"Ніч в Університеті" / Night stories

Інколи ми передивляємося фото зі старих програм і розуміємо, що на загальних фото повторюється не так багато облич. Проте наша акторка Романа Ситник точно серед них!Чим займаєшся в Ночах, з якого часу ти в команді?Граю в Ночах з весни 2018 (хтось з глядачів в нас є з тих часів? - прим. ред), з програми про Відлигу. Крім цього, катаюсь на кіностудію Довженка обирати костюми і знаходжу найбільш неочікувані речі для реквізиту у себе вдома (і робить найкращі шарлотки Ночей - прим. ред).5 фактів про тебе:1. Уже багато років мене усіма силами намагаються затягнути на аспірантуру істфаку КНУ. Пручаюсь.2. Через Ночі мене колись впізнала незнайома людина на проукраїнській демонстрації в Берліні. 3. Усі, хто зі мною знайомі, знають, що якщо кудись можна дійти пішки - піду туди пішки, тому готуйтесь до прогулянки.4. Дуже ностальгійна людина, тому хоч і люблю "сучасні" програми Ночей, готова порозказувати, як в 2018 костюми зшивались прям на акторах🙃 та інші подібні історії. 5. Доволі багато фоткаю на плівку. Особливо після пива. Особливо людей, яких люблю. (тому в нас багато фоток на плівку від Романи, іф ю ноу - ю ноу - прим. ред.)6. Двічі запізнювалась на закордонне навчання на тиждень, щоб зіграти в черговій екскурсійній програмі.7. За роки акторства так змінився гардероб, що на більшості програм про 20 століття уже можу грати у власному одязі.Що будете робити з переможцем?Якщо мене купить хтось з "ночівських", а я їм щось не спечу, то мене просто не пробачать... Тому від себе в будь-якому разі гарантую імбирне печиво чи яблучний бісквіт. А куди підемо - будемо вирішувати з переможцем.Ваші ставки приймаються під наступим дописом з фотографією👇

А понеділок ми стартуємо з незвичних лотів, адже тут ви можете виграти цілу локацію!Зустрічайте локацію Саші Іванової (aka локацію Віталіка Гребінника) та й взагалі локацію кожного та кожної, хто на ній грає!Чим займаєтесь в Ночах, з якого часу в команді?Наша локація в більш-менш сталому складі існує з осені 2021, коли до Ночей приєднались Ігор, Антон та Аня. До цього ж ми грали на інших локаціях)В Ночах ми відповідальні за відповідальність. А ще трохи за коктейлі в термосах, локації про репресії і анекдот про столицю Франції.5 фактів про вас:Таша: Локацію люблю за сміх, круту атмосферу, та можливість провести 500 репетицій…Антон: Попри всі жарти про сало, я не особливий фанат.Ілля: Поєдную в собі аристократичний дух богеми та вокабуляр миколаївського ревососа.Ігор: Завжди хочу грати злодіїв, кгбшників і ватніків, але зазвичай граю протилежних персонажів. Я б хотів сказати, що таких мені дає Саша, але я і сам в сценаріях даю собі позитивні ролі...Саша: Бішусь з того, що вони називають мене мамою, але на локації я саме така. Всі мають прийти найраніше, потягати столи, допомогти модераторкам, збігати на інший край міста за якимось завданням, накапати мені корвалольчіка (або коктейльчіка Мамина радість) і ще й встигати бути задоволеними.Що будете робити з переможцем?Запрошуємо вас долучитися до вечірніх посиденьок з Львівським Різдвяним або авторськими напоями імені Іллі Коваля. Або ж по минулорічній гарній традиції, пропонуємо переможцю роль на нашій локації вже у наступному весняному сезоні! Якщо давно хотіли спробувати себе в якості актора на Ночах - не пропустіть свій шанс зіграти з нами вже у березні на #ніч_у_...Ваші ставки приймаються під наступим дописом з фотографією👇

