне закріплення ґрунтів».Проте за кілька місяців «хімія» перетворилася на бетон і арматуру, а ґрунти «укріпилися» цілим триповерховим ТРЦ «Оазис» прямо над головами пасажирів підземки.Як народився мем?Автором безсмертного формулювання став Віталій Кличко. Поки кияни з острахом спостерігали за тріщинами на платформі та бурінням стелі станції, мер заспокоював громаду: це не будівництво, це просто «роботи з укріплення».З того часу фраза «укріплення ґрунтів» у Києві означає:Будівництво чергового ТЦ там, де його бути не повинно.Магічне перетворення «реконструкції громадської вбиральні» на багатоповерхівку.Класичний приклад «чиновницької латині», де слова мають протилежне значення.Чим це закінчилося для станції?Незважаючи на протести, петиції та побоювання, що станція не витримає навантаження, ТРЦ добудували. Колись відкрите і світле коло виходу з метро перетворилося на похмурий лабіринт, а станція назавжди втратила свій автентичний вигляд.Сьогодні «укріплення ґрунтів» — це вже не про інженерію, а про київську політичну традицію. Десятирічний ювілей — гарний привід згадати, як важливо читати між рядками на будівельних парканах.
Оболонь вшанувала пам’ять Героя: громада попрощалася з Романом ПетрощукомУчора, 28 квітня, Оболонь провела в останню путь свого захисника, мужнього воїна та щиру людину — Романа Васильовича Петрощука.Роман був справжнім киянином, який любив свій район і свою країну. Він жив звичайним, щасливим життям: працював, дбав про родину та будував плани, які, на жаль, перекреслила війна. У вересні 2025 року він свідомо став до лав Збройних Сил України, обравши шлях захисника.15 квітня 2026 року Роман віддав найцінніше — своє життя — у боротьбі за свободу і незалежність нашої держави.Пам’ять, що об’єднує поколінняНа алеї пам’яті Героїв зібралися рідні, близькі, бойові побратими та друзі, щоб віддати останню шану полеглому воїну. Окрему подяку висловлюють колективу школи №170, де колись навчався Роман. Присутність педагогів та директора закладу, Віктора Павловича Заболотного, підкреслила нерозривний зв’язок між учителями та їхніми випускниками, які стають гордістю нації."Жодні слова не здатні полегшити біль рідних, проте пам’ять про Романа — світлу, небайдужу та добру людину — назавжди залишиться в серцях оболонців."
Схиляємо голови у глибокій скорботі разом із родиною Героя. Його подвиг не буде забутим.Вічна пам’ять Роману Петрощуку.Слава Україні! Героям Слава!
🕯 Громада Оболоні попрощалася з Героєм Ігорем ФорісомВчора відбулася церемонія прощання із захисником України, бійцем 5-го батальйону 112-ї окремої бригади ТрО (екс-244 батальйон) — Ігорем Форісом.Ігор був справжнім сином Оболоні: тут він народився, виріс, навчався та формувався як особистість. З початком повномасштабного вторгнення він добровільно став на захист держави. За понад два роки війни воїн пройшов найгарячіші точки Костянтинівсько-Краматорської агломерації. Попри неодноразові поранення, він не залишав службу і щоразу повертався до побратимів.Останній бій:Герой загинув 15 квітня 2026 року на Донеччині внаслідок ворожого авіаудару. Він до останнього подиху залишався на передовій, виконуючи свій військовий обов'язок.Прощання:Провести воїна в останню путь прийшли сотні людей. Серед них:Рідні, вчителі та друзі дитинства;Побратими з першої хвилі добровольців 244-го батальйону;Комбриг 112-ї бригади Владислав Касенко;Колишній головний сержант 244-го батальйону Євген Куницький;Головний сержант 112-ї бригади Ярослав Журавльов.В Ігоря залишилися дві доньки, мати та велике коло вірних друзів. Його пам’ятатимуть як турботливого батька, надійного друга та мужнього воїна, який віддав життя за майбутнє своїх дітей та всієї України.Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким загиблого.Вічна пам’ять та слава Герою! 🇺🇦
🧘♀️ У Vcentri HUB стартують заняття з йоги ✨За ініціативи Центру комунікації у Vcentri HUB: Оболоньрозпочинаються заняття з йоги для початківців — чудова нагода трохи сповільнитися, відновити внутрішній баланс і приділити час собі.Йога — це про уважність до свого тіла, про дихання, спокій і м’яке повернення до ресурсу. У ритмі щоденних справ нам часто бракує саме таких моментів — коли можна зупинитися, відчути опору, зняти напругу й просто побути в контакті з собою.
Запрошуємо на заняття всіх, хто хоче:🔗розслабити тіло та зменшити напруження🔗 відпочити від щоденної метушні🔗 відчути більше легкості, гармонії та спокою🔗 спробувати нову корисну практику в комфортній атмосферіЗаняття проведе йогиня Валентина Дашко.Із собою потрібно мати килимок та зручний одяг.📍 Vcentri HUB: Оболонь |просп. Оболонський, 22 А🗓 Субота, 25 квітня🕔 11:00–12:30📞 Реєстрація за телефоном: 067 508 10 49🫂 Навіть якщо ви ніколи раніше не практикували йогу, це може стати саме тим першим кроком, з якого почнеться ваше знайомство з турботою про себе!
