🔴По Україні почалися хвилі терактів – такі випадки можуть ставати частішими. Як діяти у разі теракту?Вже друга стрілянина за два дні: в суботу Київ, в неділю Чернігів. У разі підозрілих ситуацій або небезпеки – одразу звертайтеся до поліції або сил оборони.
🔻Уникайте скупчень людей без крайньої потреби.🔻Тримайте дистанцію від підозрілих осіб або конфліктів.🔻Завжди дивіться, де найближчий вихід (у приміщеннях - мінімум 2 варіанти).🔻Не знімайте і не підходьте ближче «подивитися», якщо щось сталося.🔻Якщо чуєте постріли - негайно лягайте на землю або шукайте укриття (стіни, бетон, земляні насипи).🔻Уникайте вікон, вітрин і відкритих просторів.🔻Переведіть телефон у беззвучний режим, щоб не привертати увагу в небезпечній ситуації.Якщо ви поруч із місцем інциденту:🔻Швидко залишайте зону небезпеки, не створюючи тисняви.🔻Допоможіть тим, хто поруч, якщо це безпечно.🔻Не поширюйте неперевірену інформацію - це може викликати паніку.Якщо помітили загрозу заздалегідь:🔻Повідомте поліцію (102).🔻Запам’ятайте прикмети людини або деталі (одяг, поведінка, напрямок руху).🔻Не намагайтесь самостійно зупиняти підозрілих осіб.
Facebook | Instagram
🕯 «Учителі та друзі кажуть, що він, мов сонце, завжди випромінював доброзичливість та усмішку, ніколи нікому не відмовляв у допомозі»Саме так згадують про Павла Горошка його близькі та рідні.Павло народився у польському місті Зелена Гура в родині військового. Згодом сім’я повернулася до Покровська на Донеччині, де минуло його дитинство. За фахом Павло був фахівцем із пожежної безпеки, закінчив профільний університет у Харкові. У мирному житті він успішно будував кар’єру, займався бізнес-проєктами та разом із дружиною Анною створював креативні вогнегасники. Молоде подружжя розробляло різні інвест-проєкти, мало багато ідей і планів. Найбільшою ж радістю для Павла була донечка Кароліна, з якою вони обожнювали влаштовувати сімейні велопрогулянки.Шлях воїна для Павла розпочався з перших днів повномасштабного вторгнення. Убезпечивши родину, він уже за тиждень повернувся до рідного міста, щоб стати на захист Батьківщини. З 8 березня 2022 року «Док» був зарахований до 71-ї окремої єгерської бригади ЗСУ, де став бойовим медиком роти.24 липня 2022 року під час виконання бойового завдання у місті Святогірськ Павло отримав важке уламкове поранення голови. Лікарі у Дніпрі два тижні боролися за його життя, а рідні до останнього вірили в диво. Проте 6 серпня серце Героя зупинилося.Повну біографію читайте ТУТ.За особисту мужність Павло Горошко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Павла Горошка. Вічна пам’ять Герою!Джерело: ITVFacebook | Instagram
🗣Графік поминальних дні оприлюднили і у Бучанській громадіМешканців просять утриматися від використання пластикових квітів та вінків.БУЧА
🔻 вул. Антонія Михайловського – 19 квітня (неділя);🔻 вул. Пам’яті – 18 квітня (субота);🔻 вул. Яблунська – 19 квітня (неділя).
ВОРЗЕЛЬ
🔻 вул. Котляревського, Семеніївська – 19 квітня (неділя).
БАБИНЦІ
🔻 вул. Кооперативна, Івана Франка, Незалежності – 19 квітня (неділя);🔻 вул. Лугова – 18 квітня (субота);🔻 вул. Шевченка – 21 квітня (вівторок).
ЗДВИЖІВКА
🔻 вул. Нова, Лісова – 18–19 квітня (субота–неділя).
ГАВРИЛІВКА
🔻 вул. Промислова – 18–19 квітня (субота–неділя).
ЛУБ'ЯНКА
🔻 вул. Кравця – 18–19 квітня (субота–неділя).
