Ми навчилися жити з сиренами.Працювати без світла.Планувати майбутнє з невизначеністю.Але є річ, яку українці досі відкладають «на потім» — своє здоров’я.Я — онкохірург.Я знаю, що РАК не чекає, поки закінчиться ВІЙНА. Він не зважає на обстріли, блекаути чи виснаження. Він користується моментом — коли нам «не до себе».У моїй практиці все частіше — ПІЗНО.Тому, що люди терплять, ігнорують, не йдуть. Бо «НЕ НА ЧАСІ».Як лікар, я бачу наслідки.Як людина, яка приймає рішення на рівні держави, моя мета — щоб слова «діагностика» та «профілактика» звучали частіше, ніж слово «лікування».Сьогодні Всесвітній день боротьби проти раку, і я не буду писати, що «рак — не вирок».Це правда, але вона банальна.Я скажу інше:👉 ВИРОК — це звичка НЕ ПЕРЕВІРЯТИСЯ.👉 ВИРОК — це ЧЕКАТИ, поки стане зовсім зле.👉 ВИРОК — думати, що війна скасовує діагностику.Моя робота — ухвалювати рішення, від яких залежать шанси цієї країни:в операційній,у законах,у медицині.А ВАША — зробити одну просту дію: записатися на ОБСТЕЖЕННЯ.Бо ВИЖИВАТИ — ми вже НАВЧИЛИСЯ.ЧАС навчитися ЖИТИ ДОВГО. #валерій_зуб #онколог_зуб #онкологія_в_україні #ракневирок #деньборотьбизракомВалерій Зуб