Історія незгоди в 1960-і-80і – це оповідь про те, як лишатись людиною і відстоювати свою думку навіть в умовах тоталітарного режиму і як не зійти з глузду. Найважливіше, що вони знали: час – це дуже швидкоплинний ресурс і його варто використати на повну. Тому незгодні з режимом встигали творити і любити, писали листи протесту і організовували вечірки, збирались до пізньої ночі на квартирах і колядували на Різдво, ходили на судові засідання друзів і писали їм листи у табори, одружувались і народжували дітей, жартували над режимом і зберігали, за висловом Ліни Костенко, високовольтну лінію духу, яку вони перейняли у покоління Розстріляного відродження.Більше про те, як жили і творили незгодні у добу Відлиги та Застою, дивіться у нашому відео з #ніч_у_нхму #ніч_у_держмузеї в Національному художньому музеї України.Дивитись за посиланням на нашому ютуб-каналі!Зйомка, монтаж: Ольга УстимецьСценарій, актори: Творче об'єднання "Ніч в Університеті"У відео використано пісню Назарія Яремчука "Гай, зелений гай"Усі права застережено.Хай живе Державний музей мистецтва!Хай живе нонконформізм!Хай живе Клуб кавопивців!Ваше високовольтне#ніч_в_університеті

Якщо ви ще не маєте планів на цю суботу, то ось чудовий варіант. Наші друзі з об’єднання літературного театру «Соліте» влаштовують театралізовану імпрезу і ми радо запрошуємо вас її відвідати!Імпреза «Серафічний Київ» Київ 20-х — місто інтелектуалів, кав’ярень, суперечок про літературу, спроб знайти нові форми й нових себе. А тепер уявіть, що ви випадково стаєте свідком розмови Віктора Домонтовича з Миколою та Софією Зеровими…Вони сперечаються про романи, торкаються особистого, відкривають неочікувані історії. А на сцені тим часом оживають персонажі «Дівчини з ведмедиком» і «Доктора Серафікуса».🕰 29 листопада, 18:00📍 Театр між трьох колон, Львівська площа, 14🎟 300 / 400 грн (студентський / повний), вільна розсадкаКвитки: https://secure.wayforpay.com/payment/httpswwwinstagramcomsolitekyivigА для вас є спеціальний промокод night20, що дає -20% знижки на квитки!Афіша — художниця Надія Харт Режисерка — Іванна ЯковенкоP.S. Підписуйтесь на Інстаграм проекту та в разі виникнення питань щодо події, адресуйте їх команді «Соліте», адже вони організовують цей захід.

Звітні доповіді Президента, порядок денний засідання, внутрішньоклубна ієрархія тощо — все це було жорсткою, іноді злою, а подеколи добродушною пародією на те життя, на звітні доповіді генсека, на партійні збори, на яких ніколи не був, бо уникнув членства у партії, але про які знав усе — з розповідей, з літератури, телебачення. Цифри у звітній доповіді пародіювали облудну партійну статистику про зростання нашого добробуту й фантастичні успіхи радянської економіки. Намагаючись жити своїм життям, ми всі розігрували те життя. Геннадій Боряк про Клуб кавопивців І третя #ніч_у_нхму #ніч_у_держмузеї звершилась! Актори і художники, журналісти і архівісти, історики та мистецтвознавці доби відлиги та застою повернулись на кілька днів у Національний художній музей України, аби розповісти більше про ту епоху.Щиро вдячні усім, завдяки кому ця програма, сезон і рік стали можливими і хто блукав із нами коридорами і залами NAMU ці декілька вечорів без світла зі стель, але зі світлом у серцях.А поки ми рахуємо літри уже випитої і ще не випитої кави та підбиваєм підсумки збору Сподвижників Ночей, чекаємо на ваші теги і фото та відеохроніки у соцмережах, відгуки у форму фідбеку та донати на наш збір на пікап і бус для підрозділу Олексія Руденка. Хай живе Державний музей українського мистецтва!Хай живе Клуб кавопивців!Хай живе нонконформізм!Вашевисоковольтне#ніч_в_університетіСвітлини штатного кореспондента Державного музею українського мистецтва Юрія Бочана.

