Ірпінська міська громада - новини

🕊 «Він був людиною, за якою можна було слідувати в невідоме без страху. Він — справжній воїн світла, бо в темні часи добре видно світлих людей»Саме так згадують Максима Гарасименка його близькі.Максим Анатолійович народився в місті Міусинськ Луганської області. Там закінчив школу № 8 та Штерівський енергетичний технікум, а у 2008 році в Луганську — Східноукраїнський національний університет за спеціальністю «Інженер енергетичних систем». Із дитинства він був допитливою, розумною та вихованою дитиною, його обожнювали вчителі та рідні.Після навчання Максим переїхав до Ірпеня, який одразу полюбив як рідний. Обіймав керівні посади. Був головним енергетиком у будівельній компанії, генеральним директором ПрАт «СпецАвтобаза», а останні роки керував бізнесом із ремонту осель разом із найкращим другом.Жодна людина, яка потребувала допомоги, не залишалася поза його увагою. Максим завжди робив усе, аби підтримати тих, хто цього потребував. Під час окупації в Ірпені він допоміг молодій подружній парі з дитиною та двом дівчатам, Олені та Аліні евакуватися. «Завдяки тобі ми залишилися живими», — писали вони йому згодом. У квітні 2022 року Максим пішов воювати. Він узяв ініціативу у свої руки та створив підрозділ аеророзвідки 1-ї ОТБр ЗСУ. Сам набирав хлопців, виховував їх у дисципліні та професіоналізмі. Його підрозділ став одним із найкращих та найбільш ефективних, де бійці трималися разом, як єдина сім’я.Максим беріг своїх підлеглих, найважчі та найбільш небезпечні завдання часто виконував особисто. Для хлопців він був і командиром, і другом, а декому слугував за батька. Він мав здатність бачити в інших найкращі якості та надихати на зміни.Максим Гарасименко загинув 26 квітня 2024 року. Він до кінця проніс у собі світло, людяність та благородство, виконуючи своє призначення як справжній воїн світла.«Він із дитинства мріяв бути воїном і загинув як воїн, займаючись справою свого життя», — розповідають близькі. Повну біографію читайте ТУТГерою назавжди 39 років. У Максима Анатолійовича залишилася велика родина — мати, дружина Наталя, маленький син Тихон, сестра та племінники.🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Максима Гарасименка. Вічна слава і шана!Джерело: ITVFacebook | Instagram

🗓 Що відбувалося в Ірпені 11 березня 2022 року?📍11 березня внаслідок російської агресії та злочинних дій російських військових в Ірпінській громаді загинуло щонайменше 4 цивільних.📍Росіяни продовжують утримувати населені пункти Поліське, Кухарі, Бородянка, Андріївка, Мотижин, Гореничі, Буча, Демидів.📍Продовжується евакуація цивільного населення з Ірпеня.📍Місто перебуває під постійними обстрілами.📍Ірпінським волонтерам почали надходити погрози від окупантів.Спільно з Архівом Війни / Ukraine War Archive сектор меморалізації відділу культури ІМР продовжує збирати та публікувати дані для архіву задля відновлення справедливості. Ці матеріали допоможуть зберегти нашу історію, стануть свідченнями у кримінальних справах проти росіян.❗️Якщо Ви маєте -фото, -відео матеріали подій лютого-березня 2022 року, які фіксують досвід спротиву, злочинів, евакуації, боротьби, волонтерства, гуманітарної допомоги, особистих переживань – приходьте поділитись ними в офлайн точку збору свідчень:📍 Ірпінська міська публічна бібліотека ім. М.Рильського (вул. Шевченка, 3А)🕖 Пʼятниця з 9:00 до 17:00 та субота з 10:00 до 15:00 📩 пишіть: [email protected]Нагадаємо, про події лютого-березня 2022 року було створено фільм «Форпост Ірпінь», основою якого стали відеоматеріали, зняті на мобільні телефони безпосередніми учасниками тих подій. Джерело: ITVFacebook | Instagram

