Статистика telegram channel - @nikysharp

Сьогодні Одеський окружний адміністративний суд поставив крапку в історії так званого «Ізмаїльського пушкінського товариства». Ця організація майже 29 років маскувала під «культурну діяльність» просування російських наративів, літератури, «слов’янської» культури тощо.Позов про припинення діяльності товариства подало Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції після відповідного звернення СБУ.За даними слідства, діяльність цього товариства мала ознаки антиукраїнської пропаганди, а для дітей навіть діяв так званий «Клуб юних пушкіністів», де десятиліттями виховували шанувальників «русского міра».Окрему увагу правоохоронці звертають на можливі зв’язки засновника організації Ігоря Андріанова з низкою проросійських структур та медіа.Символічно, що саме в час, коли Україна платить найвищу ціну за свою свободу, зникають осередки російського впливу, які роками намагалися видавати імперську пропаганду за «культурну спадщину».Ще один осередок «русского міра» на Одещині відправився на звалище історії.

Перш ніж Сталін за 5 років зробив нас нацією борщу і вареників, українці століттями були нацією м’яса. 1936 рік. Сталін відправляє наркома харчпрому Анастаса Мікояна до США. Скопіювати харчову промисловість і вмонтувати її в СРСР.Через три роки виходить радянський канон «Книга про смачну і корисну їжу». Українцеві в ньому відведено три страви: борщ, сало, вареники.Олена Брайченко — кандидатка історичних наук, 10 років працює з архівами і доводить: цей набір не має стосунку до того, що українці їли до колективізації.«У XVIII столітті ні для кого не був дивиною борщ з бараниною», — каже Брайченко в інтерв’ю Zaxid.net. Реальна історична кухня була м’ясна: шпундра зі свининою, печеня в горщику, верещака, душенина, крученики.Що сталося між 1928 і 1933 роками. Архіви фіксують: вже за перші два роки великої рогатої худоби стало менше на 23%, свиней — на 55%, овець — на 40%, птахів — на 41%. Селяни різали власних корів, щоб не віддавати в колгосп. Голодомор довершив розгром.У 1939-му м’яса в українському селі вже немає. Система проголошує національною спадщиною те, що залишилося після зачистки: пісний борщ, шматок сала, картоплю, вареник. Брайченко про радянські їдальні: вони «виховали дуже невимогливе і невибагливе до їжі покоління. Було знищено потребу у розумінні смаку, аналізуванні, що ти їси, наскільки це смачно».Звідси простий висновок. Стереотип «українець — людина борщу, вареників і шматка сала» — це не культурна ДНК. Це порожня комора 1933 року, видана за національний характер.

⚡️Ощадбанк заявляє про викрадення своїх співробітників, інкасаторських машин та цінностей в УгорщиніСьогодні, 5 березня 2026 року, два автомобіля інкасаторської служби Ощадбанку, які супроводжувались 7 співробітниками бригади інкасації, були безпідставно затримані в Угорщині при здійсненні регулярного перевезення іноземноі валюти та банківських металів між Райффазен банк Австрія та Ощадбанк Україна.Відповідно до даних GPS сигналу, незаконно затримані автомобілі Ощадбанку наразі знаходяться у центрі Будапешта, поблизу однієї з силових структур Угорщини. Місцеперебування автомобілів підтверджено представниками посольства України в Угорщині бта Міністерства закордонних справ України.Місцеперебування співробітників Ощадбанку наразі невідоме.Перевезення коштів і цінностей здійснювалось Ощадбанком в межах та на виконання міжнародної угоди з Райффазен Банк, Австрія. Вантаж був оформлений згідно міжнародних правил перевезень та чинних Європейських митних процедур. Обсяг цінностей, які знаходились у викрадених автівках, становив 40 млн дол США, 35 млн євро, 9 кг золота.

