Не перестаю дивуватися, як Укрзалізниця вміє по третьому колу анонсувати одні й ті самі інфраструктурні «новинки», а ЗМІ — по третьому колу їх поширювати...

Сьогодні з'явилось багато матеріалів про те, що Укрзалізниця планує збудувати колію європейського стандарту між Чернівцями та Вадул-Сіретом. Проблема лише в тому, що про ці плани говорять уже давно. Майже усі медіа писали про них ще два роки тому.

Новиною натомість міг би стати реальний прогрес: завершення техніко-економічного обґрунтування, розробка проєктної документації, визначення вартості, джерел фінансування, конкретних термінів або, зрештою, початок будівництва.

Наразі ж розмови про євроколію поступово перетворюються на нескінченний список напрямків, які «планують» побудувати. Варто пам'ятати: йдеться про потенційно величезні інвестиції та рішення, які визначатимуть конфігурацію української залізниці на десятиліття.

Тому значно цікавіше питання — не де намалювати на карті колію 1435 мм, а де вона справді матиме найбільший транспортний та економічний ефект.

Якщо говорити про розвиток євроколії всередині України, одним із напрямків, який наразі видається найбільш вірогідним, є маршрут Львів — Івано-Франківськ — Чернівці. І ні, не тому, що дуже хочеться їздити зі Львова до Чернівців євроколією.

Потенційно такий коридор міг би стати частиною значно більшого маршруту: з Центральної та Північної Європи (передусім Балтії) через захід України до Румунії й далі — у напрямку чорноморських портів та Стамбула.

Але й тут не варто створювати ілюзію, що достатньо просто «покласти євроколію». Йдеться про модернізацію або перебудову станцій і вузлів, мостів та інших штучних споруд, систем сигналізації й керування рухом, пасажирської та вантажної інфраструктури. А головне — про необхідність довести, що очікувані пасажирські й вантажні потоки виправдають такі інвестиції.

#Україна #транспорт #потяг