✙ НТП ✙

Володимирецький районний суд Рівненщини виніс вирок учаснику бойових дій Дмитру Ковальчуку за розпалювання релігійної ворожнечі:"власноручно поширив на свою сторінку в соціальній мережі «Facebook», допис користувача « ОСОБА_7 » із заголовком «Філарет мав дожити до 96 років, щоб підтвердити, що те що він створив не благословение. У Томасі не згадується про ОСОБА_8 , там написано СЦУ», у відеоролику відображається дискусійна думка в українському православ"ї щодо ролі ОСОБА_9 та його відношень із створеною Православною Церквою України (ПЦУ) і Томосом; воно стосується його заяви в жовтні 2025 року (напередодні 96-річчя), де він критикував ПЦУ, називаючи її не українською, а «Московською» (що суперечило його попереднім позиціям) та стверджував, що Томос насправді був наданий не для нього як лідера Української Православної Церкви Київського Патріархату, а для митрополії, що сприймається як зрада і підтвердження, що його дії (саморозпуск УПЦ КП і перехід під Томос) були помилкою, в якому були наявні висловлювання спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі, приниження прихожан ПЦУ"."ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, розкаюється у вчиненому, позитивно характеризується, є учасником бойових дій, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні троє дітей".Куди ми скотилися... А тисячі коментаторів і журналістів, які принижують прихожан УПЦ і УПЦ КП, коли будуть судити?

Молитва о дарованії Православнаго Гетьмана державі нашей УкраїніГо́споди Бо́же наш, Вседержи́телю, Царю́ Святи́й, імі́яй держа́ву і крі́пость, прему́дрость і благода́ть, посажда́яй царі́ на престо́ліх і низлага́яй, созда́вий язи́ки і дарова́вий їм вла́сті, руко́ю Твоє́ю поста́вленния і архієре́ї Твої́ми на ца́рствіє пома́занния. Мо́лимтіся, Влади́ко Человіколю́бче: я́коже дре́вле Ізра́їлю Дави́да царя́ дарова́л єси, пома́заннаго Твоєго́, челові́ка по се́рдцю Твоєму́, та́ко і ни́ні да́руй держа́ві на́шей Украї́ні Ге́тьмана Правосла́внаго, Це́ркві Правосла́вній і наро́ду христия́нському засту́пника, і повели́ єму́ властели́ну би́ти над людьми́ Твої́ми. Сохраня́я в се́рдці своє́м за́повіді Твоя́ подо́бно святи́м благові́рним князе́м Ки́євським, да попече́ться о спасе́нії наро́да украї́нськаго, яко Влади́мир Вели́кий, і госпо́дствуєть со благоразу́мієм Яросла́ва Му́драго і му́жеством Влади́мира Монома́ха. Єрети́к і безбо́жник да посрами́ть, крамолу́ обновле́нськую да іскорени́ть, благочести́вия же оби́чаї церко́вния і наро́дния да сохрани́ть і утверди́ть. Споспі́шествуй єму́, Го́споди, раско́ли церко́вния уврачева́ти, от наше́ствія іноплеме́нних і междоусо́бния бра́ні Оте́чество на́ше защити́ти, і ми, грі́шнії раби́ Твої́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́цім благоче́стії і чистоті́. Ти бо єси́ побі́да на́ша, і ізбавле́ніє, і спасе́ніє упова́ющим на Тя, Єди́ний Небе́сний Царю́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.НТП

