#ГолосНБУ💡Цього тижня перелік тем, які обговорювали експерти НБУ, був ще різноманітнішим, ніж зазвичай.Щоб дізнатися більше, читайте наш дайджест.👇👇👇🚩 Як працює фінансовий сектор упродовж чотирьох років повномасштабної війни: від швидких рішень для стабілізації у 2022 році до поступового повернення елементів нормальності в наступні роки, а також про співпрацю з МВФ, європейську інтеграцію, вплив повномасштабної війни на економіку України та росії, вихід міжнародних банків з ринку рф та перейменування копійки на шаг розповів Голова НБУ Андрій Пишний в етері ютуб-каналу “STERNENKO”.🚩 Про те, чому НБУ приділяє особливу увагу корпоративному управлінню в банках та які зміни очікують на банківську систему, Андрій Пишний розповів в інтерв’ю виданню “The Page”.🚩 Про відновлення сталого зростання банківського кредитування після десятирічної стагнації та як цьому сприяла Стратегія з розвитку кредитування, розповів Андрій Пишний у колонці для «Інтерфакс-Україна».🚩 Значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни, а також спогади про впровадження грошової реформи та забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення обговорили Андрій Пишний та третій Президент України й ексочільник НБУ Віктор Ющенко під час публічного діалогу в межах проєкту Національного банку та LB.ua, організованого до 30-річчя гривні. 🚩 Ключові питання фінансової підтримки України, європейської інтеграції та значення НБУ в переговорному процесі щодо вступу України до ЄС обговорили Андрій Пишний та члени Правління НБУ з Комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та Послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою.🚩 Оцінку збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії росії, подальше відновлення України та фінансову підтримку міжнародних партнерів обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук та заступник Володимир Лепушинський під час зустрічі з Анною Б’єрде, керуючим директором з операційної діяльності Групи Світового банку, та її колегами.🚩 Нову програму з МВФ для України та розвиток кредитування, зокрема у прифронтових регіонах обговорили під час зустрічі Правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків. 🚩 Про шлях, який Національний банк пройшов від запровадження інфляційного таргетування у 2015 році, розповів Сергій Ніколайчук у лекції «Десятиліття інфляційного таргетування: уроки для нової ери невизначеності», опублікованої на сайті Банку міжнародних розрахунків.🚩 Про стан та перспективи банків і фінансових компаній розповіли Сергій Ніколайчук та директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Сергій Савчук під час конференції “FinYear”.🚩 Про відмінності між вступом країн до ЄС і приєднанням до єврозони, причини відтермінування запровадження євро деякими країнами-членами ЄС та аналіз їх досвіду як уроку для України в контексті євроінтеграції розповів Володимир Лепушинський у колонці для видання «РБК-Україна».🚩 Про законодавче регулювання ринку віртуальних активів розповів заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу на CRYPTO DAY2026.🚩 Виконання Україною ключових показників за переговорними кластерами 2 “Внутрішній ринок” та 6 “Зовнішні відносини” в межах імплементаційної фази переговорного процесу про вступ України до ЄС обговорили представники НБУ та Європейської комісії.
💫 Учора стартував наш спільний з LB.UA проєкт, присвячений одразу кільком важливим датам: 30-річчю гривні, 35-річчю Національного банку та 35 річниці незалежності України.👥 Почали ми його з публічного діалогу за участю Голови НБУ Андрія Пишного та третього Президента України, колишнього Голови Національного банку, за якого відбулася грошова реформа в Україні, Віктора Ющенка. Модерувала захід шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.У цей день в нашій Операційній залі зібралися десятки студентів, а також військовослужбовці, історики, представники бізнесу та інші експерти, які прийшли послухати розмову та поставити свої питання спікерам.☝️Насамперед говорили про значення національної валюти як чинника суверенітету та стійкості нашої країни. Але під час розмови згадали і про те, як «народилася» гривня, і про перші кроки впровадження грошової реформи. Наші гості з перших вуст почули спогади, як і за яких умов ухвалювалися рішення про створення власної національної валюти, якою була реакція суспільства й окремих політиків на дизайн перших банкнот гривні, та багато інших деталей.Також порушили питання сучасності: забезпечення стійкості гривні в умовах повномасштабного вторгнення, її значення в самоідентифікації нації, а також відновлення історичної справедливості – зміну назви розмінної монети з «копійка» на «шаг», що потрібно для остаточного завершення грошової реформи.🎤 До обговорення активно долучалися студенти й інші запрошені гості. До спікерів було дуже багато різноманітних питань.Зокрема, що складніше – дати валюті життя чи втримати її життєздатність у стані воєнної нестабільності та макроекономічної невизначеності, як тиск з боку рф впливав на темпи та рішення щодо впровадження грошової реформи, які фактори допомогли втримати банківську систему в умовах повномасштабного вторгнення тощо.💬 Питань від студентів було багато – настільки, що ми не вкладалися у таймінг, а розмову ще й перервала повітряна тривога. І все одно залишилося відчуття, що ми могли б говорити значно довше.У розмові було багато сенсів: і про гроші, і про пам’ять, і про відповідальність, і про історичну тяглість держави. Це лише початок великої і важливої розмови», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.📹 Переглянути запис публічного діалогу можна за посиланням. Також згодом більше матеріалів, відео та фото буде опубліковано в спеціальному проєкті LB.UA.💡Нагадаємо, що в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться у 2026 році, ми запланували низку тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у спецпроєкті інтернет-видання LB.ua. Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.🟢 Партнером проєкту є АБ «УКРГАЗБАНК».Дивіться та читайте всі матеріали проєкту на наших сторінках, а також на LB.UA.
