Тетяна Бессонова надіслала мені безцінний подарунок - пару домотканних рушників з Чернігівщини.

Це вже не перші рушники з прикордоння, які мені дарують під час війни. У мене вже є з Сумщини і Харківщини, тепер от чернігівські. Щоразу люди, які їх віддають, дуже добре розуміють цінність цього скарбу.
Вони знають, що це наша матеріальна історія, наш спадок. Що запас таких рушників вичерпний, і що над кожним потрібно труситися і брати до рук у рукавичках.

Звісно ж, вони можуть бути впевненими, що я не поріжу цей рушник, не перешию на спінжаки чи оббивку для меблів.
І докладу усіх зусиль, щоб вберегти від пожежі та обстрілів.

Пані Тетяна додала до посилки гостинчики від зайчика - мед і горішки. А також кілька штук знаменитого "зошита незалежності" від Сільпо - копію зошита, у якому Левко Лук'яненко 23 серпня 1991 року написав проект Акта відновлення незалежності України.

Я щоразу сумую, коли беру до рук цей зошит. У мене теж є кілька штук.
По перше, Акт, написаний паном Левком, разюче відрізняється від того, що прийняла тогочасна комуністична Рада. Він сенсово інший, він містить чітке посилання на IV Універсал УНР і у ньому йдеться про відновлення, а не проголошення незалежності.

Зараз ми всі розуміємо, наскільки це важливо. Тоді розуміли далеко не всі. Але комуністи, які викинули ці рядки з проекта, розуміли.

А ще мені прикро від скромного вигляду цього зошита. Мені б хотілося, щоб проект нашої Незалежності писався золотим пером на найкращому пергаменті, і щоб цей документ зберігався десь у головному музеї країни під склом, як святиня.

Пані Тетяно, дякую за тепло вашого подарунка, це так цінно у нинішній час.