Перед Пасхою, ще й на Страсному тижні, було багато розмов та дорікань, що люди прибирають, миють вікна, готують домівки. Така праця йде проти “високодуховної” самоправедної доктрини згідно з якою Богу треба поклонятися в душі, а не у кожен момент, кожним аспектом свого життя. Та такі високодуховні люди, радше великі ледаща.Господь ніколи не дорікає тим, хто виявляє турботу, гостинність. Навпаки, це велика чеснота. Марія слухала Господа, поки Марта клопоталася по дому. Остання, звернувшись до Господа, обурилася поведінкою сестри. Та Христос сказав: “Марфо! Марфо! Ти турбуєшся і клопочешся про багато що. А потрібне ж тільки одне; Марія ж благу обрала частку, яка не відніметься від неї.“ Слухати Христа краще, ніж прислуговувати. Це, однак, не означає, що активне служіння є поганим, утім воно може, але не повинне, затьмарюватися нервозністю та злобою. І Марта, і Марія є святими у Церкві. Вони вказують, що коли ми зосереджені на Христі, то наше служіння має правильний центр та не веде до дорікання чи забування про Бога як причину усіх благ. Таким чином, прибирання та приготуванням перед Пасхою є чудовими речами, коли ми запрошуємо Христа у свою оновлену та чисту оселю. Однак, центром завжди має бути Ісус Христос, якого ми зустрічаємо у літургійному житті православної Церкви.Це не потрапляє у пости в соцмережах, але літургія була б неможливою без праці усієї громади. Люди, сповнюючись Святим Духом, співають, прибирають у церкві, чистять свічники, лагодять облачення, прикрашають церкву квітами, готують наїдки, варять каву, помагають з дітьми, і таке інше. Не кожний у Церкві робить одне й те саме, але праця кожного благословенна в очах Господа.

Ін. 20:19-31¹⁹ Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам!²⁰ Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа.²¹ Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.²² Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого.²³ Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться.²⁴ Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус.²⁵ Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.²⁶ Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам!²⁷ Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним.²⁸ Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій!²⁹ Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.³⁰ Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі.³¹ Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його.

Вчора між старими книжками випадково знайшов паперову ікону Богородиці "Живоносне Джерело" із Києво-Печерської Лаври, яка висіла наді мною в дитинстві. А сьогодні, виявляється, день пам'яті цієї ікони. Совпадєніє? Хтозна, але помолитись завжди варто:О Пресвята́я Ді́во, Всеми́лостивая Госпоже́ Влади́чице Богоро́дице, Живоно́сний Істо́чник Твой, ціле́бния да́ри на здра́віє душ і тіле́с на́ших і на спасе́ніє ми́ру точа́щий, подала́ єси́ нам, ті́мже благода́рні су́ще усе́рдно мо́лим Тя, Цари́це Пресвята́я, моли́ Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего да́ти нам оставле́ніє прегріше́ній і вся́кой душі́ скорб'я́щей і озло́бленній ми́лость і утіше́ніє, і от бід, скорбе́й і болі́зней свобожде́ніє. Пода́ждь, Госпоже́, хра́му сему́ і сим лю́дем покрове́ніє [і святі́й оби́телі сей соблюде́ніє], гра́ду сему́ [або: ве́сі сей] сохране́ніє, страні́ на́шей Украї́ні от напа́стей ізбавле́ніє і огражде́ніє, да ми́рноє зді поживе́м житіє́, і в бу́дущем ві́ці сподо́бимся ви́діти Тебе́, Засту́пницю на́шу, во сла́ві Ца́рствія Си́на Твоєго́ і Бо́га на́шего, Єму́же сла́ва і держа́ва со Отце́м і Пресвяти́м Ду́хом во ві́ки віко́в. Амі́нь.НТП

Благообразний ІосифБог Господь і явися нам, благословен грядий во імʼя Господнє Особливе звучання цього прокімну, що лунає для нас лише раз у рік ознаменовує перехід від трагічноі смерті Спасителя, до Тайни Його перемоги над нею. Ісповідайтеся Господеві, яко Благ, яко в вік милость Його.Обишедше обидоша мʼя і іменем Господнім противляхся їм.Не умру, но жив буду, і повім діла Господня.Камінь, єгоже небрегоша зиждущії, сей бисть во главу угла: от Господа бисть сей і єсть дивен во очесіх наших. Лише стоячи на цій унікальній службі, по справжньому проникаєшся і відчуваєш в цих словах її серцевину. Розумієш, як ці уривки були запроваджені у чин звичайної нам утрені. В них підсумовується земне життя Господа, і ними починається виголошуватися таємниця Його проповіді мертвим.Благообразний Іосиф с древа снем Пречистоє Тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і вонями во гробі нові покрив положи. Ось уславлюється подвиг Йосифа і Никодима, що надали Спасителю останні почесті, не поклавши його з розбійниками, але у нову гробницю, яку Йосиф готував для себе, ту ж і приніс Господу в жертву, як найкраще що мав. І Гроб Господній зараз — це воістину прекрасне місце, навіть дивлячись на нього по трансляції, розумієш, що ці слова тропаря цілком заслужено звучать на кожній літургії. Єгда снизшел єси к смерті, Животе Безсмертний, тогда ад умертвил єси блистанієм Божества. Єгда же і умершия от преісподніх воскресил єси, вся Сили Небесния взиваху: Жизнодавче Христе Боже наш, слава Тебі Відчувається певна діалектика, з одної сторони: «Залиште мерцям ховати мерців», а з іншої сторони Спаситель виконує дану старозавітнім святим обіцянку, та дає їм довгоочікувану свободу від смерті. Ці слова стали недільним тропарем другого гласу, і вони ж не дають нам зневіритися у смерті Ісусовій, але вселяють надію що після Голгофи завжди слідує Воскресіння.Мироносицям женам при гробі предста Ангел вопіяху: мира мертвим суть прилічна, Христос же істлінія явися чужд Яким же по неземному гарним співом завершується цей тропар і якими воістину сильними словами!НТП

