Довелося знову замовити книжку.

"Основи" несподівано видають Гіларі Мантел. Авторка 4 роки прожила в Саудівській Аравії та робила замітки, які стали основою цього роману.

А тут ще й переклад Ярослави Стріхи.

Френсіс Шор за фахом картографка, вона створює мапи. Але робота її чоловіка приводить їх до Саудівської Аравії.

Режим тут корумпований і жорстокий, іноземці-експати — любителі випивки та наживи, а сусіди-мусульмани — потайливі й пильні. Вулиці тут не належать жінкам, тож Френсіс майже не покидає квартири й відчуває, як поступово розчиняється її власне «я». Вона чує шепіт, звуки чиєїсь біди з «порожньої» квартири поверхом вище. Френсіс чує їх, та не знає, що або хто за ними стоїть. У неї є лише підозри, жодних фактів — і нікого, з ким вона могла б поділитися тривогою, яка дедалі сильніше її огортає.

Роман «Вісім місяців на вулиці Гази» сповнений несимпатичних персонажів й відчуття, що щось жахливе ось-ось відбудеться, та разом із цим не позбавлений гумору й зворушливості. Він дає змогу побачити культурні відмінності і зрозуміти, як західні люди намагалися з ними впоратися у 1980-х, а можливо, намагаються й досі.

Круто! Стоятиме поруч з непрочитаною трилогією "Вульфголл", "Везіть тіла" та "Дзеркало і світло" 🥰