Зараз замовляю собі готові раціони на однакову калорійність щодня. В звичайні дні, коли я тренуюсь в нормальному режимі, по суб'єктивних відчуттях - це дуже помірно їжі, ледве достатньо, щоб не почуватися весь час голодною. Коли попереднього тижня прихворіла і менше тренувалась, той самий раціон перетворився в моїх очах на величезні порції і відчуття, що об'їдаюся. І ні, мої витрати не впали в два рази, якщо що. Приблизно так працює "їм дуже мало і не худну", "їм як пилосос і худорлявий". Ми дуже погано оцінюємо кількість їжі на вічко, і знижений або збільшений апетит збивають точність оцінки, навіть якщо знаєш про цей ефект. Плюс розмір порції, який людина вважає "середнім" може відрізнятися залежно від того, до якого вона звикла і непомітно мінятися з часом. Плюс різна калорійність майже однакових на вид страв при різному способі приготування. Плюс ще багато факторів.Люди поспішають шукати проблему в "зламаному" метаболізмі, але вона вкрай нечасто реально в ньому. І це не соромно! Ми дуже обмежено можемо контролювати роботу нашої нервової системи. Ми не винні, що вона така і еволюціонувала в умовах нестачі їжі. Розуміння поведінкових механізмів, які ведуть до переїдання, без сорому і самозвинувачування допомагає знайти способи покращити свій стан.