ВЕЛИКДЕНЬ (Із книги Андрія Содомори "На одинці зі словом")Смертю смерть поправ…До трибанної української церкви подібне своїм звуковим образом те слово – ВЕЛИКДЕНЬ. Три склади – то три бані української церкви; середній, що під наголосом, – найвища з тих бань. Два окремі слова Велик День – помноженою енергією, злившись воєдино, запроменіли в новому, триєдиному – ВЕЛИКДЕНЬ. У ньому – сяйво дня і гра великодніх дзвонів: Велик-день… Велик-день… Велик-день…Камертоном Різдва – цяточка-зірка та крихітний дзвіночок на Святвечірній ялинці. Камертоном Великодня – вранішнє сонце, що по вінця виповнює наші храми й світлиці, вивіряє чистоту вікон, рушників, писанок, сердець; сонце, що нагадує нам про втрачений наш слух до найвищої гармонії:Могутнім громом сонце граєВ гучному хорі братніх сфер…Й.-В. ГетеЛатинське «Primus inter pares» – Перший з-поміж рівних – не для Різдва та Великодня: вони – рівновеликі. Та які різні щодо настрою!.. Достатньо лише проказати: Свят-вечір… Велик-день… Вечір, ще й зимовий, – щоб слухати; слухаючи, бачити казку. Ранок, ще й весняний, – щоб дивитися; дивлячись, дивуватися – красі Божій, нерукотворній:Земелька зі сну збудилась,В трави, квіти – замаїлась.Звір і пташка веселиться,Миром Божим світ краситься…А ще – красі рукотворній: рушникам, писанкам, вишиванкам… І все ж над тією красою, що владно вабить зір, заполонює душі, милує серця, над тією красою, рукотворною і нерукотворною, – найвеличніше, переможне, незрівнянне своєю врочистістю звукове фортиссімо – спів із Пасхального Тропаря: «Христос воскресе із мертвих, смертю смерть поправ і сущим во гробіх живот дарував». Усю празникову яскравість, щоб нею щедро променіти, ввібрав у себе той спів, що сам є світлом. Бо світло й гармонія – єдині. Де порушено гармонію, там і світло не може проливатися, як йому належить у найсвітліший День – вільно, мирно, велично. Саме такі прислівники – над нотоносцем перед початком тієї пісенної фрази, що на чолі Великодня: «Христос воскресе із мертвих…» У центрі фрази – «Смертію смерть поправ…» Саме ті слова – її найвищий злет, її найінтенсивніше фортиссімо.Дерев’яна церковця, запах кадила… Старе кладовище, де вже й хрести повростали в землю, що й написів не відчитати… Але й тут – особливо велично: «Христос воскресе…» Бо тлом для тієї величі – земне, тлінне, минуще…НТП

