NE:Urban

Схоже, настав час трохи подумати, що робити з NE:Urban далі!Через службу я наразі дещо обмежений у пересуванні, а отже, формат «поїхав, подивився, розповів» на певний час відпадає (хіба що я для цього знайду людей). Проте сам блог нікуди не зникає — контент, як і нині, продовжуватиме з’являтися.Водночас хочеться додати чогось нового: інших форматів, інших голосів і, можливо, інших людей у NE:Urban. Тому, якщо у вас є якісь ідеї — пишіть. Це можуть бути спільні дописи, авторські колонки, великі та малі проєкти, нові формати контенту чи взагалі щось, чого тут ще не було. Окремо цікавить графічний контент. Можливо, хтось періодично готовий робити для каналу інфографіку, карти, схеми чи просто цікаві візуальні матеріали. Тут теж можна придумати формат співпраці й домовитися про умови.Тож, NE:Urban відкритий до експериментів. Якщо давно хотіли щось запропонувати — здається, саме час 👀П.С. Уточню, аби було зрозуміло: не кожну ідею чи формат наразі можна буде реалізувати, тому не ображайтесь, якщо щось не вийде. Також деякі речі я не можу публікувати, якщо їх неможливо перевірити чи відсутні хороші матеріали для ілюстрації. Тож, пишіть з пропозиціями як в коментарях під цим дописом, так і в особисті повідомлення адміну.

🇺🇦🇵🇱 «Вікі любить пам’ятки» вирішили подарувати полякам частину української спадщини? 1 вересня «Вікімедіа Україна» оголосила про спеціальну номінацію «Польська спадщина» в межах конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Сама ідея приверненняя увагу до пам’яток, пов’язаних із польською історією України, цілком зрозуміла. Але перелік об’єктів викликає чимало запитань… На них звернули увагу засновники проєкту «Україна Інкогніта». До «польської спадщини», зокрема, потрапили укріплення Кам’янця-Подільського, замок і Троїцька церква Старокостянтинова, об’єкти Сатанова, палаци Сангушків, фортеця Полонного і навіть неоготична вілла єврейської родини Кімельманів у Личківцях. Цікаво, Острозькі, на думку організаторів, були поляками?)Проблема в тому, що походження та історія багатьох із цих об’єктів значно складніші за формулу «польська спадщина». Тут і литовсько-руська історія, і українська шляхта, і православна та унійна традиції, і єврейська спадщина. Окрім того, багато об’єктів розбудовувались впродовж тривалого часу різними людьми, тому їх однозначно не можна віднести до спадщини якоїсь конкретної країни/народу/нації. Складається враження, що під час формування списку поняття «польської спадщини» подекуди трактували надто широко.П.С. Враховуючи те, що адмін — з Волині, питання польської спадщини повинно було колись виникнути в цьому блозі 😁#Україна #Польща

Діалог двох дідів у львівському тролейбусі:– А чому тут паркан на дорозі стоїть?— Бо неділя, центр перекритий.— А чому тоді автобуси їздять?— Бо Садовий має якось заробляти...У нас є дві проблеми.Перша — існує категорія людей, які щиро не розуміють, що заробляти гроші можна не лише крадіжкою. Саме тому вони вважають, що крадуть абсолютно всі, хто так чи інакше пов'язаний із владою: працівники міськрад, депутати, комунальники, чиновники тощо. Для них сама наявність зарплати, бюджету, підряду чи платної послуги вже є достатнім доказом корупції.Друга проблема — значно більша. Це люди, які в принципі не розуміють, як функціонує держава та місцеве самоврядування. Вони не розрізняють державну, комунальну та приватну власність. Не розуміють, за що відповідає міська рада, а за що — область чи держава. Не знають, хто є балансоутримувачем дороги, хто може перекривати вулицю, хто організовує рух громадського транспорту і хто взагалі має повноваження ухвалювати те чи інше рішення.І найгірше — вони часто навіть не бачать у цьому проблеми. Бо коли людина не знає, як працює система, будь-яке незрозуміле їй рішення легко пояснити найпростішою теорією: «Вони там щось мутять».Перекриття центру? «Хтось заробляє». Новий тротуар? «Хтось вкрав на плитці». Ремонт дороги? «Розпиляли бюджет». Громадський транспорт їде там, де приватному автомобілю не можна? «Для своїх можна все».При цьому розібратися, що саме відбувається, хто ухвалив рішення, на якій підставі, за чиї кошти та в чиїх повноваженнях — уже значно складніше. І це, до речі, одна з головних проблем публічної дискусії про міста. Ми часто сперечаємося не про те, яким має бути рішення, а про вигадані причини, чому воно взагалі з'явилося. А без базового розуміння того, як працює місто, конструктивна розмова про місто просто неможлива.