🗓 Що відбувалося в Ірпені 9 березня 2022 року?📍Захищаючи місто, загинув Пасечнік Євген Володимирович. 📍Три доби російські окупанти намагалися прорватися через Житомирську трасу у бік Ясногородки та Білогородки, але захисникам вдалось стримати і відкинути ворога. Також провалилася спроба прориву ворога до Києва через Пущу-Водицю.📍Оголошено «зелений коридор» для евакуації цивільного населення автобусами та власним транспортом у складі колон з Ірпеня, Бучі, Михайлівки-Рубежівки, Ворзеля, Гостомеля та Бородянки. Виїзд забезпечувати поліцейські, Червоний хрест, органи місцевого самоврядування, обласна військова адміністрація, а також добровольці блокпосту «Жираф».📍З дитячого будинку у Ворзелі евакуювали близько 50 маленьких вихованців.📍50 автобусів виїхали і були заблоковані росіянами в Стоянці. Ведуться перемовини, щоб їх пропустили. Із Бучі і Гостомеля сьогодні неможливо евакуювати мешканців.📍Домовитися з окупантами так і не вдалося: 50 автобусів залишаються заблокованими.📍Із Ворзеля евакуація триває: вже друге рятівне коло зробили водії і перевозять жителів у Київ.📍У Демидові, не маючи обладнаної переправи, цивільні долають річку Ірпінь по коліна в льодяній воді.📍8 березня внаслідок російської агресії та злочинних дій російських військових в Ірпінській громаді загинуло щонайменше 2 цивільних.Спільно з Архівом Війни / Ukraine War Archive сектор меморіалізації відділу культури ІМР продовжує збирати та публікувати дані для архіву задля відновлення справедливості. Ці матеріали допоможуть зберегти нашу історію, стануть свідченнями у кримінальних справах проти росіян.❗️Якщо Ви маєте -фото, -відео матеріали подій лютого-березня 2022 року, які фіксують досвід спротиву, злочинів, евакуації, боротьби, волонтерства, гуманітарної допомоги, особистих переживань – приходьте поділитись ними в офлайн точку збору свідчень:📍 Ірпінська міська публічна бібліотека ім. М.Рильського (вул. Шевченка, 3А)🕖 Пʼятниця з 9:00 до 17:00 та субота з 10:00 до 15:00 📩 пишіть: [email protected]Нагадаємо, про події лютого-березня 2022 року було створено фільм «Форпост Ірпінь», основою якого стали відеоматеріали, зняті на мобільні телефони безпосередніми учасниками тих подій. Джерело: ITVFacebook | Instagram

🗓 Що відбувалося в Ірпені 7 березня 2022 року?📍У цей день, захищаючи місто, загинули:Сидорчук Сергій Валерійович,Філіпенко Руслан Олегович,Баранець Артур Юрійович,Ященко Олексій Вікторович.📍Місто повністю без світла, майже без водопостачання та газу.📍Відбулася спроба прориву на блокпості «Водоканал». Ворога відбито.📍Більшість Ірпеня перебуває під контролем українських військ.30 % міста Ірпеня окуповано ворогом.📍Триває евакуація цивільних під Романівським мостом. Ірпінці кидають автомобілі на мосту і пішки покидають місто.📍 У Бучі підірвано Інститут скловолокна. Випари ацетону та інших хімічних речовин чорним димом піднялися в небо в бік Ірпеня та Михайлівки-Рубежівки.📍Президент присвоює селищу Гостомель статус «Місто-герой».Спільно з Архівом Війни / Ukraine War Archive сектор меморіалізації відділу культури ІМР продовжує збирати та публікувати дані для архіву задля відновлення справедливості. Ці матеріали допоможуть зберегти нашу історію, стануть свідченнями у кримінальних справах проти росіян.❗️Якщо Ви маєте -фото, -відео матеріали подій лютого-березня 2022 року, які фіксують досвід спротиву, злочинів, евакуації, боротьби, волонтерства, гуманітарної допомоги, особистих переживань – приходьте поділитись ними в офлайн точку збору свідчень:📍 Ірпінська міська публічна бібліотека ім. М.Рильського (вул. Шевченка, 3А)🕖 Пʼятниця з 9:00 до 17:00 та субота з 10:00 до 15:00 📩 пишіть: [email protected]Нагадаємо, про події лютого-березня 2022 року було створено фільм «Форпост Ірпінь», основою якого стали відеоматеріали, зняті на мобільні телефони безпосередніми учасниками тих подій. Джерело: ITVFacebook | Instagram

