Горіха Зерня

А це інформація від Петра Порошенка. У контексті мого попереднього допису як ілюстрація того, що волонтерством не гребують займатися навіть (колишні) президенти.Хотілося б, щоб і теперішні президенти підключилися до цього руху, але вони, вочевидь, не бажають розмінюватися. **Нічна атака на Київ та всю Україну ще раз показала справжні наміри путіна. Десятки жертв під завалами багатоповерхівок, 19 загиблих, серед яких діти, — це повністю вина кривавого диктатора. Ніякі гарантії безпеки не працюють, коли на мирні українські міста знову летять сотні «Шахедів» та балістика. Нам потрібен режим припинення вогню. Нам потрібні далекобійні ракети, засоби протиповітряної оборони, засоби РЕБ і дрони-перехоплювачі, щоб захищатися. Змусити росію припинити вогонь може лише найкращий український дипломат — Збройні Сили України. Саме на допомозі війську наша команда зосередилася цими днями. Нашу лють ми втілили у конкретні одиниці техніки для фронту: 🔹 FPV-дрони, зокрема на оптоволокні; 🔹денні та нічні «Мавіки»; 🔹екскаватор; 🔹мобільну зарядну станцію; 🔹мобільний шиномонтаж із модулем RunFlat на базі двох контейнерів; 🔹пересувні авторемонтні майстерні; 🔹евакуаційні та штурмові квадроцикли; 🔹РЕБ «Шатро»; 🔹детектори дронів «Аспірин 2.0»; 🔹 зарядні станції; 🔹«Старлінки». Щомісяця наша команда не тільки везе на фронт техніку, а й продовжує чергові технологічні розробки. Цього разу ми виготовили найбільш технологічні детектори дронів «Аспірин 2.0». «Фонд Порошенка» викуповує все виробництво, щоб вони якнайшвидше потрапили до українських військових і змогли захищати їхні життя. Нам потрібне сильне військо. Буде сильна Армія — буде і режим припинення вогню, і зупинка війни та збереження України.

Коли хтось говорить, що незалежність нам далася легко, впала з неба - обов'язково потрібно уточнювати. Не "нам", а "вам". Вам незалежність далася легко, тому що хтось інший за цю вашу легкість заплатив здоров'ям, майном, свободою, життям. Хтось - не ви і не ваші батьки, а хтось інший - вперто говорили українською, наражаючи і себе, і дітей на погрози та кпини. У вас, скоріше за все, не було страху арешту, вам не доводилося фільтрувати розмови, ви не брали папіросні аркуші самвидаву на одну ніч і не збивали пальці до крові клавішами друкарської машинки. Вас не били у парку, ваших друзів не знаходили повішеними, ваших батьків не тягали на профілактичні бесіди в органи. До вас незалежність прийшла оголошенням по радіо одного серпневого дня, після захопливого серіалу про путч. Так, більшість українців була заскочена зненацька швидкістю подій. Те, про що мріялось як про фантастичну далеку перспективу, раптом стало реальністю впродовж кількох годин. Це так, якби зараз вибухнув кремль, до півночі повідомили про смерть очільника, а на ранок федерація розпалась на окремі держави і підписала капітуляцію. Але подумайте, чи за таких обставин у когось повернеться язик сказати, що перемогу нам подарували?

