Терпіти не можу концепт «робоча група», він мені нагадує що в Україні знову хочуть щось тихо поховати, нібито погоджуючись що це необхідні реформи, але треба все-таки створити робочу групу.

18 червня Міністерство освіти відкликало гриф з навчальної програми та посібника дисципліни «Комплексна сексуальна освіта» для 1–11 класів, а натомість пообіцяло створити робочу групу, яка підготує оновлену програму з урахуванням зауважень і пропозицій.

Зауваження, якщо ви ще не здогадалися, надійшли не від педагогів або лікарів, навіть не від психологів. Рішення ухвалили на засіданні Громадської ради з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями при тому самому міністерстві. Тобто долю того, що знатимуть про власне тіло мільйони українських дітей, вирішили на зустрічі з представниками церков. В світській державі.

Я вам вже розказувала, що таке комплексна сексуальна освіта, але повторю, бо навколо цих слів накручено стільки істерики, що люди уявляють якісь оргії на парті. Насправді в початковій школі це про те, що твоє тіло належить тобі, що є частини тіла, яких ніхто не має права чіпати, що про неприємний дотик треба розказати дорослій людині, якій довіряєш. Це про межі, про згоду, про дружбу. Слово секс там зʼявляється рівно тоді, коли дитина фізіологічно дозріває, і подається з анатомією, контрацепцією, профілактикою інфекцій та однією простою думкою, яку досі чомусь вважають небезпечною: ти маєш право сказати ні, і твоє ні мають почути.

А ось аргументи, якими це ховають, варто прочитати особливо уважно.

Рада церков заявляє, що в посібниках «ігнорується інститут сімʼї» та є «протиставлення жінки і чоловіка». Перекладаю з церковної: дітям розказують, що бувають різні сімʼї та що жінка не зобовʼязана коритися, і це сприймається як підрив основ. Бо там, де дитина знає про згоду, гірше працює слухняність. Там, де дівчинка знає назви частин свого тіла, важче вдати, що нічого не сталося. Сексуальна освіта незручна не тому, що розбещує. Вона незручна тому, що дає дитині мову, якою можна поскаржитися.

Сподіваюся все-таки на розуміння, що сексуальна освіта в школах не є питанням віри, а є суто питанням статистики, яку зібрано за десятиліття.

Нідерланди починають говорити з дітьми про тіло, межі та стосунки вже з чотирьох років. Не про секс, а про повагу до власного та чужого тіла. Результат: одна з найнижчих у світі підліткова вагітність, низький рівень ВІЛ та інфекцій, девʼять з десяти підлітків користуються контрацепцією під час першого сексу. І найцікавіше для тих, хто вірить, що освіта «штовхає дітей у ліжко»: голландські підлітки починають статеве життя пізніше, ніж їхні однолітки в країнах без такої освіти, у середньому в сімнадцять. За десять років, з 2010 до 2020, кількість дітей, народжених підлітками, там впала більш ніж удвічі. Не через заборони, а через знання та доступ.