СИНЯК
🔻 вул. Київська, Молодіжна – 19 квітня (неділя).
БЛИСТАВИЦЯ
🔻 вул. Полянського – 18 квітня (субота).
ВОРОНІВКА
🔻 вул. Затишна – 19 квітня (неділя).
РАКІВКА
🔻 вул. О. Войтюка – 19 квітня (неділя).
МИРОЦЬКЕ
🔻 вул. Шевченка – 19 квітня (неділя).
ТАРАСІВЩИНА
🔻 кладовище в лісі – 19 квітня (неділя).
ЧЕРВОНЕ
🔻 місцеве кладовище – 19 квітня (неділя).
Джерело: БМР📌 Нагадаємо, розклад поминальний днів в Ірпінській громаді ТУТ, розклад — у Гостомельській ТУТ.Facebook | Instagram
🕯 «Батько був справжньою опорою для нашої родини, прикладом сили та доброти. Ми завжди будемо пам’ятати його як чоловіка з великим серцем, який жив просто, але віддавав себе роботі та сім’ї»Саме так згадує про Спартака Яркіна його син Владислав.Спартак народився в смт Петрове на Кіровоградщині. Проживав у Кропивницькому, а згодом переїхав до селища Немішаєве на Київщині. За фахом був будівельником. Ремонтував квартири, вкладаючи серце в кожну оселю. У вільний час Спартак захоплювався футболом, вболівав за збірну України та «Динамо Київ», а найбільшою радістю для нього була маленька донька Софія, якій він завжди знаходив час розповісти казку.Шлях воїна для Спартака розпочався з перших днів повномасштабного вторгнення. Щоб не пустити ворога в місто, 47-річний чоловік пішки дійшов із Немішаєвого до Ірпеня, де став на захист громади.3 березня 2022 року на блокпосту біля ТРЦ «Жираф» Спартак отримав важке поранення. російський снайпер поцілив йому в груди. Побратими намагалися врятувати захисника, проте належних умов для допомоги не було. 4 березня серце героя зупинилося.Повну біографію читайте ТУТ.Через окупацію Спартака Яркіна разом із побратимами спершу поховали в Бучі біля храму неподалік міської ради. Рідні шукали його понад рік, і лише завдяки ДНК-експертизі захисника вдалося ідентифікувати у секторі невідомих. 5 жовтня 2023 року Спартака з військовими почестями перезаховали на Алеї пам’яті захисників України в Ірпені.За свою мужність він нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», відзнакою «Орден добровольця» (посмертно) та удостоєний звання «Почесний громадянин міста Ірпінь» (посмертно).🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Спартака Яркіна. Вічна пам’ять Герою!Джерело: ITVFacebook | Instagram
🏣В Ірпінській громаді працює центр підтримки жінок та дітейНа території Ірпінської громади продовжує діяти центр підтримки жінок та дітей у межах співпраці з Київським обласним центром соціально-психологічної допомоги. Фахівці центру надають допомогу жінкам і дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах, зокрема через війну, втрату житла або пережите насильство. Про це повідомив перший заступник Ірпінського міського голови Олександр Пащинський.Зокрема, центр пропонує безпечний тимчасовий притулок для жінок із дітьми, які потребують захисту та підтримки. Один із таких притулків розташований на території Ірпінської громади.📞Гаряча лінія центру: 0 800 300 167Крім того, діють національні гарячі лінії підтримки: ☎️15-47 — допомога постраждалим від домашнього насильства ☎️116-123 або 0 800 500 335 — протидія насильству, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ☎️116-111 або 0 800 500 225 — для дітей та молоді ☎️0 800 213 103 — безоплатна правова допомога«Збережіть ці номери. Можливо, вони знадобляться вам або комусь поруч. Підтримка ближче, ніж здається», — додав Пащинський.