🔔 Нагадуємо, що вже сьогодні о 14.00 відбудеться публічний діалог на тему: «Роль національної валюти як важливого чинника суверенітету та стійкості нашої країни».👥 У ньому візьмуть участь Андрій Пишний, Голова НБУ, та Віктор Ющенко, третій Президент України, очільник НБУ на момент введення гривні в 1996 році.Захід модеруватиме шеф-редакторка видання LB.ua Соня Кошкіна.➡️ Стежити наживо за дискусією можна тут.☝️Нагадаємо, що ця розмова покладе початок спільному проєкту НБУ та LB.ua. Ми запускаємо його в межах комунікаційної кампанії “Гривня. Більше ніж гроші”, присвяченої 30-річчю грошової реформи та 35-річчю Національного банку, які відзначатимуться в 2026 році. Протягом року заплановано проведення низки тематичних публічних подій та публікації результатів дискусій у межах кампанії в спецпроєкті інтернет-видання LB.ua. 💬 Щомісяця обговорюватимемо важливі теми, пов’язані з різними аспектами грошової політики. До кожної дискусії запрошуватимуться економісти, історики, військові, волонтери, громадські діячі, студенти, журналісти, представники держави та фінансової спільноти.Партнером проєкту є АБ “Укргазбанкˮ.Стежте за нашими оновленнями, щоб не проґавити жодної теми і підключайтеся до дискусії сьогодні – буде цікаво!
🏡 Іпотека в грудні 2025 рокуБанки України в грудні видали 952 іпотечних кредити на загальну суму майже 2 млрд грн. Про це свідчать дані щомісячного Опитування банків про іпотечне кредитування.☝️Коротко про результати опитування:▪️539 кредитів на 1,1 млрд грн надано на первинному ринку нерухомості, з них 203 на 385 млн грн – під заставу майнових прав на майбутнє нерухоме майно;▪️413 кредитів на 827 млн грн надано на вторинному ринку нерухомості;▪️ середньозважена ефективна ставка становила 8,11% річних на первинному ринку та 8,66% на вторинному ринку;▪️якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%.✅ У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів у грудні видано:▪️у Київській області (347 договорів на загальну суму 722 млн грн, або 37% від загального обсягу);▪️у місті Києві (191 договір на 455 млн грн); ▪️у Львівській області (47 договорів на 103 млн грн); ▪️в Одеській області (40 договорів на 78 млн грн);▪️у Волинській області (38 договорів на 69 млн грн).Під час опитування відповіді надали 38 банків із часткою понад 95% від загального валового іпотечного портфеля, з яких про видачу нових іпотечних кредитів поінформували 14 банків. 💡 Нагадаємо: Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку іпотечного кредитування, спрямовану на розвиток ринкових механізмів у цьому сегменті ринку з метою підвищення доступності житла.
#NBUUniversityChallenge#NBUUniC2025💫 Маємо гарну традицію вітати фіналістів NBU University Challenge у стінах Національного банку! Цього року нагородження переможців було ще більш урочистим та символічним. Адже в цей день на запрошення НБУ до нас завітали очільники центробанків Нідерландів та Іспанії. Студенти взяли участь у панельній дискусії за участю наших гостей та Голови НБУ Андрія Пишного. Наприкінці заходу він привітав фіналістів челенджу.Андрій Пишний особисто відзначив команди Київської школи економіки, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Державного торговельно-економічного університету, що посіли в челенджі перше, друге та третє місце відповідно. 🏆 Студенти з Київської школи економіки отримали головний приз змагання – кубок Голови НБУ. Усі 15 фіналістів запрошені на стажування до Національного банку. 👥 Після панельної дискусії фіналісти NBU University Challenge мали мотиваційну зустріч із заступником Голови НБУ Володимиром Лепушинським та представниками Департаменту монетарної політики та економічного аналізу – організаторами змагання. Говорили про особливості роботи Національного банку та фінансової системи в умовах повномасштабного вторгнення, про особистий шлях працівників НБУ та кар’єрні можливості, що відкриває стажування в головному фінансовому регуляторі країни. ☝️ Нагадаємо, що ми проводимо цей чемпіонат для студентів із 2019 року. У 2025 році NBU University Challenge зібрав майже 100 учасників із 20 українських закладів вищої освіти. Загалом за сім років у змаганнях взяли участь 162 команди з 50 вишів. Продовжимо традицію і цього року. Тож слідкуйте за новинами! Чемпіонат, як завжди, стартуватиме восени. ℹ️ Детальніше про чемпіонат – на нашому лендингу.