Діти зводили маму на "Ребелію", новий мюзикл від М.У.Р.Мої враження від вистави свіжі і дуже суб'єктивні. Це жодним чином не рецензія; я впевнена, ми ще побачимо весь спектр відгуків, від повного захвату до повного обурення - мовляв, як могли і як посміли... Власне, як і з "Ти (Романтика)". Кілька разів очі були на мокрому місці, один раз плаклала. У сцені з кінотеатру "Україна", де вже зрозуміло, що актори скажуть ту саму фразу, і я готувалася встати. Як завжди, з думкою про той незручний момент, коли виявиться, що стою тільки я. Що поробиш - така фобія є, якось з нею живу...Але зі сцени прозвучало дещо перефразоване: "Хто проти політичних репресій - встаньте!"І в цю мить підвівся весь зал, одним махом. Я знову не втовпилася у перших лавах. Другий момент - з хрестом при появі Стуса.І ще сцена з Самвидавом. Ось цей перехід від зневіри старших борців, які відсиділи своє, розбили чоло об стіну і майже опустили руки - до моменту, коли приходить підмога у вигляді молодого покоління. Все це таке співзвучне з нашою сучасністю. І сам дух вистави лягає на наші настрої як вода у суху землю, бо у нас є відчуття, що чинна влада певною мірою є продовженням тієї окупаційної. Принаймні, у мене такі відчуття.Звідси і "політичні репресії". І ще тривожні очікування на майбутнє. Руки ж то пам'ятають тризуб, який ми викидали трьома пальцями вгору на перших мітингах незалежності, а потім на обох майданах. Так от, мені здається, "це ще не кінець" - не просто саундтрек до мюзиклу. Це ще й наша перспектива. Молоді, якої була повна зала, іще доведеться вийти на свої мітинги за національне відродження. А нам доведеться стояти поряд з дітьми.У інших країнах батьки передають дітям у спадок бізнеси, у нас - схеми барикад. Далі моменти з вистави, які б хотілося обговорити з тими, хто бачив. Мені не сподобалася теза про "двох українців - трьох гетьманів". Ну це моє ставлення, я вважаю її накинутою росіянами,які заажди боролися проти соціальної активності і небайдужості українців. Я не люблю її повторювати.Постать Драча - не впевнена, що аж такий рівень гротеску виправданий.Щодо Кравчука: тут так, тут справедливо. Я б сказала, деколи історія розставляє все на свої місця дивними способами. А, і звичайно ж, сцена з Биківнею. Мені здається, найкраща у мюзиклі. А як вам? Наостанок, сам факт того, що в Україні, у Києві з'являються такі постановки під час війни - дивовижний. Я сама собі не вірю, що бачила це на власні очі.

Що вам сказати про сьогоднішній день, крім того, що я скинула ці дрімучі босоніжки іще у парку і пройшла повз швейцара боса і з незалежним виглядом, позвякуючи пляшкою мінералки у кишені? BestsellerFest прекрасний і дуже теплий. Кілька разів намагалася збігати поїсти, але так і не знайшла часу. Одна пані побачила мене на вулиці і розплакалася від зворушення, чим мене саму засоромила до сліз.З Галя Кудь безнадійно шукали тренінговий центр, де мала проходити зустріч з Максимом Буткевичем. На карті не позначено, ми обійшли всі локації і зневірилися. Від зневіри повернули у їдальню, аж раптом - тренінговий центр теж там! Аудиторія забита, люди стояли, і я слухала, не дихаючи. Потім підійшла до Макса і абсолютно серйозно сказала, що потрібна книга. У кожного полоненого свій досвід пережитого, от ми у Видавництво Білка зараз готуємо до друку один чудовий рукопис на цю тему. Але Макс - він особливий, таким є і завжди був. Я впевнена, з ним у камері були і всі апостоли, і філософи, і європейські письменники, і Котляревський, і Тарас... І те, що він бачив, осмислив і пережив у підсумку може дати гуманістичний текст світового рівня, щось таке, шо може стати знаковою книгою покоління.Щиро бажаю Maksym Moses , щоб ця робота була розпочата і завершена. Далі до власної презентації. Я у захваті від Богдан Тихолоз як модератора. Мені здається, ми могли б стати добрими приятелями і годинами говорити про літературу - ось такий ефект і враження від його модерування. Люди, які прийшли на зустріч, дуже щирі, уважні і доброзичливі. Мені страшенно пощастило з читачами, всі найкращі. Так щемко слухати історії їхньої взмємодії з моїми персонажами, хто на що звернув увагу, у яких обставинах читав. Як би я хотіла писати ще багато років, і щоб ці люди ще довго приходили за новими книжками. Загальна думка така, що фестиваль вдався. Вітаю з цим команду левів і левиць, вітаю Marjana Savka , дякую усім менеджерам, адміністраторам, дякую пані Зоряні, яка незворушно витримала мої дивацтва, дякую львів'янам, які прийшли і підтримали організаторів та авторів. Ну а дівчата з видавництва, Ірина Білоцерковська і Веселка Веселка , ви любов мого серця, ви знаєте. Я готова поряд з вами працювати на будь-яких роботах .

