Здається я взяла максимум від цього року. Вчора несподівано для себе танцювала на сцені театру Франка з танцюристами балету Freedom. Зранку я ще навіть не знала, що подруга мене туди поведе ввечері. І ця історія дуже описує мій рік. Влітку вирішила спробувати жити без клієнтських дизайн проєктів, виключно консалтинг та проведення навчальних івентів. Сподобалось. Найкращі півроку мого життя. Дозволю собі це прожити ще й наступного року. Познайомилась з фантастичними людьми на менторських сесіях, тепер в мене ще більше своїх людей в будь-якому місті, в яке б я не приїхала. Цього року це моя найулюбленіша діяльність, бачити вплив на життя людей через допомогу дослідити свій професійний шлях і вектори а що далі? І щиро тішитись їх радощам: маленьким і великим. Цього року в моєму житті сталось більше 100 нових знайомств ☺️Перестала обмежувати себе дизайном, зрозуміла що мені стало затісно. Багато писала, вийшла книга з моєю дизайн статтею як початок повернення до письма. Пишу книгу не про дизайн. Повернулась до того, що любила робити ще з 8 років. В моєму житті тепер багато театру, побачила як це сильно впливає на мою творчість, на довіру до світу, на бачення життя вцілому. Завдяки цьому досвіду я інакше дивлюсь і на робочий процес, і на вибудовування проєктів, які я роблю. Перестала ховати себе. З усіма своїми дивностями, неідеальностями… Я просто є. Перестала ховатись за онлайном, вийшла на сцену Дизаріума. I зараз я навіть рада, що поламалось усе, що могло поламатись під час виступу. Інакше виступ не став би таким моїм, таким живим і смішним. Що побажаю собі в наступному? Просто продовжувати, слухати себе, насолоджуватись маленькими моментами навколо, зустрічати людей в яких так багато життя, колаборуватись і робити щось дивне і водночас таке потрібне світу.