В Одеському СІЗО з 11 грудня відсутнє електропостачання, опалення та водопостачанняЗа інформацією, оприлюдненою в соціальних мережах, в Одеському слідчому ізоляторі з 11 грудня 2025 року немає світла. Води не було протягом чотирьох днів, опалення відсутнє при зовнішній температурі близько +1°C. Ув’язнені не мають можливості нормально помитися чи отримати гарячу їжу.Такі умови утримання кваліфікуються як системне порушення прав людини, а не просто побутові труднощі.Наголошуємо на порушенні низки норм:- Статті 3 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження. ЄСПЛ неодноразово визнавав відсутність води, опалення та гігієни порушенням цієї статті незалежно від причин.- Статей 3, 28 та 49 Конституції України, які гарантують захист життя, здоров’я, гідності та забороняють жорстоке поводження.- Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з ув’язненими (Правил Нельсона Мандели), що вимагають доступу до води, санітарії та збереження гідності.Особливу небезпеку такі умови становлять для осіб із хронічними захворюваннями — холод і відсутність гігієни можуть стати прямою загрозою життю.Утримання людей в таких умовах є прямим порушенням національного та міжнародного права і не може бути виправданим жодними обставинами.

Одесити, чиє дитинство прийшлося на середину 1970-х років, мають памʼятати, як усі пляжі були засипані білими пінопластовими кульками.– Ми тоді гадали, що ж це таке, та ніхто нічого не пояснював, – згадує Олександр Сагайдак.Насправді ж цей пінопласт зʼявився тому, що його використовували для суднопідйомних робіт. Підіймали суховантажник «Моздок», який затонув під час зіткнення з болгарським танкером. Це сталося в районі Малого Фонтану в 1972 році.– Там не все так просто було, під час цього зіткнення. Як потім зробили висновки деякі члени комісії, спостерігалася радіорефракція – відхилення радарного променю. Тобто радарний сигнал пішов вгору і тому вони на «Моздоку» не побачили іншого судна. З моєї точки зору, цей висновок не дуже переконливий. Мабуть, просто не хотіли засуджувати капітана, хоча дійсно був туман і складні погодні умови.Але наслідки цієї аварії ще довгі роки відчували всі одесити, адже судно було навантажене добривами, які мали у своєму складі діоксини.– Сліди від подібних діоксинів можна побачити на обличчі нашого колишнього президента Ющенка. Тоді ще не знали про те, що добрива з домішками цих діоксинів дуже шкідливі. Затоплені добрива з судна підняли і складували в районі Алтестово. Майже пʼять десятків років вантаж, піднятий з морського дна, знаходився в так званому отрутомогильнику. Місцеві жителі били на спалах, адже після рясних дощів хімікати проникали в ґрунт, а отруєні води – в Хаджибейський лиман. Лише в жовтні 2023 року Одеська ОВА повідомила про те, що небезпечний вантаж нарешті було утилізовано.

Найкращі цитати Івана Плюща, які стали улюбленими в народі!На парламентських виборах у 1990 році Іван Плющ був обраний в депутати від КПУ, але вже за рік залишив її ряди. У ВР Плющ спочатку став першим заступником голови парламенту, а пізніше - головою ВР.Іван Плющ запам'ятався Україні яскравими і веселими цитатами в залі засідань ВР і ЗМІ.Давайте ж згадаємо найяскравіші його «перли»!"Депутате Заєць! Не стрибайте по залі! Ви ж не в лісі!" - одна з найвідоміших фраз, кинута з президії в залу на адресу народного депутата Івана Зайця.Пізніше, коли той став міністром екології, Іван Плющ пожартував: "Які Зайці, така й екологія".Одного разу, коли нардепи висували кандидатів у судді Конституційного суду, терпіння Івана Плюща урвалося: "Зачекайте! Так це ж силу-силенну кандидатів зможуть висунути. А що робити з вже висунутими членами?"Легендарною стала і дикція Івана Плюща, який вимовляв замість звуку "ф" - "хв": "Включіть мікрохвона у задньому проході!"Одного разу нардеп Лариса Скорик затягла свій виступ, на що Іван Плющ відразу відреагував двозначно: “Лариса Павлівна, прошу вас, kінчайтe швидше, бо я вже не можу”У парламенті згадують, що коли у Верховній Раді хотіли "продавити" один із законопроектів, Іван Плющ поставив риторичне питання: "Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?"Також покійний спікер став автором воістину золотого афоризму: “Вони хочуть впихнути невпихуєме”.Забувши прізвище одного з нардепів, Іван Плющ швидко зметикував: "Депутат! Не пам'ятаю хвамілії - той, що в піджаку!"Казав Іван Плющ і про себе, зізнаючись, що "за життя стiлькі сала з'їв, що соромно свиням в очi дивитись"."Ви думаєте, чому нас весь світ так боявся? Тому що іноземцям ставало страшно, коли вони в наші громадські туалети заходили!" - згадував він.“Депутат Хмара, не висіть над головою!”“Перші двадцять років життя мене мучила одна думка: як наїстися”.“Хлопці, ну, дайте їй (Тимошенко) якогось шарфа, а то вона вже посиніла вся”