📌Більше читайте ТУТ.Джерело: ITVFacebook | Instagram
🕯 «За період його служби я бачила його чуйним, справедливим. Він завжди хвилювався за свою сімʼю і ніколи — за себе. І я надзвичайно тішилася, коли він ніжно тримав маму за руку в ті рідкісні дні, коли ми його могли побачити»Саме так згадує рідна сестра Олена про Ігоря Пігуля.Ігор народився в селі Кожанка на Вінниччині. Згодом родина переїхала до Криму, де він провів майже 30 років. Закінчив школу, розпочав навчання у Чернівецькому національному університеті. Свій шлях історика він продовжив у Вінницькому педагогічному університеті, де й здобув вищу освіту. У мирному житті Ігор був надзвичайно розумною людиною та талановитим істориком. Він завжди виявляв справедливість та турботу, більше хвилюючись за сім'ю, ніж за себе.Шлях воїна для Ігоря розпочався ще у 2014 році. Попри спроби рідних вберегти його від ризику, він без вагань став на захист країни. Його принциповість і мужність стали прикладом для всієї родини, а війна зробила їх близькими як ніколи.З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Ігор, який на той час мешкав в Ірпені, не залишився осторонь. Під час найтяжчих ударів по місту він пішки дістався київського військкомату, щоб знову стати до лав ЗСУ. Ігор став старшим сержантом, командиром міномета. 4 березня 2023 року 53-річний Герой загинув на Луганщині, боронячи рідну землю від окупантів. Поховали захисника в Ірпені на Алеї пам’яті захисників України. На прощанні його мати висловила віру в те, що жертва її сина не була марною: «Я вірю, що ці роки війни вже змінили нас. І ми будемо з високо піднятою головою дивитися в майбутнє».Повну біографію читайте ТУТ.🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Ігоря Пігуля. Вічна пам’ять Герою!Джерело: ITVFacebook | Instagram
🕊️ «Денис був справжнім лідером. Він завжди першим заходив на позиції та останнім виходив з них. Ніколи не залишав побратимів — ні поранених, ні загиблих»Саме так згадують про Героя України Дениса Шевченка. Денис народився у Харкові. З дитинства виявляв сильний характер, хоча мав і творчі захоплення. Відвідував театральний гурток та займався бальними танцями. Проте справжньою пристрастю став спорт. Хлопець захоплювався тхеквондо та професійно займався триатлоном, став членом збірної України та кандидатом у майстри спорту, здобуваючи призи на міжнародних аренах.У 2016 році Денис закінчив гімназію № 82, а згодом — Національну академію НГУ та університет внутрішніх справ. Отримавши фах офіцера тактичного рівня та юриста, він присвятив себе військовій справі.З 2020 року Денис служив в Ірпені у складі 1-ї бригади оперативного призначення «Буревій» Національної гвардії України.З перших днів повномасштабного вторгнення капітан Шевченко боронив Україну на найгарячіших напрямках. Як командир роти, він став прикладом мужності на Донеччині. Завдяки його професіоналізму було зупинено просування ворога та знищено значну кількість техніки й окупантів.Життя 24-річного офіцера обірвалося 6 грудня 2023 року поблизу селища Ямпіль на Донеччині внаслідок ворожого мінометного обстрілу.За особисту мужність і героїзм Денису Шевченку посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».Повну біографію читайте ТУТ.🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Дениса Шевченка. Вічна пам’ять Герою!Джерело: ITVFacebook | Instagram
🕊️ «Був дуже добрим чоловіком, сином та батьком. Ніколи не розрізняв чоловічу та жіночу роботу. Завжди і в усьому допомагав, дуже любив дітей і робив усе для нашої родини. Таких чоловіків більше немає…»Саме так відгукується про Романа Шиманського його дружина Альона.Роман народився в селі Кошлани на Вінниччині. Дитинство провів у селі Міжлісся, а згодом проживав у селі Войнашівка. У 2002 році з відзнакою закінчив будівельний ліцей у місті Бар. Продовжив навчання у Харкові, але вже з першого курсу пішов виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною.Протягом 2002–2004 років Роман проходив строкову службу на Харківщині. Після невеликої перерви у цивільному житті, у 2006 році він повернувся до лав ЗСУ, підписавши контракт. Своє покликання знайшов у саперній справі.Роман був професіоналом, який з 2014 року брав безпосередню участь в АТО, постійно виїжджаючи на розмінування. Поза службою він дуже любив землю. Власноруч вирощував городину та плекав садові дерева у дворі будинку, який роками зводив для своєї родини.У перший же день повномасштабного вторгнення Роман без вагань сказав рідним, що їде воювати. Молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення Роман Шиманський боронив підступи до столиці. 25 лютого 2022 року він отримав критично важливе завдання, підірвати міст неподалік Ірпеня. Завдяки його героїчному вчинку ворожу колону, що прямувала на Київ, було зупинено. Після виконання завдання зв'язок із Романом було втрачено.37-річний Роман Шиманський офіційно вважається загиблим 27 лютого 2022 року. За особисту мужність і самовідданість він посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Повну біографію читайте ТУТ.Поховали захисника у селі Міжлісся на Вінниччині. У Романа залишилися дружина та двоє синів.🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Романа Шиманського. Вічна пам’ять Герою!Джерело: ITVFacebook | Instagram
🔴Пошкоджено понад 60 обʼєктів: у КОВА розповіли оновлену інформацію про наслідки сьогоднішньої ворожої атаки😢У Вишневому загинув чоловік 1974 року народження. Ще 8 людей поранені, серед них дитина 14 років. Четверо зараз у лікарнях Фастівського та Обухівського району. Уся необхідна медична допомога надається.📍У Фастівському районі постраждала ветеринарна клініка — загинули домашні тварини. Окрім того, пошкоджено 4 приватні будинки, автомобіль.Окремо — цинічний удар по території Національного військового меморіального кладовища. Пошкоджено адміністративну будівлю та елементи інфраструктури. Місця поховань наших Героїв залишилися неушкодженими.📍У Броварському районі пошкоджено приватний будинок і господарські будівлі — пошкодження незначні.📍В Обухівському районі пошкоджено 40 об’єктів: 5 підприємств, 29 автомобілів і одна багатоповерхівка, де зруйновано квартиру на 5 поверсі. Також пошкоджено 3 приватні будинки.📍У Бучанському районі пошкоджено дитячий садок і ліцей, 4 багатоповерхові будинки, 4 автомобілі, магазин та будівлю СТО.🏘️Загалом в області пошкоджено понад 60 об’єктів.Джерело: ITVFacebook | Instagram
🕊️ «Данило протягом усього життя займався кікбоксингом і футболом. Він був дуже талановитою дитиною, гарно малював, у Києві закінчив із відзнакою художню школу»Саме так згадує про Данила його мати Марина В’ячеславівна.Данило Зайцев народився і виріс у Криму, у місті Феодосія. У 2015 році, залишивши все в окупованому Криму, його родина переїхала до Києва. Змалечку він зростав обдарованим та активним. Захоплювався спортом і мистецтвом. У столиці Данило закінчив із відзнакою художню школу, а також навчався в Комп’ютерній Академії IT STEP на відділенні комп’ютерної графіки.У 2020 році він пішов на строкову службу до армії, де прослужив півтора року та повернувся додому у 2021-му. До початку повномасштабного вторгнення родина мешкала в Ірпені, та в березні 2022 року, коли місто опинилося під окупацією, вони були змушені переїхати в Ужгород.Коли почалася велика війна, Данило не залишився осторонь, одразу пішов у військкомат і записався добровольцем до лав Збройних сил України. Служив стрільцем у складі військової частини А7284. Після двомісячних навчань захисника відправили у Донецьку область.6 серпня 2022 року 22-річний Данило Зайцев загинув, захищаючи свою країну. Для матері, яка виховувала чотирьох синів, цей день став фатальним, а біль від втрати дитини залишається незагоєною раною.«Щодоби я переживаю в душі ці трагічні події, цей біль не загоїться ніколи», — каже пані Марина. Повну біографію читайте ТУТ.🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Данила Зайцева. Вічна слава і шана!Джерело: ITVFacebook | Instagram