🆘 ПУЩУ-ВОДИЦЮ ПЛАНУЮТЬ ЗАБУДУВАТИ: ПІД ЗАГРОЗОЮ 10 ГА ЛІСУ!Поки увага країни зосереджена на фронті, у тиловій Пущі-Водиці готують грунт для масштабної вирубки заповідного лісу навколо школи №104.🏗 Що відбувається зараз?«ДТЕК Київські електромережі» вже розпочали монтаж трансформаторної підстанції на перетині вул. Лісної та 5-ї лінії. Офіційно — це просто мережі. Фактично — довжина нової ЛЕП ідеально збігається з межами ділянки, яку планують віддати під забудову.🌳 Чим це загрожує?Знищення «зеленого тунелю»: Унікальна природна локація вздовж ґрунтової дороги буде вирубана, оскільки за нормами під ЛЕП має бути «гола» охоронна зона.Легалізація дерибану: Прокладання комунікацій — це перший крок до появи парканів та важкої техніки на землях, які ще у 2007–2009 роках тишком-нишком роздали 90 особам під котеджі.⚖️ Юридичний абсурдЗа документами КП «Святошинське ЛПГ» ділянки передали СТ «Пуща-Водиця» нібито для «рекреації», але з приміткою... для індивідуального будівництва.Водночас, згідно з Генпланом Києва, ця територія — це ЛІС.Прокуратура роками «намагається» довести незаконність рішень, але результатів досі немає.Пуща-Водиця — це землі рекреаційного призначення. Забудова лісового фонду під час війни — це не просто порушення закону, це мародерство нашої екології.
📢 Просимо максимального розголосу! Громада Пущі вже б’є на сполох. Не дамо перетворити заповідний ліс на чергове елітне котеджне містечко за рахунок киян.
🕯 Оболонь прощається з Героєм: пам’яті режисера та воїна Ігоря МалаховаСьогодні Оболонський район віддав останню шану видатному киянину — режисеру, історику та захиснику Ігорю Малахову.Його життєвий шлях став прикладом глибокої відданості своїй справі та країні. Як професіонал, він пройшов шлях від історика до визнаного режисера, працював на кіностудії ім. О. Довженка та співпрацював із об’єднанням «Вавилон’13». Його документальні роботи фіксували правду про Україну, відкриваючи її глядачам у всьому світі.Шлях воїна та повернення додомуУ 2023 році Ігор Малахов добровільно приєднався до лав ЗСУ.Посада: Командир бойової машини та штурмового відділення.Напрямок: Авдіївський.Навіть на передовій він продовжував фіксувати історії війни, залишаючись вірним своєму покликанню митця.29 грудня 2023 року Ігор прийняв свій останній бій. Понад два роки він вважався зниклим безвісти, і лише у 2026 році його було ідентифіковано за результатами ДНК.Пам'ять громадиНа церемонію прощання прийшли колеги з кіноіндустрії, друзі та побратими. Вони згадують Ігоря як людину надзвичайної людяності, таланту та професіоналізму, яка завжди підтримувала молодих режисерів і надихала оточуючих.Він залишив по собі вагомий слід — у кадрах українських фільмів, у розвитку культури та в серцях людей.Вічна пам’ять людині, яка творила історію на екрані та захищала її майбутнє зі зброєю в руках.
Світла пам’ять Герою. Щирі співчуття родині.🇺🇦 Герої не вмирають.
У Києві відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника Юрія МузиченкаУ столиці відбулося відкриття меморіальної дошки на честь киянина, воїна Національної гвардії України Юрія Музиченка (позивний «Матрос»). Захід пройшов у камерній атмосфері, зібравши найближчих людей Героя — родину, друзів та тих, хто зберігає пам’ять про нього.Церемонія була сповнена особливого символізму: тишу пам’ятного моменту час від часу порушував дитячий сміх та звуки футболу з сусіднього майданчика. Це стало живим нагадуванням про те, за що боровся Юрій — за життя столиці, за майбутнє українських дітей та за мирний розвиток країни.Історія ГерояЮрій Музиченко (09.10.1971 — 25.09.2025) народився та жив у Києві. Друзі згадують його як світлу, добру людину, завзятого рибалку та палкого вболівальника футболу.У молоді роки він пройшов службу в морському флоті, що пізніше визначило його позивний.Від 22 березня 2022 року Юрій став на захист Батьківщини. У складі Національної гвардії України він командував 3-м відділенням зенітно-артилерійського взводу.Юрій Музиченко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Заповідне Покровського району Донецької області, до останнього подиху залишаючись вірним присязі.Підтримка родин загиблих та збереження пам’яті про кожного воїна є принциповою позицією для громади. Це можливість розділити біль втрати та вкотре висловити глибоку вдячність за подвиг, який дає Києву змогу жити.
Вічна пам’ять і слава Герою! 🇺🇦
Що думають підписники «Оболонь INFO» про легалізацію зброї? 🔫🏙️У нашому Telegram-каналі пройшло голосування щодо права цивільних на володіння «короткостволом» для самозахисту. Оболонці активно долучилися до обговорення, і ось як розподілилися голоси:✅ Підтримують легалізацію (сумарно 51%):28% — ЗА повну підтримку. Вважають, що це право на самозахист, особливо необхідне в умовах війни 🛡️💪23% — ЗА, але лише за умови жорсткого контролю, навчання та ліцензування 🎓📜❌ Виступають проти (сумарно 48%):31% — Категорично ПРОТИ. Побоюються зростання рівня насильства в суспільстві 🚫🆘17% — Скоріше ні. Вважають, що зброї в країні вже забагато, і це може погіршити криміногенну ситуацію 🚔📉7% — Поки не визначилися та вважають, що потрібно більше обговорень 🤔💬Обговорення на Оболонь INFO показало, що мешканці нашого району розділилися у думках майже порівну. Проте більша частина аудиторії все ж схиляється до права на володіння зброєю, хоча значний відсоток вимагає при цьому суворих правил та перевірок. 🏗️⚖️
TGLIST.COM.UA