Оновлений сквер на вулиці Князя Романа у Львові!Якщо подивитися на цей простір у ретроспективі, добре видно, наскільки великий поступ зробив Львів у роботі з громадськими просторами. І йдеться тут далеко не лише про ремонт, адже в ньому – нічого надзвичайного.1. Надання статусу та визначення меж. Громадські простори можуть існувати й без цього, але формалізація значною мірою їх убезпечує.2. Заборона побілки дерев. Ніби дрібниця, реалізована дуже давно, але саме такі рішення суттєво впливають на атмосферу простору.3. Ліквідація МАФів. Це був довгий процес, який можна було б пришвидшити. Але головне — ми маємо результат. І він тішить.4. Робота з ідентичністю. Сквер назвали на честь Леоніда Штейна — гросмейстера, який жив неподалік. Це формує локальну ідентичність місця, яку підкреслюють столи для гри в шахи та повторне використання історичної бруківки як бордюрів.5. Екологічні рішення. Для мощення використали водопроникне покриття, що зменшує навантаження на зливову систему. Простір також розбетонували та висадили значну кількість кущів і дерев, яких тут раніше просто не було.Тож сам благоустрій — лише вершина айсберга. За хорошим громадським простором стоїть значно більше: часом юридичний статус, часом робота з міською ідентичністю, часом екологічні рішення та, зрештою, зміна самого розуміння того, яким має бути міське середовище.#Україна #Галичина #Львів #ГП

Сьогодні велика кількість ЗМІ написали про те, що по Україні запрацює понад 50 КАФів, але журналісти забули вказати, що поліція насправді сама винна у тому що ці КАФи не завжди працюють так, як було задумано.Окрім того, варто нагадати, що поліція – консервативний орган, який повсякчас не сприяє реалізації рішень, що зменшують кількість ДТП. Поліція повсякчас проти світлофорів, проти засобів заспокоєння руху, проти звуження ширини смуг, проти велоінфраструктури тощо. Причому в більшості випадків аргумент звучить так: «нам не нравицця».Так, в деяких містах поліція вже навчилась погоджувати сучасні схеми ОДР, але переважно це відбувається з неймовірним опором. Окрім того, відкритим залишається питання, чому поліція їх взагалі має погоджувати, якщо законодавство покладає відповідальність за безпеку руху на орган місцевого самоврядування, а в самій поліції не працюють кваліфіковані проектувальники, транспортники чи інженери. Чому розробляти схему ОДР має фахівець, який купу років провчився і здобув відповідний сертифікат, а погоджувати – чувак, який просто дослужився до відповідної посади?#Україна #ОДР

Urban Reform запрошує молодь Львова, Макарова та Охтирки долучитися до дослідження публічних просторівUrban Reform спільно з данськими партнерами Dreamtown розпочинають проєкт Urban Futures — ініціативу, спрямовану на посилення участі молоді у формуванні інклюзивного міського середовища.Активна молодь 14–35 років зі Львова, Макарова та Охтирки зможе долучитися до дослідження міських просторів, навчитися практичних інструментів міських досліджень та спільно напрацьовувати пропозиції щодо їхнього розвитку.Учасники та учасниці:— досліджуватимуть публічні простори та сценарії їх використання;— проводитимуть польові аудити;— працюватимуть із мапами, містобудівною документацією та даними;— проводитимуть опитування та інтерв’ю з мешканцями;— створюватимуть емоційні мапи;— навчатимуться аналізувати отримані дані та формувати рекомендації;— працюватимуть із принципами гендерно-чутливого та людиноцентричного планування.Навчання поєднуватиме онлайн-тренінги, офлайн-зустрічі та практичну роботу безпосередньо у містах.А далі — від дослідження до дій. За методологією Her City, розробленою UN-Habitat та Shared City Foundation, у кожному з трьох міст учасники/-ці разом із місцевими громадами та муніципалітетами розроблять пілотний концепт перетворення обраного публічного простору.Особлива увага буде приділена дівчатам та молодим жінкам, які можуть стикатися з додатковими бар’єрами у користуванні публічними просторами та участі у міському плануванні.👉 Долучитися до проєкту: https://forms.gle/oCrhufXEqZDmSG3H6