Россияне готовы затянуть пояса ради продолжения войны с Украиной, — ВЦИОМГосударственный ВЦИОМ провел опрос и заявил, что россияне в массе своей доверяют армии РФ — показатели доверия к ВС РФ и гордости за военную мощь страны достигают 80% — и готовы «поступиться своим благополучием ради интересов» РФ.Такие результаты центр получил, предложив участникам выразить свое отношение к утверждению: «Я чувствую ответственность за свою страну и готов экономить, ограничивать свои потребности ради ее защиты». Семь из десяти респондентов готовы экономить и ограничивать свои потребности ради защиты страны (69%), утверждает ВЦИОМ. Также каждый второй выразил абсолютное согласие с этим утверждением (45%). Еще 24% заявили, что скорее согласны, чем нет. Категорически против ограничения личных трат ради продолжения войны с Украиной — 14% опрошенных. Еще 10% не хотели бы экономить на себе. «Экономические сложности 2024–2025 гг. люди пока встречают с пониманием и декларируют готовность к некоторому самоограничению ради успешного завершения спецоперации», – заявил глава центра Валерий Федоров. 📱Защитить себя и своих близких от слежки в интернете, купить ASTRA VPN: @astrvpn_bot

И от журналистов Дождя бывает польза:Всем привет. Вчера был День независимости Украины. И когда я шел по вечернему Харькову, то видел тысячи свободных и счастливых людей. Они были с флагами, с детьми, парами, компаниями, вылезали из люков машин. Это безусловно главный праздник в стране, и дается он очень высокой ценой.Я не пишу ничего публично уже больше года – в мае 2024-го я ушел воевать за Украину, и служу в 13-ой бригаде Нацгвардии “Хартия”. И наверное нужно в связи с этим сказать несколько слов.Прежде всего, у меня не было сомнений, может или не может русский воевать за Украину. Конечно, может, когда Украину приходят убивать. Особенно если Украина - это твоя семья, друзья, близкие. Я испытывал некоторые сомнения про то, что придется оставить любимую профессию, ведь все же журналисты обычно воевать не уходят. Но очевидно, что эти сомнения я для себя разрешил. Я не разочаровался в журналистике как таковой, просто на фоне ежедневных рутинных смертей и разрушений силу репортажа невольно ставишь под вопрос.На самом деле, я могу привести еще с десяток причин, почему я ушел служить – и все они будут правдой. Проблема в том, что это будет выглядеть немного высокопарно, и мне, если честно, неловок этот пафос. Единственное, спустя почти полтора года я точно могу сказать, что сейчас мне трудно представить, что бы я занимался чем-то другим. Война с нами, к сожалению, надолго. Она не кончится ни сегодня, ни завтра. Она не кончится, даже если будет передышка. И участие в войне – единственная возможная форма контроля.Я сразу пошел в дронщики. За год я научился быть военным, был ранен, терял товарищей, даже получил награды. За этот время было по-разному: иногда я был счастлив, иногда было очень тяжело, иногда терпимо. Иногда - очень страшно. Самый страшный момент был, когда, получив ранение, вытаскивал товарища в куда более тяжелом состоянии, и было непонятно, выживет он или нет. Но за весь этот год с лишним я ни разу не усомнился в том, что все делаю правильно.Наша цель - защитить Украину, ничего не было важнее 3 с половиной года назад, ничего нет важнее и сейчас. Война больше нас всех. И мне очень повезло, что я на ней вместе с лучшими людьми в одной из лучших бригад. Я очень благодарен Хартии за то, что мне выпала такая честь – защищать Украину в ее составе. Война – это страшно и тяжело. Но на ней я вместе с теми, кого безгранично люблю и уважаю. За них готов терпеть и сражаться.