Несподівана послуга у Львові. У номері готелю, як виявилося, є гучномовець, який оповіщує про початок повітряної тривоги і пропонує іти в укриття. А потім! Потім тим самим голосом кричить про завершення тривоги. Причому я не можу зрозуміти, де він захований, таке враження, що у кондиціонері. Всю тривогу совала стілець і заглядала у вентиляційні отвори, мені ж цікаво, як воно працює (і як цю штуку відключити). Перший день Bestseller.Fest минув у страшенній спеці. Так ніби ми десь у Каїрі. Від розмаїття подій розбігаються очі. Оскільки супер-цікаві спікери виступають одночасно на чотирьох локаціях, я намагалася потрошки побути на кожній лекції. Запізніло здогадалася, що це погана тактика. Тому що чотири різних письменники помітили, як я потайки крадуся з їхньої події, ганьба. Бігла до ятки з лимонадом як верблюд до оази. Продавець насипав льодяних кубиків з горою, а коли я потягнулася за напоєм, раптом вирішив показати коронний фокус: дістав з ящика шматок сухого льоду і вкинув у склянку. Ефектно, звичайно. Дуже красиво, дуже нравицця. Лимонад на очах перейшов у газоподібну форму і випарувався через отвір у кришечці. Маса знайомих облич. На таких подіях дуже помітно, як нас багато. І водночас як мало. Це тільки на перший погляд здається, що літпроцес у нас велелюдний, має тисячі штиків. Насправді нас стільки, що ми всі одне одного знаємо. І коли когось не стає, це відразу помітно. Локація фестивалю - те саме місце, де ми востаннє бачилися з Руфом. Ми тоді ходили вечеряти у цю реберню, що на території арт простору. Мені здається, я чую його голос на кожному кроці і думаю, що він обов'язково пробив би окрему подію для військових поетів.Як же мені бракує тих, кого нема.

Оскільки я весь день у дорозі, то тільки поглядала у фб, без можливості щось написати. Тому вибачайте, якщо у свинячий голос. Жінки, які топлять іншу жінку, яка наважилася розповісти про пережите насилля - це така ницість. Незалежно від того, що вас на це штовхає - власні страхи, стокгольмський синдром, віра у те, що вас ніколи не зачепить, сором, минулі травми, які ви так глибоко заховали, що не витримуєте навіть натяку... Що б там не було, але ви дорослі люди і вчиняєте підло. Блокую всіх, хто поширив те простирадло про теорію змови проти видатного актора. Не приходьте через треті руки і не запитуйте, за що бан. У даному випадку я навіть запам'ятала ніки, щоб випадково не повернути. Далі. Дівчата, які мали такий трагічний досвід, зараз долають наслідки і вагаються, чи розповісти публічно. Нікого не слухайте, крім себе і свого терапевта, якщо у вас є. Якщо вам здається, що це закриє старі рахунки, полегшить тягар на душі, наблизить справедливість - пишіть, знімайте відео, розповідайте. Вас обов'язково засудить якась тьотя Мотя у фейсбуці, яку ви в житті не бачили і не побачите, але ви плюньте на неї. Хтось почне говорити, що ви неправильна жертва, зробили і робите все не так. Це дуже боляче чути. Але хай вас підтримує думка про те, що ви як Україна.Весь світ звинувачує нашу країну, що ми не так воюємо, що у нас не такі біженці - посміли приїхати у Європу на машинах і понавідкривали бізнесів, замість того, щоб іти босими і посипати голову попелом. І хати у нас не такі, і відео наших загиблих постановочні, і у розбомблених лікарнях та школах у нас були військові штаби.Якщо всіх слухати, треба опустити руки і повзти на кладовище. Але серед десятка тих, хто кине камінь, знайдеться хтось один, хто простягне руку допомоги. І цієї допомоги б ніколи не було, якби жертва мовчала і все носила у собі.

Ви ж знаєте, напевно, що Справа Громад разом з Фондом Порошенка має власну виробничу базу, або скоріше мережу майстерень, де виготовляють продукцію для фронту різного рівня складності.Також знаєте, що санкції, накладені на Петра Порошенка Зеленським, суттєво ускладнили цю діяльність. Вочевидь, Зеленський був зацікавлений у повній зупинці волонтерського виробництва, але йому поки що не вдалося цього зробити. Але СГ стало у рази складніше працювати, обсяги фінансування скоротилися. Найближчими днями Справа повезе на фронт нову партію удосконалених детекторів дронів, Аспірин-2. З опису пристрою:"Він чує максимально широкий діапазон — від сотень мегагерц до багатьох гігагерц. В ньому вбудоване програмне забезпечення, яке відрізняє сигнатури різних типів дронів. Він показує не лише силу сигналу, а ще й каже про наближення або віддалення. Програмне забезпечення у вигляді додатка на Android, так, з push-повідомленнями."Наступна партія буде готова за два місяці. СГ могла б виробляти більше цих пристроїв і швидше, але на виготовлення і логістику мікросхем потрібні грошіВи можете підтримати наступну партію фінансово.Зараз також є можливість оплатити детектори для своїх підопічних.Більш детальна інформація тут:https://forms.gle/bhhfZRjfezZkzE657Реквізити ПРИВАТ245169 3305 3948 0845💳 Посилання на банку МОНОhttps://send.monobank.ua/jar/5QZhma2F8k💳 ІНШІ БАНКИ5375 4112 1895 1692