🕊️«Віталік був патріотом. Навіть коли ми виїжджали на відпочинок закордон, він завжди вивішував український прапор на балконі будинку, який ми знімали. Усюди в нас звучала українська музика, він пишався тим, що він українець»Саме так згадує Віталія дружина Олена.Віталій Кривенко народився в Харкові. Був позитивною людиною, постійно з усмішкою на вустах. Дружина знала його з дитинства, згодом доля звела їх знову. Певний час родина жила в Криму, де Віталій працював директором оборонного заводу, на якому будували кораблі. У 2014 році через російську навалу сім’я виїхала з півострова. Попри пропозиції залишитися на посаді, Віталій відмовився.Віталій добре знав історію України, захоплювався зброєю та снайпінгом. Разом із дружиною виховував трьох синів, які стали копією батька і зовні, і за характером.«Віталій любив активний відпочинок, мандри, лижі. Вирушав із друзями в походи, брав із собою дітей, обійшли всі Карпати, Крим, подорожував на велосипедах у різні країни. До активного відпочинку привчив і дітей.Разом ми каталися на лижах,сплавлялися на човнах по річці, ловили рибу», — розповідає дружина. У перший же день повномасштабного вторгнення вивіз родину, а сам повернувся захищати Бучу й Ірпінь. Мав позивний «Море».Віталій Кривенко загинув 5 березня 2022 року в Бучі на Києво-Мироцькій вулиці. Через постійні обстріли тіло захисника 30 днів пролежало в автомобілі, поки не з’явилася можливість його забрати.«Коли переїхали в Бучу, Віталій дуже полюбив це місто, він називав його: “Моя Бучечка” і сподівався прожити тут довге щасливе життя», — ділиться пані Олена. Повну біографію читайте ТУТ Герою назавжди 47 років.🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто загинув у російсько-українській війні. Сьогодні ми згадуємо Віталія Кривенка. Вічна слава і шана!Джерело: ITVFacebook | Instagram

🕊️ «Мам, плюс?» «Плюс, синочку».Саме так згадує останню розмову з Дмитром мама Ліна Олександрівна.Дмитро Українець народився в Ірпені. З дитинства був нерозлучний з технікою. Закінчив Бородянське училище з відзнакою, навчався в автодорожньому інституті. Понад усе Дмитро любив автомобілі, був вправним водієм та талановитим майстром, який знав кожну деталь механізму.Життя не раз випробовувало його на міцність. У 2013 році чоловік пережив страшну трагедію, смерть молодої дружини, після якої залишився з двома маленькими дітьми. У 2014 році хотів захищати країну в лавах Нацгвардії, але тоді завадив стан здоров'я. Проте Дмитро не склав руки. Возив допомогу оборонцям на Донбас, доїжджаючи до самого Маріуполя.24 лютого 2022 року без вагань став на захист Ірпеня. Знову за кермом, знову в русі. Евакуйовував цивільних, розвозив волонтерську допомогу, вистежував ворога та передавав координати артилерії ЗСУ.Його мама, Ліна Олександрівна, згадує, як 4 березня син попереджав родину про прорив танків, а ввечері ділився першим бойовим хрещенням. Він не збирався помирати, обіцяв дружині Наталії швидку зустріч і вірив у перемогу.«4 березня мій син дзвонив нам, попереджав про прорив танків у районі Державної податкової академії. Кричав: “Мамо, бігом до підвалу, танки!”. Увечері ще раз дзвонив: “Мамо, я сьогодні отримав перше бойове хрещення. А ще з побратимами змогли спіймати навідника... Добраніч, мамо, будемо відпочивати”», — згадує пані Ліна. Дмитро Українець загинув 5 березня 2022 року на вулиці Давидчука в Ірпені. Разом із другом дитинства Сергієм Малюком вони вступили у нерівний бій із колоною кадирівців. Сергій поцілив у бензовоз, а Дмитро в цей час розвертав авто під шаленим вогнем піхоти. Хлопці відчайдушно відбивалися до останнього.Про смерть сина мати дізналася лише 9 березня. Його поховали у братській могилі біля автозупинки, і лише після звільнення міста змогли перепоховати на Алеї пам’яті захисників України. Герою назавжди 40 років.Повну біографію читайте ТУТ За свою відвагу Дмитро Українець посмертно нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», відзнакою «Орден добровольця» та удостоєний звання «Почесний громадянин міста Ірпінь».🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Дмитра Українця. Вічна слава і шана захиснику!Джерело: ITVFacebook | Instagram

📍Відбулося засідання робочої групи з напрацювання Стратегії розвитку Ірпінської громади 🗂 Під час засідання було презентовано результати опитувальника та ключові запити мешканців громади, обговорено питання розвитку сіл та залучення бізнесу. «Погодили логіку та формат воркшопу зі сценарного планування, який відбудеться 13 березня; визначили структуру стратегічної сесії 21 березня», - повідомив у телеграм-каналі заступник Ірпінського міського голови Сергій Канюра. За його словами, вже 13 березня під час офлайн-воркшопу робоча група буде визначати ключові тренди до 2040 року, формувати альтернативні сценарії розвитку та закладати управлінські орієнтири, які мають впливати на рішення вже сьогодні.«А 21 березня під час стратегічної сесії разом із представниками влади, бізнесу та експертного середовища перейдемо до конкретики: пріоритезації проєктів і формування дорожньої карти реалізації Стратегії», - наголосив заступник Ірпінського міського голови. Більше читайте ТУТДжерело: ITVFacebook | Instagram

