Іноді ти тікаєш не в нову ідею, а в систему.Класична порада: якщо в голові висять незакриті справи, побудуй систему, яка їх надійно закриває. Інбокс, трекер, щотижневий огляд. Я цим займаюсь роками і досі вважаю, що це працює.Але тут є пастка, яку я в собі недавно розгледів.⬥ Незакриті справи бувають двох типів. Перша висить тому, що інформація загубилась: домовився в Слеку і ніде не записав, надиктував голосову і не розібрав. З цим система реально справляється.⬥ Друга висить тому, що закрити її страшно. Опублікувати. Написати першому клієнту. Запустити рекламу і побачити цифри. Записатись до лікаря. Така справа вже записана, має дедлайн, лежить у трекері і не рухається місяцями.⬥ І от що я за собою помітив. Саме в цей момент мені раптом хочеться покращити систему. Додати поле, зробити ще один огляд, переписати скіл. Виглядає як робота. Внутрішній критик мовчить, бо формально я ж працюю.Це той самий проїоб, що і стрибок на нову блискучу ідею, тільки в костюмі інфраструктури.Питання, яке я тепер намагаюсь ставити першим: ця справа висить тому, що випала з системи, чи тому, що закрити її означає бути поміченим?Якщо друге, жоден трекер її не зрушить. Там працює інше: назвати кожну справу окремо, бо вони злипаються в один комок «я не справляюсь». І зробити страшний крок меншим та не наодинці.💀 @nehuyzgoryinyi