Сьогодні в Чернівцях депутати міської ради зробили велику дурницю — фактично заборонили діяльність прокатних сервісів електросамокатів.На сесії міськради таки підтримали рішення про розірвання меморандумів з операторами. Ініціаторами виступили Олександр Пікулін, Оксана Зубжицька та Олексій Просяний. Відтепер їх сміливо можна вважати головними депутатами-популістами міста.Операторам дадуть 14 днів, щоб прибрати з міста самокати та зарядні станції. Якщо цього не зроблять — обладнання мають примусово демонтувати й вивезти на зберігання за рахунок компаній. Зробити це доручили Департаменту інфраструктури та «МіськШЕПу».При цьому депутатів, схоже, не дуже цікавить питання юридичних підстав для такого вилучення. Оксана Зубжицька у своєму коментарі заявила, що в разі чого доручить вилучення прокатних самокатів Національній поліції. Щоправда, я щось не чув, щоб депутати міськради мали повноваження давати поліції такі доручення.Але головна проблема тут навіть не в самокатах. Це рішення є симптомом значно більшої проблеми — популізму.Проблема з електросамокатами значною мірою надумана. А якщо місто справді хоче зробити пересування на них безпечнішим, потрібно розвивати велоінфраструктуру, впорядковувати рух та розробляти зміни до ПДР, а не забороняти прокат.Наведу трохи статистики.Упродовж 2025 року на вулично-дорожній мережі Чернівецької області зареєстрували 2583 ДТП, з них у Чернівцях — 1503. Лише 7 аварій у місті сталися за участі електросамокатів — і в жодній не загинули люди. Ще 7 ДТП були за участі велосипедистів, в одній з яких загинула людина.Обвинувальний акт за всіма цими випадками був складений лише щодо одного велосипедиста.Тобто ДТП за участі самокатів становили лише 0,47% від усіх аварій у Чернівцях у 2025 році.Так, користувачі самокатів часто порушують ПДР. І це проблема. Але значною мірою вона виникає через відсутність нормальної велоінфраструктури, яка б чітко розділяла простір для пішоходів, велосипедистів, самокатів та автомобілів.І тут виникає просте питання: а що зробили згадані вище депутати для того, щоб ця інфраструктура з'явилася?Спойлер: фактично нічого.То який наступний крок? Вилучення не лише прокатних, а й особистих самокатів? А що робитимемо з велосипедами? Може, заодно скасуємо громадський транспорт, бо він теж заважає приватним автомобілям?І не треба прикривати це питання безпекою.Заборона ≠ безпека.Проблема нікуди не зникне. Індивідуальний транспорт — це нова реальність, з якою містам доведеться працювати, подобається це комусь чи ні.Самокати та велосипеди допомагають розвантажувати вулиці й закривають так звану «останню милю». Люди використовують їх не лише для розваг, а й щоб дістатися на роботу, навчання чи до громадського транспорту. Навіть там, де нормальної велоінфраструктури немає. Наприклад, на Калічанці.Тому сподіваюся, що міський голова Роман Клічук накладе вето на це рішення.Бо воно не просто популістське. Воно ще й виглядає сумнівним з юридичної точки зору — особливо в частині примусового вилучення майна приватних компаній.І наостанок питання до всіх депутатів, які підтримали це рішення…Людям, які пересуваються містом (деяким депутатам) на приватних авто, дуже складно зрозуміти тих людей, в кого його немає. І такі рішення ніяким чином не вирішують транспортну проблему міста.Сумно і прикро. Сумно і прикро, служачи в ЗСУ, бачити, як депутати твого міста займаються таким популізмом.#Україна #Буковина #Чернівці #крінж

