ℹ️97,5 відсотків платників податків подає податкову звітність в електронній формі (станом на 1 січня 2025 року).Про це повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко. АЛЕ, чи знає Голова ДПС? чи повідомлять йому: 🔼про кількість змін, які щороку вносяться до податкової звітності, до яких повинні адаптуватися платники податків?🔼про кількість часу, які витрачають платники податків, щоб подати податкову звітність в електронній формі?🔼про складність та обсяг податкової звітності в Україні порівняно з іншими країнами?‼️про незручності роботи електронного кабінету платника?🚨про майже монопольне становище окремих суб'єктів, через програмні продукти яких податкова звітність передається на сервер ДПС?🙆♀️про нарікання платників податків при роботі з програмними продуктами ДПС? Сподіваюсь, що на найближчому засіданні податкового комітету почуємо відповіді хоча б на деякі питання. 🔥Вчергове звертаю увагу пана Кравченко на маніпуляції, яких можуть припускатися при наданні йому інфо щодо всіх аспектів діяльності податкової.
Економічні настрої переважної кількості українських підприємств та споживачів залишаються песимістичними. ℹ️За даними Державної служби статистики України частка суб'єктів господарювання у сферах промисловості, будівництва та сфери послуг, які НЕГАТИВНО оцінюють свою ділову впевненість на наступні 3 місяці, переважає позитивно налаштованих суб'єктів:- у будівництві – на 38,8% (на початку 2020 року було 24,8%);- у промисловості – на 8,6% (було 11,9%);- у сфері послуг – на 6,2% (було 2,1%).Більше оптимістів лише у сфері роздрібної торгівлі – вони переважають песимістично налаштованих суб'єктів на 10,3%. Не краща ситуація щодо індексу споживчої впевненості. У першому кварталі 2025 року він має від'ємне значення -31,2% (на початку 2020 року було -7,7%).При його розрахунку враховуються зміни особистого матеріального становища, очікуваний розвиток економіки країни, поточне матеріальне становище, доцільність робити великі покупки. Іншими словами 65,6% споживачів негативно оцінюють своє матеріальне становище та розвиток економіки країни. А дієвих шляхів покращення економічних настроїв влада, нажаль, не пропонує.
Втрата довіри окремих наших міжнародних партнерів – результат гри в популізм діючої влади🤷♀️ Рішенням РНБО щодо гарантування економічної стійкості держави, уведене в дію 5 лютого 2025 року Указом Зеленського, надано доручення Уряду:⚡️"посилити співпрацю з Європейським Союзом з гуманітарного розмінування, зокрема щодо земель сільськогосподарського призначення".⚡️Просимо гроші на гуманітарне розмінування?⁉️Але на ці цілі кошти виділяються за рахунок внутрішніх джерел, проте не використовуються за призначенням!У 2024 році за рахунок залишку коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (тобто за рахунок власних надходжень, а не коштів від міжнародних партнерів) на компенсацію витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення було у держбюджеті було закладено 3 млрд грн.А використано на гуманітарне розмінування тільки 434 млн грн - всього 14,5% від виділених коштів!Решту ж - 2 млрд. 566 млн. грн Урядом було спрямовано на "Зимову підтримку" для роздачі усім бажаючим по 1000 гривень. У держбюджеті на 2025 рік на гуманітарне розмінування закладено 2 млрд. грн., що більше ніж в 4 рази перевищує витрачені у 2024 році кошти.То навіщо просити ще кошти? Не вистачає на популізм?Хто ж з партнерів повірить владі тепер⁉️
ℹ️У затвердженому Урядом бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2025 рік сума коштів на підтримку безробітних порівняно з 2024 роком скоротилась на 15% та становить 13 млрд. грн:• на допомогу на випадок безробіття, соціальні послуги та заходи сприяння зайнятості - 6,23 млрд. грн (у 2024 році – 10,7 млрд. грн );• на виплату достроково призначеної пенсії, допомогу на поховання – 50 млн. грн (у 2024 – 323 млн. грн);• на гранти на створення або розвиток власного бізнесу –6,75 млрд. грн (у 2024 році – 4,5 млрд. грн).Водночас витрати на управління Фондом, утримання Державної служби зайнятості та закладу післядипломної освіти “Центр підвищення кваліфікації служби зайнятості” у 2025 році складуть 3,8 млрд. грн, що на 830 млн. грн або на 28% більше ніж у 2024 році. І такі видатки становитимуть вже 23% від усіх видатків Фонду.Як оцінити ефективність роботи Фонду❓Чи забезпечують великі видатки на утримання Служби зайнятості потреби в робочій силі, дефіцит якої продовжує відчувати бізнес⁉️