🖇️🏫👩‍🏫В Ірпені обговорили впровадження реформи старшої школи за участі представниць МОНУчораІрпінь відвідали заступниця Міністра освіти та науки України Надія Кузьмичова та заступниця керівника Офісу впровадження НУШ при МОН Антоніна Макаревич.«Це був вкрай важливий візит, оскільки і в управлінської команди міста, і у освітян, і у батьків залишалося ще чимало запитань щодо втілення реформи старшої школи конкретно в Ірпінській громаді. Пані Надія та Антоніна провели продуктивні тривалі зустрічі із педагогами, директорами закладів освіти та батьками школярів. Відповіли на усі запитання і роз’яснили нюанси впровадження реформи з огляду на особливості нашої громади», — написала у своєму телеграм-каналі заступниця Ірпінського міського голови Юлія Осінська. Вона розповіла, що у результаті консультацій напрацювали такі попередні рішення, які озвучили батькам школярів під час зустрічі.Зокрема, на сесію міськади 5 березня буде винесено проєкт рішення про мережу ліцеїв, які діятимуть в Ірпінській громаді з 2027 року, до якої увійде п’ять закладів: Ірпінський ліцей №1, Ірпінський гуманітарний ліцей «Лінгвіст», Ірпінський ліцей «Мрія», Ірпінський ліцей інноваційних технологій, Ірпінський академічний ліцей НУБІП України.  Юлія Осінська додала, що саме таку перспективну мережу було затверджено у вересні 2024 р. Однак, з огляду на демографічну ситуацію та поступове зменшення дітей у закладах освіти, у рішенні буде зафіксовано, що у ліцеї «Мрія» через кілька років припиниться набір у 10-ті класи і він змінить статус на гімназію.Також є напрацювання, які можуть дозволити учням 9-х класів довчитися у своїх закладах.📸Фото: Олег Гриб, ITV📌Більше читайте ТУТ.Джерело: ITVFacebook | Instagram

🥊 Кікбоксинг: спортсмени ірпінської «Реформи» продемонстрували чудові результати на чемпіонаті Києва 💪🏆Із 20 по 22 лютого в Києві тривав відкритий Чемпіонат міста з кікбоксингу ІСКА.Участь у змаганнях узяли понад 400 спортсменів та 600 учасників, які представляли 40 клубів.Ірпінь представляли три клуби, серед яких і «Реформа», за який виступали 34 спортсмени.🔥 Провівши 116 боїв на татамі та ринзі, ірпінські спортсмени продемонстрували чудовий результат.«Реформа» стала найкращою командою турніру, завоювавши:🥇 36 золотих медалей🥈 20 срібних медалей🥉 18 бронзових медалей«Ми вкотре довели, що Реформа гідно представляє наше місто-герой Ірпінь та є лідером з кікбоксингу в регіоні. Як кількісно, масштабно та головне якісно... Велика шана нашим воїнам, захисникам та захисницям. Ці перемоги ми присвячуємо Вам», — написав у Фейсбуці Заслужений майстер спорту України з кікбоксингу, тренер спортивного клубу «Реформа» Володимир Сотін. Ці змагання були кваліфікаційними до чемпіонату України, який відбудеться вже через місяць. Більше читайте ТУТДжерело: ITVFacebook | Instagram

🎺 Валерій Харчишин запустив YouTube-шоу «Труба Кличе 2.0» задля збору 15 млн грн для ГУРЛідер «Другої Ріки» разом із Іваном Маруничем (KARTA SVITU) повернули проєкт «Труба Кличе» — тепер у форматі дорожнього YouTube-шоу. Щотижня команда вирушає в маршрут: у вихідні можна підгледіти зйомку наживо, а згодом змонтований випуск виходить на YouTube-каналі «Друга Ріка».У першому епізоді музиканти згадували історію гурту разом із Віктором Скуратовським, співали в авто, заїхали на Троєщину, де з Анеттою Барсівною виконали «Так мало тут тебе», а фіналом став імпровізований концерт в пункті незламності біля кінотеатру «Флоренція»💐 Окремий момент випуску — Валерій передав букет коханій військового, який нині перебуває на фронті.🎯 «Труба Кличе 2.0» став частиною великої благодійної кампанії до ювілейного шоу гурту в Палаці Спорту та всеукраїнського туру «Я є! 30 років», головна мета якого — зібрати 15 мільйонів гривень на підтримку ГУР МО України. Частину коштів із продажу квитків також спрямовують на збір.👉 Підтримайте благодійну кампанію і ставайте частиною великої справи. Доєднатися до збору та зробити донат можна за посиланням.Facebook | Instagram