Чи не забагато нам хочеться для цього часу? Не губись. Знай! Поки ми тут, все буде гаразд. Це аргумент чи не найсильніший. Зараз у молоді — літературної і співчуваючої — є дивні нахили оригінальничати навіть за рахунок національного почуття — його посилення — коли не в душі, то хоч в плані "стильової" специфічності. Це дурниці, але ж...Твій лист — то фальцет в голосі. Це так. Бережись його, бережи свій голос, як віру.З привітом,твій Василь (З листа Василя Стуса до Анатолія Лазоренка, 01.10.1962 р.) І друга #ніч_у_нхму #ніч_у_держмузеї проминулась завдяки вам!Квартирники і виставки, ритуали кавопиття і протестні виставки, незгода і нонконформізм у 1960х-70х - усе це було у Державному музеї українського образотворчого мистецтва (він же - NAMU). Уклінно дякуємо всім, хто завітав на нашу імпрезу. Чекаємо на ваші фото і відео в соцмережах, заповнення форми фідбеку та ваші пожертви на збір Сподвижників Ночей на пікап і бус та генератори!Хай живе Державний музей українського мистецтва!Хай живе нонконформізм!Вашевисоковольтне#ніч_в_університеті

Ніч розписала небо в синю домашню вазу.Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк.Замурзався я на роботі — мати примітила зразуЗаплямлені солідолом ще путні сірі штани.Іван Драч, "Балада про випрані штани" З уклінною вдячністю інформуємо все товариство, що відбулась у місті Києві перша #ніч_у_нхму #ніч_у_держмузеї! Готуємось заварювати смачний напій, який запахом і консистенцією нагадує каву, для наших груп уже завтра.Наш Клуб кавопивців превелми очікує на ваші відгуки і теги у соцмережах, заповнення форми фідбеку та ваші пожертви на Збір "Сподвижники Ночей" на пікап, бус і генератори для підрозділу консерватора Клубу кавопивців Олексія Руденка. Нагадуємо: якщо ви зареєстровані на наступні дні, але не зможете відвідати, повідомте про це якомога швидше на пошту або в @nightstories_bot, аби ми запропонували ваше місце охочим із резерву.Хай живе Державний музей українського образотворчого мистецтва!Хай живе нонконформізм!Вашевисоковольтне#ніч_в_університетіСвітлини фотокореспондентки Державного музею мистецтва Анастасії Баклажко.

Правильні відповіді на нашу вікторину перед #ніч_у_нхму #ніч_у_держмузеї!1. У двох кроках від Майдану, на вулиці Малій Житомирській 14-а, колись містилася одна з київських адрес українського живописця Олександра Мурашка. Саме тут розташовувалася іконописна майстерня його вітчима. І саме звідси розпочався шлях художника, за яким були роки навчання та життя за кордоном, щоб урешті-решт повернутися додому.2. Повернувшись до Києва, у 1913 році Олександр Мурашко відкрив власну художню студію у відомому «хмарочосі Гінзбурга», що стояв на вулиці Інститутській 18. У 1941 році будівлю було підірвано НКВС (нині на її місці розташований готель «Україна»). На горищі найвищого на той час київського будинку й містилася студія Мурашка. Викладання тут було організоване серйозно й академічно: окрім малюнка та живопису, викладачі читали лекції з історії та філософії мистецтва.3. У 1910 році, продавши батьківську квартиру, художник переїхав разом із сім’єю до невеликого будинку з садом на вулиці Багговутівській 25. Він мріяв створити на цьому місці своєрідне «мистецьке містечко», де б жили творчі особистості. Проте ці плани обірвалися трагічного вечора 14 червня 1919 року. Коли Мурашко з дружиною поверталися додому, до них підійшли троє чоловіків, які забрали художника із собою. Митця вбили пострілом у потилицю неподалік від власного будинку — імовірно, це зробили агенти ЧК.4. Квартира Ірини Стешенко на вулиці Пушкінській 20 (нині — вулиця Євгена Чикаленка 20), була не лише місцем зібрань шістдесятників, а й справжнім осередком пам’яті. У домі зберігалася величезна бібліотека з безцінними рукописами Михайла Старицького (дідуся Ірини), а також багата колекція картин і екслібрисів видатних майстрів — Олександра Мурашка, Олени Кульчицької, Василя Кричевського. Це було унікальне місце — як і його господиня.Вітаємо переможців!Не пропустіть реєстрацію у вівторок, 18 листопада, о 19.00 на наших сторінках. На світлинах: 1) закинута садиба Мурашка на вул. Малій Житомирській 142) зруйнований у 1941 році «хмарочос Гінзбурга»3) будинок на вул. Багговутівській, 25 (не зберігся)4) будинок, в якому колись жила Ірина Стешенко.Хай живе Державний музей українського образотворчого мистецтва!Хай живе нонконформізм!З привітомваше музейне-нонконформістське#ніч_в_університеті