Ціна втрачених дерев на Теремках: чого не враховує «відновна вартість»?У Голосіївському районі Києва прокладають резервну тепломережу для мікрорайонів Теремки-1 та Теремки-2. Її необхідність в умовах постійних атак ворога на енергетичну інфраструктуру очевидна. Однак обраний варіант реалізації проєкту передбачає масштабне втручання у зелену зону.Для будівництва зрізають 606 дерев та 54 кущів, серед яких — великі та вікові дерева. Відновну вартість насаджень визначили у 20,4 млн грн.Але чи означає сплата цієї суми, що втрату дерев справді компенсовано? І чи можуть молоді саджанці замінити сформовані дерева з великими кронами?У новому матеріалі разом з Експертно-консультаційним центром з розвитку громад і територій географічного факультету КНУ розбираємо:🌿 чим відновна вартість відрізняється від реальної екологічної цінності дерева;🌧 які екосистемні послуги щороку забезпечують сформовані зелені насадження;📊 як ці послуги можна вимірювати за допомогою i-Tree Eco;🌳 чому компенсаційна висадка не рівноцінна відновленню втраченого зеленого масиву.Читайте повний матеріал за посиланням.Одна з головних цілей дослідження екосистемних послуг і поширення цих методик – зробити цінність зелених насаджень видимою та вимірюваною. Щоб під час планування інфраструктурних проєктів і за наявності альтернатив міста більше не ухвалювали рішень, які передбачають знищення сформованих зелених масивів лише тому, що такий варіант є простішим, чи створює менше тимчасових незручностей.

ГО «Кроківня» відкриває набір нових членів команди! 🌿🏙Ми шукаємо людей, які хочуть долучитися до змін у громадах і разом працювати над розвитком комфортного, доступного та сталого міського середовища.ГО «Кроківня» досліджує міську мобільність, безбар’єрність, реалізовує екологічні та освітні ініціативи, організовує публічні заходи та залучає жителів до обговорення важливих для громад рішень. Серед наших останніх проєктів — дослідження системи електротранспорту Білої Церкви, освітній проєкт «Зелена школа» та встановлення велопарковок в кампусі в межах «ВелоКНУ». Для їх реалізації ми співпрацюємо з органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, експертами, бізнесом і міжнародними партнерами.Запрошуємо долучитися, якщо вам цікаві:🚎 громадський транспорт і стала мобільність;🌳 озеленення та екологічні проєкти;♿️ безбар’єрність та інклюзивність;🏙 урбаністика і розвиток громад;📊 аналітика, дослідження та робота з даними;📸 дизайн, фотографія та комунікації;📑 написання грантових заявок, пошук партнерств та організація заходів.Ми відкриті до людей без попереднього досвіду, однак очікуємо відповідального ставлення, готовності навчатися, працювати в команді та брати активну участь у реалізації спільних проєктів. Членство в Кроківні передбачає участь у діяльності організації, командних зустрічах, підготовці та реалізації проєктів. У межах проєктної діяльності передбачається оплачувана робота.📌 Щоб долучитися, заповніть коротку анкету за посиланням:Кроківня шукає нових членів команди! 🏙Або надішліть мотиваційного листа на електронну пошту: [email protected]Давайте разом змінювати наші громади крок за кроком! 🤍

Українська урбаністична платформа розпочала всеукраїнське дослідження урбаністичного сектору🙌 Громадська організація «Українська урбаністична платформа» запускає всеукраїнське опитування архітекторів, урбаністів, планувальників, дослідників, експертів, представників муніципалітетів та ГО, які працюють із темами міського розвитку.Мета дослідження — сформувати карту дієвців урбан-сектору, дослідити взаємозв'язки між ними та з'ясувати, чи є запит на створення спільного професійного майданчика.«Десятки команд щодня працюють над розвитком міст. Водночас ми досі мало знаємо, як це середовище взаємодіє між собою, де виникають партнерства, а де є бар'єри. Це дослідження — перша спроба комплексно зафіксувати поточний стан сектору в Україні», — Марічка Закалюжна, директорка УУП.🔗 Онлайн-опитування триватиме з 1 до 31 липня 2026 року. Долучитися до нього та заповнити опитник можна за посиланням. Дослідження здійснюється за підтримки Британської Ради в межах програми «Розвиток креативної економіки» та інституційного партнера Фундації ЗМІN.#Україна #анонс