Володимир Зеленський підписав закон 4540-IX щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з територій, які на той час входили до складу Польської Республіки – вони та їх спадкоємці отримають право на компенсації і повернення майна. Зокрема йдеться про так звану «Операцію «Вісла» або Akcja Wisła. Особи та спадкоємці осіб, які у 1944-1951 роках були примусово переселені як особи українського етнічного походження з територій, на яких компактно проживало українське населення та які на той час входили до складу Польської Республіки, зможуть отримати компенсації з українського бюджету. Також вони отримають низку прав як депортовані. Зокрема, права на вилучені внаслідок депортації будівлі та інше майно.****Я все розумію і підтримую, крім одного. Українців кидали у товарні вагони і вивозили з дому за угодами між Сталіним, тобто ссср, і Польщею. То чому ж тепер компенсація їм має виплачуватися з українського бюджету? В умовах війни у нас є на це гроші?

Ще вчора Петро Порошенко був у суді з приводу санкцій, де представники уряду крутилися як вужі на сковорідці, максимально затягуючи процес. А сьогодні ПП уже на Запорізькому напрямку з черговою партією військового дефіциту. Уявіть, наскільки було б легше, якби не доводилося постійно відбиватися від зазіхань опешки, а можна було спокійно працювати на системному рівні. Не гасити точково пожежі по всьому фронту, а запускати і вести систему підтримки війська. Кому легше? Ну не Порошенку ж, він трудоголік, працює за межею людських сил на будь-якій посаді. Нам із вами було б легше. Пам'ятаєте те відчуття, коли ми знали, що обороною займаються дорослі люди. Коли ми уявлення не мали, що таке клістрони, звідки вони беруться і для чого потрібні, але вони були. Хай хтось із прихильників Зе спробує заперечити. Рулив би Порошенко країною, у нас би і снаряди, і ракети, і дрони, і вся мислима техніка була б у надлишку. Армія була б упакована звідси і по саму маківку. Питання, чим стріляти, взагалі б не стояло, і ми б з вами навіть не уявляли, що це таке - шахеди летять через усю країну, а їх нема кому збивати. Ну по телевізору і на фейсбуці його б кляли нещадно. Прохід би по Банковій був відкритий, так там би мітинги не припинялися. Особливо активні борцуни б двері підпалювати і самі самозаймалися від обурення злочинною владою.

У селі мені все подобається. Крім двох речей.Ні, навіть не так. Крім однієї глобальної речі - що люди тут проявляють свої риси, і це проявлення тебе зачіпає, неможливо сховатися. А все інше - вже наслідки.Повно бродячих тварин, худючі, засмоктані та блохасті цуценята і кошенята заполонили увесь простір. Коти лізуть у необачно залишені вікна, шмигають у двері, голодні собаки зазирають у пошуках хоч чогось їстівного. Тварин не стерилізують, десятками викидають на вулиці, "хай собі мишей ловить". Вночі околиці заповнює їдкий хімічний дим. Хтось палить чи то гуму, чи то пластик. У цих божественних краєвидах, у місці, де нема жодного виробництва, довкола тільки ліси та лугові трави, токсичні відходи утилізують спаленням самі ж місцеві жителі. Деякі речі неможливо виправити очікуванням, доки електорат порозумнішає. Потрібна відповідальна, активна влада, яка виписуватиме штрафи для всіх, а не дозволятиме умовному кумові робити що завгодно. Якщо у громаді хтось один має карт-бланш на вседозволеність, псується вся громада, люди проявляють найгірші якості. І навпаки, якщо на чолі громади є актив зі здоровими намірами, раціональним підходом і хоч мінімальними повноваженнями, то все суспільство тягнеться вгору. Це не про конкретне село спостереження, а взагалі.