Фільм про Яремчука – нагода поговорити тут і про кіно. Найбільше в ньому чіпляє динаміка. Тут ніби багато вставок із експерт_ками, багато архівних кадрів, але все так вміло змонтоване й підсилене саундтреком, що ти не засинаєш, а навпаки – постійно чекаєш, що ж далі.Мені здається, що «Яремчук: Незрівнянний світ краси» вийшов дуже вчасно: коли всім усе ще цікаво дізнаватися про своє, але вже трохи бракує ресурсу захоплюватися. Під час цього фільму тебе підштовхують якраз до цього запалу: «Яка ж у нас афігенна музика, і люди класні, природа, фольклор фантастичні. І стільки краси!».Хтось скаже, що це надто компліментарний портрет і йому бракує гостроти. Але мені навпаки подобається, що в нас зʼявляються отакі світлі документальні історії. Це близький до нетфліксівського формат, який не перевантажує, а дає відчуття піднесення й залишає з бажанням копнути глибше: почитати біографію, послухати Філа Пухарєва, закопатися в пісні.Це щира рекомендація: сходіть на вихідних (щоби прокат був ширшим), розкажете.