(не)таємні записки

Прочитайте 17 розділ першої Книги хронік.У Давида було бажання збудувати Храм для Господа. Я не знаю, яку аналогію підібрати, щоб якось оцінити таку величезну місію у сучасному еквіваленті, але навіть не сумніваюся, що ця подія була б відома на весь світ. «Якось, коли Давид замешкав у своєму палаці, то він промовив до пророка Натана: Ось я живу в палаці з кедрового дерева, а Ковчег Господнього Заповіту під Наметом» (1 Хронік 17:1).У Давида не було жодної краплі гордості чи бажання увіковінчити своє імʼя в такий спосіб. Я вірю, що і зараз тисячі людей роблять неймовірно великі (принаймні на людський погляд) справи для Бога, маючи на меті одне – прославити Його величне Імʼя. Але ось що Бог каже Давиду: «Не ти будуватимеш Мені Храм, щоб Я в Ньому перебував!». Не ти будеш очолювати служіння. Не ти станеш пастором. Не ти організуєш наймасштабнішу в Україні конференцію чи унікальний проєкт. Не ти напишеш книгу, яка стане бестселером. Не тому що ти якийсь не такий, а тому що ти – Давид, а Храм має побудувати Соломон. Розумієш, тобі не треба робити для Бога все, що приходить тобі в голову і все, що схвалюють твої друзі. Твої ідеї хороші. Ти – молодець. Але у Бога є план. Він заборонив Давиду будувати Храм, але Він же взяв Давида з пасовиська, від отари, аби він був володарем над Його народом. Він був із ним скрізь, де Давид лише ходив, знищив перед ним всіх його ворогів і зробив його імʼя славним подібно до інших славнозвісних імен на землі. Він пообіцяв збудувати для нього дім! Бог для Давида, уявляєте? І я не маю сумніву, що Бог так само й зараз може ходити з тобою. Може знищити всіх твоїх ворогів перед тобою і зробити твоє імʼя славним. Але в Нього є план. Він не забирав Давида з пасовиська просто для того, щоб він робив, що йому заманеться.