Невелике FAQ про #ніч_у_нхму #ніч_у_держмузеї від #ніч_в_університеті та як туди зареєструватися!- Що таке #ніч_у_нхму?Це вечірня театралізована екскурсія про історію Державного музею українського образотворчого мистецтва (нині - NAMU), художників і письменників, критиків і архітекторів, архівістів та театралів у 1960і-70і роки від Творчого об‘єднання «Ніч в Університеті». Одна екскурсія триває близько 2 годин. Програма відбудеться у Національному художньому музеї України (вул. Грушевського 6).- Для кого?Для всіх бажаючих, які встигнуть зареєструватися. Зверніть увагу - ходити ми будемо багато, будуть також підйоми і спуск сходами, тож якщо Вам потрібна допомога із інклюзивним пересуванням (милиці, колісне крісло тощо), повідомте нас про це у примітках або в бот завчасно, аби ми змогли Вам допомогти.- Як, коли і де зареєструватися?Реєстрація відбудеться у вівторок, 18 листопада, о 19.00 на нашому Телеграм каналі та Фейсбук-сторінці. Радимо слідкувати за Телеграмом, адже через алгоритми Фейсбуку ви можете не одразу побачити допис.18 листопада о 19.00 у наших соцмережах ми опублікуємо 15 гугл-форм на різний час на 20, 21 і 23 листопада (18.30, 18.55, 19.20, 19.45, 20.10). Цей час - це час початку вашої групи. У обрану Вами гугл-форму треба уважно (і швидко) вписати свої дані (прізвище та ім’я - саме в такому порядку), обрати категорію квитка (дорослий, студент/школяр/пенсіонер або безкоштовний) та електронну пошту. Якщо ви берете із собою неповнолітніх (дітей, братів-сестер) - вписуйте їх у примітки з розрахунку не більше 1-2 на особу. Будь ласка, перед тим, як натиснути "Надіслати гугл-форму", перевірте правильність написання вашої пошти.- Коли екскурсії?20, 21 і 23 листопада з 18.30-22.00. Що означає цей час? За вечір ми проводимо 5 груп екскурсантів з невеликим інтервалом, тож зареєструватися можна буде на 18.30, 18.55, 19.20, 19.45 та 20.10. Наголосимо, вхід лише за реєстрацією та документами, що підтверджують особу! Прийти до входу і попроситися пройти не вийде: на вході наші модератори перевіряють вас у списках, ваші документи і видають квитки.Вхід - за вхідними квитками, які зареєстровані особи можуть оплатити завчасно за посиланням, яке ми надішлемо вам на email. Наприкінці можете задонатити нам на костюми і наш збір Сподвижників Ночей на бус, пікап і генератори для підрозділу Олексія Руденка.- Важливо! Останні рази реєстрація повністю заповнювалась за 1-2 хвилини. Через розміри приміщень кількість екскурсантів у кожній групі обмежена, тож кількість місць на усі дні приблизно 600 осіб. З них частина заброньована нашими Патронами і Меценатами.- Що робити, якщо не встиг(ла) зареєструватися?По-перше, ми проводимо вікторини на вільні місця. По-друге, радимо моніторити наші сторінки у соцмережах, інколи ми повідомляємо про наявність місць на той же день. По-третє, буде окрема гугл-форма резервного списку для бажаючих, де так само буде необхідно ввести свої деталі. Ми будемо контактувати телефоном у порядку черги з усіма записаними туди у випадку появи вільних місць якщо хтось відмовиться.- Що робити, якщо я хочу прийти із кимось разом?Ви маєте заповнити дві форми на один і той же день і час. Вписувати двох людей у гугл-форму заборонено. Виняток - якщо ви дорослий/доросла і бажаєте прийти з неповнолітньою дитиною - її ви вписуєте у примітки гугл-форми. Якщо ви бажаєте прийти разом із другом/дружиною тощо, ви маєте одночасно заповнити одну й ту саму гугл-форму. Дорогі Патрони і Меценати - шукайте листи із деталями щодо реєстрації на пошті або в особистих кабінетах на BuyMeACoffee/Patreon! Якщо не отримали, якомога швидше повідомте про це у @nightstories_bot.Все ще маєте питання? Пишіть у @nightstories_bot! Хай живе Державний музей українського образотворчого мистецтва!Вашевисоковольтне#ніч_в_університетіСвітлина в кольорі Ади Хрол.