Магнитогорский маньяк, которого разыскивали 7 лет, ушёл на «СВО» вместо тюрьмыС июня 2016 по январь 2018 года Александр Е., ранее судимый 52-летний местный житель, нападал на женщин в Орджоникидзевском районе Магнитогорска. Почерк был одинаковым: он подкарауливал женщин ранним утром, когда те выходили из квартиры, врывался внутрь, связывал руки, угрожал ножом, насиловал и грабил, забирая деньги и ценные вещи.Для маскировки насильник использовал балаклаву и перчатки, а жертв выбирал заранее — выслеживал их в соцсетях, а также наблюдал из окон и с улицы. Все преступления происходили в темное время суток. Правоохранители долго отрицали, что в городе действует серийный насильник.После седьмого нападения его действия прервали: в квартире неожиданно оказался знакомый потерпевшей. Маньяк скрылся и залёг на дно на долгие семь лет. Следствие шло вхолостую: генетический профиль преступника был, но совпадений не было. За это время следователи и криминалисты взяли ДНК у более чем 3 тысяч человек — тех, кто ранее судим или подозревался в насильственных преступлениях. Проверяли даже на возможное родство с преступником. Выход на преступника удалось получить случайно — благодаря сыну-алиментщику.В мае 2024 года судебные приставы привлекли жителя Магнитогорска к ответственности за неуплату алиментов. У него взяли ДНК-образец, и в федеральной базе МВД нашли совпадение: генетический профиль совпал с профилем насильника по линии «ребёнок — родитель». Так и вышли на отца — самого Александра Е.В ноябре его задержали. На допросе он сразу признался в нападениях и рассказал ещё о двух случаях, о которых следствие не знало. На месте преступлений провели следственный эксперимент. Мотив он объяснил жаждой наживы и ненавистью к женщинам после развода с женой.Уголовное дело возбудили по статьям 131, 132, 162 и 30 УК РФ — изнасилования, насильственные действия сексуального характера, разбои, покушение на преступление. Санкция — до 20 лет колонии. Дело передали в суд 1 июля 2025 года.Но уже через два дня, 3 июля, Орджоникидзевский райсуд удовлетворил ходатайство начальника пункта отбора на военную службу. Александр Е. подписал контракт с Минобороны для участия в «СВО». Суд отменил арест и приостановил дело.Страшно представить, как сейчас себя чувствуют жертвы магнитогорского насильника, но ещё тяжелее представить, что с ними будет, когда маньяк вернётся в статусе «ветерана СВО». В других регионах России преступников, освободившихся через участие в преступной войне, зачастую приглашали в школы и детсады в качестве «героя». Ждать ли «Уроков мужества» или «Разговоров о важном» с Александром в школах Магнитогорска?⬛️История освобождения чебаркульского насильника — далеко не единичная в Челябинской области:— Александр Ерутин, Челябинск — задушил 18-летнюю падчерицу и был приговорён к 18 годам строгого режима, но уже через несколько месяцев оказался на фронте;— Павел Волосов, Копейск — убил тёщу и напал на конвой в зале суда, однако ушёл на войну, несмотря на полученный срок в 10 лет;— Сергей Трифанов, Сатка — бывший лидер «Молодой гвардии», участвовавший в жестоком убийстве инвалида и обвиняемый в совращении несовершеннолетней, не дожидаясь приговора, подписал контракт и был выведен из-под следствия;— Денис Синицын, Чебаркуль — на мемориале вдовы военных обнаружили его фото, хотя он зверски убил и изнасиловал женщину, выкалывая ей глаза, ушёл из мест лишения свободы и погиб в статусе «героя СВО». ✊💬 Чат ЧБ💌 Отправить новость🕊«Челябинск Будущего»

Делегация талибов Афганистана на ПМЭФ договорилась ввезти 1000 ценных специалистов в российские регионы. Сто граждан Афганистана уже работают на строительных объектах Москвы, Питера и Татарстана. «Это кладщики, сварщики, маляры, электрики и другие высококвалифицированные специалисты», – сообщил "Базе" глава Российского делового центра в Афганистане Рустам Хабибуллин. По словам Хабибуллина, российские регионы готовы принять еще тысячу специалистов. «Ожидаем для них разрешения на работу из Чечни, Дагестана и Краснодарского края. Также специалисты сельхозяйственной отрасли Афганистана готовы оказать свои услуги представителям сельского хозяйства России. Это животноводы, ветеринары, агрономы. Также скоро отправим в освобождённые российские территории – ДНР и ЛНР – группу строительных специалистов с Афганистана. Они займутся расчисткой территории и восстановлением инфраструктуры. В России большая потребность в афганских специалистах», – добавил Рустам Хабибуллин."Русская община", что с челом?❗ Подписывайтесь, это Baza