КИЇВО-РУСЬКИЙ ОБРАЗ БЛАГОВІЩЄННЯВ Святій Софії Київській, на східних стовпах поміщений надзвичайно виразний образ Благовіщення, який несе в собі цікавий символізм.Ангел в урочистій ході благословляє Богоматір, зображену на правому стовпі. Пресвята одягнена в синій мафорій із золотою облямівкою, в лівій піднятій руці вона тримає моток пурпурової пряжі, нитка якої опускається через ліву руку вниз, до веретену. Акцентується саме на моменті прядіння, бо це в церковному тлумаченні зіставляється з зародженням в утробі Діви плоті Сина Божого. Загалом, прядіння як символ зачаття та вагітності фігурує і в Старому Заповіті, зокрема в Псалтирі.Скільки ж мудрості в цьому образі. Адже прядіння – процес непростий і довгий, так само як і розвиток людини від зачаття до народження. Водночас чіткий момент, коли процес розпочинається і завершується, теж можна виділити. Це відносться не тільки до тієї єдиної події в історії світу, коли «Слово стало плоттю», але й до персональної історії просто кожного з нас.Згаданий образ датується ХІ сторіччям. Біля тисячі років пройшло, а сакральні образи передають нам Істину і відображають її як на рівні, що перевищує велич загальнокосмічного, так і на рівні, який є частинкою життя будь-якої людини.Зі святом всіх! І тих хто святкує за традиційним календарем, і хто вже відсвяткував за новоюліанським. Сьогодні спасіння нашого початок і від віку таїнства явлення: Син Божий стає сином Діви, і Гавриїл благодать благовістить. Тому й ми з ним до Богородиці взиваємо: “Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”.

Мф. 21:1-11¹ І коли наблизились до Єрусалима і прийшли у Виффагію до гори Елеонської, тоді Ісус послав двох учеників² і сказав їм: підіть у село, що прямо перед вами, і зразу знайдете прив’язану ослицю і з нею осля; відв’яжіть і приведіть до Мене.³ І якщо хто скаже вам що-небудь, відповідайте, що вони потрібні Господеві; і одразу ж відішле їх.⁴ Усе ж це було, щоб збулося сказане пророком, який говорить:⁵ скажіть дочці Сионовій: ось Цар твій гряде до тебе лагідний, сидячи на ослиці й осляті, синові під’яремної.⁶ Ученики пішли і зробили так, як сказав їм Ісус:⁷ привели ослицю й осля і поклали на них одяг свій, і Він сів поверх нього.⁸ Безліч людей розстилали одяг свій по дорозі, а інші різали гілки з дерев і стелили по дорозі.⁹ Люди ж, що йшли попереду і слідом, виголошували: осанна Синові Давидовому! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!¹⁰ І коли увійшов Він у Єрусалим, все місто заворушилось і заговорило: Хто це такий?¹¹ Народ же говорив: Цей є Ісус, Пророк із Назарета галилейського.Мф. 21:15-17¹⁵ А первосвященики і книжники, побачивши чудеса, які Він створив, і дітей, які виголошували в храмі: осанна Синові Давидовому, обурились¹⁶ і сказали Йому: чи чуєш, що вони говорять? Ісус відповів їм: так, невже ви ніколи не читали: з уст немовлят і дітей Ти створив хвалу?¹⁷ І, залишивши їх, вийшов геть з міста у Вифанію і пробув там ніч.

Це уже не першоквітневий жарт, це заява пресслужби Київської Митрополії Української Православної Церкви (ПЦУ) на офіційному сайті ПЦУ.Здається, що будь-який коментар щодо цього буде банальністю, бо усе максимально очевидно.Боротися майже 30 років проти МП, постійно доводячи, що архієреї сьогоднішньої ПЦУ це справжні архієреї, що позбавлення сану патріарха Філарета незаконне, називати за це МП останніми словами, викриваючи в брехні і владолюбстві, а потім зробити точно так само. А після цього примазуватися до Патріарха Філарета, який усі 7 років був проти ПЦУ і Томосу, і брехати, що його візит в Михайлівський перед смертю свідчив про примирення, яке означало відмову від УПЦ КП.На такому Церкву не побудуєш, особливо коли її доводиться будувати з нуля. Але багато з нас ще стануть свідками падіння тих, кому Томос так запаморочив голову. І це падіння прийде тоді, коли держава перестане підтримувати ПЦУ і утискати інші Церкви — не потрібно ніяких утисків для ПЦУ, просто треба, щоб вона опинилася в рівних умовах з іншими і тоді усе зміниться. НТП