Рівень другий, анатомічний, один з моїх улюблених. У качок самці примусово паруються з самицями, статистика страшна, до сорока відсотків спарювань у мускусних качок ідуть саме так. Тобто самці качок буквально ґвалтують самиць. У відповідь на цю агресію самки геніально еволюціонували: піхва качки закручена спіраллю, але в протилежний бік від качиного пеніса (який, до речі, теж спіральний, штопороподібний, у деяких видів довжиною мало не з саму качку, і вистрілюється за пів секунди). Плюс по дорозі в самій піхві є кілька глухих кишень. Експерименти на скляних трубках показали, що в трубці яка крутиться в той самий бік пеніс заходить нормально, а в трубці яка крутиться навпаки — взагалі не вивертається до кінця. Висновок науковців: попри те що самицю можна примусити фізично, генетично примусити її майже неможливо. У качок які зазнають насильства лише два-п'ять відсотків потомства від примусових спарювань, решта від тих самців, з якими самиця співпрацює добровільно, розслабляється і пропускає глибше. Ніколи не думала, що заздритиму качкам в сфері контролю над своїм тілом.Рівень третій, соціальний, той де починається цивілізація. Слонихи живуть у матріархальних стадах на чолі зі старшою самицею, а самці виганяються зі стада в підлітковому віці й ходять самотужки. Тічка у слонихи буває кілька днів на рік і навколо тут же збирається кілька самців. Так от, слониха обирає сама. Документально зафіксовано, що навіть коли її супроводжують вісім самців одночасно, паруватися вона буде з одним конкретним, як правило найстаршим і в стані мусту (це піковий гормональний режим у дорослих самців). Молодих недопустить взагалі. Більше того, дослідження в Амбоселі описали феномен, від якого мені особисто хочеться плескати в долоні: старші досвідчені самиці навмисне імітують ознаки тічки коли молодші самиці в стаді вперше виходять на ринок, щоб показати їм як правильно поводитися, як заохочувати конкуренцію між самцями, кого підпускати, кого ні. Тобто це буквально майстер-клас зі статевого виховання, який старші жінки роду проводять для молодших, в умовах де самці не мають жодного голосу в питанні з ким їм паруватися. Хочеш побачити як виглядає здорова жіноча солідарність у природі — подивися на слонів.І ось коли складаєш ці три рівні докупи, виходить чудова картина. На клітинному рівні тіло самиці відсіює неякісний генетичний матеріал ще до того, як він став ембріоном з шансом. На анатомічному рівні воно вміє фізично не пропустити того, кого не обрало. На соціальному рівні воно об'єднується з іншими самицями в навчальну спільноту, де знання про вибір передається з покоління в покоління. Жодного з цих рівнів не видно неозброєним оком, усі троє працюють тихо, але всі троє роблять одне й те саме: залишають за самицею останнє слово.І тут я не втримаюся від людської паралелі, бо коли нам тисячоліттями впарюють що жіноча роль природно пасивна, що самицю беруть, запліднюють і вона покірно приймає, це не традиційні цінності, це такий собі маркетинг. Але зоологія доводить протилежне: що на кожному рівні де можна було вибудувати механізм вибору, самиці його вибудували. Качка з її антиштопорною піхвою про це знає краще за будь-якого антрополога. Слониха з її матріархальним стадом теж не пасе задніх. А наше власне тіло щомісяця тихо доводить це фактом ембріональної резорбції, який називається у нас просто менструацією, ніби нічого особливого не сталося.Хоча сталося. Сталося рішення.Матеріал створила Ольця Шиошвілі його захищено авторським правом.