Завдання і опис до вікторини!1. Олександр Мурашко зростав у мистецькій родині: його вітчим мав власну іконописну майстерню, куди свого часу приходили Рєпін, Васнєцов і Прахов — керівник розписів Володимирського собору. Саме звідти юний Мурашко одного дня поспішно втік, аби розпочати свій самостійний шлях художника.*Завдання: знайти місце, де колись розташовувалася його іконописна майстерня2. Після багатьох років життя за кордоном Мурашко повертається до рідного Києва й одразу відкриває власну художню студію. Він мав чіткий намір докорінно реформувати навчання, зруйнувавши застарілий канон, який змушував нещасних учнів годинами стояти біля гіпсових фігур. Мурашко наголошував: художник передусім має оволодіти не технікою, а дитячою безпосередністю та щирістю.*Завдання: знайти локацію, де знаходилася художня студія Мурашка3. Коли у 1910 році помер батько художника, Мурашко вирішив продати квартиру родини й купив невеликий будинок із садом на Лук’янівці, де звів майстерню. Він мріяв створити тут особливе «мистецьке містечко», закликаючи друзів переїжджати в це тихе передмістя. На жаль, цим планам не судилося здійснитися — через дев’ять років неподалік цієї адреси станеться фатальна подія в житті митця.*Завдання: знайти той самий будинок, де мешкав Олександр МурашкоА щоб ви не сумували, ми додамо ще одне місце, яке стало важливим осередком для багатьох українських митців та борців за незалежність.4. Ірина Стешенко — онука Михайла Старицького, небога Миколи Лисенка та дочка Івана Стешенка, міністра освіти України. Її квартира в самому центрі міста колись перетворилася на справжній салон шістдесятників. Тут щодня звучала поезія, плекалися найсміливіші плани, гострі суперечки змінювалися гостинним чаєм і кавою, після яких тривали репетиції чи запальні диспути про нові книжки, щойно придбані в книгарні письменників «Сяйво». Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Ірина Жиленко, Алла Горська, Сергій Параджанов, Іван Марчук, Михася Коцюбинська, Неллі Корнієнко, Василь Бадзьо, В’ячеслав Чорновіл, Ольга та Євген Поповичі, Іван Дзюба, Михайло Білокінь, Віталій Коротич, Дмитро Павличко, Микола Лукаш, Григорій Кочур, Людмила Семикіна й Віктор Мерзлікін — перелічитиперерахувати всіх, хто бував тут, майже неможливо.*Завдання: знайти вулицю та будинок, де колись був «салон пані Орисі».Автор/ка перших селфі з усіма локаціями стане переможцями вікторини! Надсилайте свої селфі одним повідомленням у @nightstories_bot.Дедлайн: субота, 15 листопада, 17.00.Бажаємо успіхів у пошуках!Хай живе Державний музей українського образотворчого мистецтва!Хай живе нонконформізм!З глибокою пошаноюваше музейне-нонконформістське#ніч_в_університеті