Нацполіція повідомляє, що ℹ️Нацполіція спільно з БЕБ та Офісом Генпрокурора ліквідували в Чернівецькій області масштабну підпільну тютюнову фабрику та вилучили майна на 15 млн грн:- лінія повного циклу для виробництва тютюнових виробів, - 70 тис. пачок цигарок та понад 1 600 кг тютюну, - понад 1 млн марок акцизного податку для тютюнових виробів іноземної країни з ознаками підробки,- 153 короби з поліграфічною продукцією понад 100 рулонів з матеріалом для виготовлення та пакування цигарок тощо. До її функціонування причетні громадяни України та іноземці. Промислові потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис. цигарок на добу. Збували готову тютюнову продукцію під брендами українських та європейських виробників по всій території України через роздрібну торгівельну мережу, телеграм-канали, відправляли вироби через поштових операторів. На пачки з цигарками наклеювали марки акцизного податку України невідомого походження. Нині проводиться комплекс заходів для повідомлення причетним особам про підозру. Слідство триває. А скільки ще має бути закрито подібних підпільних тютюнових фабрик, діяльність яких призводить до мільярдних щорічних втрат бюджету‼️
"Клієнт" – "Менеджер" – "Бігунок" – "Дроп". Це ще не повний ланцюг в схемній інфраструктурі "новітнього сервісу" для операцій з фінансовими ресурсами, що проводяться через банківську систему в Україні. Я просто шокована відвертим анонімним інтерв'ю на "Економічній правді" з людиною ("менеджером"), що за допомогою фактичних вербувальників ("бігунків") розширює кількість осіб ("дропів"), які за щомісячну винагороду передають власні банківські картки для використання замовниками ("клієнтами") в різних фінансових схемах (https://epravda.com.ua/interview/hto-taki-droperi-ta-yak-voni-dopomagayut-obhoditi-obmezhennya-nbu-802394/). ‼️Шахрайство в інтернеті, операції з криптовалютою, транскордонні перекази, легалізація коштів від грального бізнесу, зрештою, купівля зброї та фінансування тероризму – це НЕ повний перелік сфер, де застосовуються дропи. Дропами стають 🤦♀️люди, які мають низькі доходи, зокрема, пенсіонери, втратили роботу чи взагалі не працювали, або навіть студенти, які можуть самостійно відкрити банківську картку та намагаються вже хоч щось заробити – і їм платять від 800 до 4000 гривень в тиждень за одну передану банківську картку (зазвичай передають картки з 4-5 банків – от і складіть це разом). А кількість дропів в Україні щорічно тільки збільшується, а сума переказів за "дропними" схемами за оцінками НБУ сягає 200 мільярдів гривень в рік.2/2⤵️
У 2024 році на спецрахунок, відкритий національним банком для підтримки сил оборони, ℹ️надійшло майже 16 млрд грн в еквіваленті, а перераховано на потреби сил оборони 5,9 млрд грн. У 2024 році кошти перераховувались:🔥Міністерству оборони України – 2 962 млн грн(за весь час - понад 23 703 млн грн);🔥Держспецзв’язку – 1 917,47 млн грн (за весь час - понад 7 336 млн грн);🔥СБУ – 475 млн грн ( за весь час - понад 573 млн грн);🔥ГУР України – 261,3 млн грн (за весь час - понад 1 404 млн грн);🔥військовим частинам – 140,8 млн грн (за весь час - понад 286,9 млн грн); 🔥Національній гвардії України – 104 млн грн (за весь час з 2022 року - понад 1 561 млн грн );🔥Агенції оборонних закупівель – понад 48,6 млн грн;🔥Державній спеціальній службі транспорту – 25,9 млн. грн (за весь час - понад 233 млн грн);🔥Державній прикордонній службі України – 7,8 млн (за весь час - 988 млн грн ). Станом на 1 січня 2025 року ℹ️залишок коштів на спецрахунку становив майже ‼️12,3 млрд грн. Чому ці кошти залишаються на рахунку, а не працюють на оборону⁉️1/2
Під час війни військовослужбовці – це символ стійкості, відваги, захисту та віри у перемогу. Їх внесок у безпеку країні неоцінЕнний. Натомість сьогодні максимальний рівень доплат військовим за виконання бойових завдань складає 100 тисячгривень – плата за щосекундний ризик втратити власне життя. І тут маємо ГАНЕБНУ картину, коли зарплати чиновників в міністерствах, керівників державних підприємств значно вищі за 100 тисяч. З даними Мінфіну керівництво більшості центральних органів виконавчої влади у листопаді 2024 року отримували зарплату понад 100 тисяч, зокрема:Центральна виборча комісія – 18 осіб з/п по 310 тис. грн;Аудиторська служба – 6 осіб з/п по 266 тис. грн;Агентство водних ресурсів – 2 особи з/п по 245 тис. грн;НАЗК – 5 осіб з/п по 241 тис. грн;Державна податкова служба – 2 особи з/п по 233 тис. грн;Антимонопольний комітет – 15 осіб з/п 215 тис. грн;Апарат Верховної Ради – 5 осіб з/п по 211 тис. грн. Аналогічна ситуація і на державних підприємствах(дані по середній зарплаті за 7 місяців 2024 року на моє депутатське звернення), зокрема:Укргідроенерго – 138 осіб з/п по 213 тис. грн;Укрнафта – 405 осіб з/п по 180 тис. грн;Укрзалізниця – 286 осіб з/п по 160 тис. грн;Адміністрація морських портів – 145 осіб з/п по 150 тис. грн. Про зарплату гендиректора "Укрпошти" понад 1,5 мільйона гривень в місяць писала вже. ВРУ має негайно прийняти проєкт закону №12316, яким обмежується верхня межа зарплат чиновників міністерств та управлінців державних підприємств на період воєнного стану на рівні 100 тис. грн. Давайте змусимо владу відновити справедливість!
Погана якість податкового законодавства та недостатня підтримка податковою є найбільшими проблемами для податкового комплаєнсу.За даними звіту від податкової платники податків вважають основними проблемами дотримання податкового законодавства:🟥часті зміни в податковому законодавстві – 52%(не вважають це проблемою тільки 13,5%);🟥брак якісних консультацій з боку працівників ДПС – 46% (не вважають це проблемою 17,6%);🟥суперечності між різними нормативно-правовими актами - 44,7% (не вважають проблемою 16,4%);🟥труднощі у розумінні податкового законодавства - 47,7% (не вважають проблемою 15,3%);🟥кількість нормативних документів з питань оподаткування – 44,4% (не вважають проблемою 18,8%).Податкові процедури вважають простими та зрозумілими тільки 9,6%, а 58,4% з цим не згодні. І за останній рік все тільки погіршилось: зміни заднім числом, очікування нових змін до змін заднім числом, набрання/не набрання чинності нормативно-правовими актами, лічені дні на впровадження … І жодних роз’яснень від податкової.І на останок. Довіра до справедливості податкових органів є низькою: майже половина (49%) невважають податкові органи справедливими і лише 7,8% вірять в їх справедливість.Як би комусь не хотілось представити все інакше, ⬆️ось правда!
Повернусь до📃 звіту ДПС ⤴️ щодо витрат 🪙на дотримання податкового законодавства в грошовому еквіваленті платниками ПДВ.Дослідження показало, що ПДВ виявився найдорожчим податком з точки зору комплаєнсу - в середньому українські підприємства, зареєстровані платниками ПДВ, витрачали близько 120 тис. грн на виконання вимог щодо сплати ПДВ (податок на прибуток – 44 тис. грн, єдиний податок -12 тис. грн) .ℹ️В Україні кількість платників ПДВ станом на 01.12.2024 становила 248 тис., при цьому щомісячно 64% платників реєструють РН/РК.Отже, річні витрати на виконання вимог щодо сплати ПДВ такими платниками становили щонайменше 19,2 млрд грн.Крім того, ❗️📣 понад 10% платників ПДВ визнали, що знають про неофіційні платежі, які здійснюються для отримання відшкодування ПДВ. До відома *- Методологія дослідження ґрунтувалась на стандартизованій методології дослідження витрат платників податків на дотримання податкового законодавства, розробленій Світовим банкомДослідження проводилося у формі веб-опитування. Відповіді було отримано від 3 169 респондентів.Питання в мене: а навіщо всі ці дослідження, якщо висновків 0️⃣❓