#ГолосНБУ💡Безперебійність роботи фінансової системи та як її забезпечити під час повномасштабної війни, розвиток фінансових компаній, кредитування, розвиток ринку капіталів та вплив обстрілів енергосистеми на економіку. Такі теми обговорювали експерти НБУ цього тижня.У дайджесті – детальніше.👇👇👇🚩 Цього тижня на запрошення НБУ до Києва приїздили голова центрального банку Нідерландів Олаф Слейпен, його колега, колишній очільник центробанку Нідерландів Клаас Кнот, а також голова центробанку Іспанії Хосе Луїс Ескріва. Разом із Головою НБУ Андрієм Пишним та членами Правління Національного банку вони обговорювали питання безперебійності роботи фінансової системи, фінансову підтримку України, виклики для Європи та ролі центральних банків у їх вирішенні, а також євроінтеграцію України та її внесок у розвиток ЄС.🚩 Сталий розвиток ринку фінансових компаній та зміцнення довіри споживачів до нього обговорили Андрій Пишний, його перший заступник Сергій Ніколайчук, заступник Дмитро Олійник та директори профільних департаментів НБУ під час зустрічі з представниками фінансових установ цього сегменту.🚩 Про прогрес у запровадженні в Україні вертикально-інтегрованої інфраструктури ринків капіталу розповів заступник Голови НБУ Юрій Гелетій під час конференції "Інвестування в Україні: від проєктів до партнерства".🚩 Про потенціал кредитування з використанням гарантій Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час круглого столу про результати роботи Фонду, організованого Світовим банком.🚩 Як наслідки обстрілів енергосистеми впливають на економіку? Про це розповів Артем Вдовиченко, заступник начальника управління економічного аналізу Департаменту монетарної політики та економічного аналізу, під час дискусії Центру економічної стратегії.
🔔 Друзі, важлива новина.📆 Із 02 березня 2026 року банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років замінюються на відповідні обігові монети.Із цієї дати ці банкноти перестануть бути засобами платежу та будуть вилучені з готівкового обігу. Їх не можна буде використовувати при розрахунках готівкою, а всі торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть їх для розрахунків за товари, послуги і платіжних операцій. ❗️Громадяни матимуть достатньо часу, щоб обміняти наявні в них банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень.☝️Обміняти їх на обігові монети та банкноти всіх номіналів, що перебувають в обігу, можна буде без обмежень та без стягнення плати за такий обмін: ▪️в усіх відділеннях банків України – упродовж року з дати вилучення їх з обігу, до 26 лютого 2027 року включно;▪️в уповноважених банках (АТ "Ощадбанк", АТ КБ "ПриватБанк", АТ "Райффайзен Банк", АТ "ПУМБ") – упродовж трьох років з дати вилучення їх з обігу, до 28 лютого 2029 року включно;▪️у Національному банку – наразі безстроково. ❓Чому це потрібно? Банкноти номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень наразі майже не зустрічаються у сфері роздрібної торгівлі, громадяни ними майже не розраховуються. Середній термін їх придатності становить близько 2,5 років. Тобто фактично банкноти цих номіналів, які ще залишалися в обігу, є зношеними. В обігу вже багато років перебувають обігові монети номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень. Тривалість обігу монет становить близько 20 – 25 років. Перехід на розрахунки відповідними обіговими монетами вже звичний для громадян, він не створює для них незручностей, водночас приносить користь і державі, і банкам, і торговельним мережам. ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🟢 Про кредитові та дебетові переказиПідбили підсумки 2025 року і маємо для вас оновлені дані.⬇️⬇️⬇️Минулого року в межах України бізнес і населення здійснили понад 3,1 млрд платіжних операцій, ініційованих із застосуванням кредитового трансферу та прямого дебету.Такі послуги надавали 60 банків та три небанківські фінансові установи.🇺🇦 У межах України минулого року із застосуванням кредитового трансферу було здійснено 3 126,1 млн операцій на суму понад 48 768,44 млрд грн.🌎 Водночас транскордонних операцій було здійснено:➡️ в Україну – 9,9 млн на суму 72,32 млрд дол. США в екв. (у 2024 році – 5,7 млн операцій на суму 69,27 млрд дол. США в екв.);⬅️ з України – 2,5 млн на суму 89,99 млрд дол. США в екв. (у 2024 році – 1,4 млн операцій на суму 77,06 млрд дол. США в екв.). За цей же період здійснено 2,7 млн платіжних операцій, ініційованих із застосуванням прямого дебету, на суму 15,41 млрд грн (у 2024 році – 1,7 млн операцій на суму 31,20 млрд грн).☝️Крім того, на користь фізичних осіб в Україну з-за кордону надійшло 7,2 млн операцій, або 72,70% від загальної кількості платіжних операцій, здійснених із застосуванням кредитового трансферу.Бізнесу (за зовнішніми контрактами) надійшло 68,88 млрд дол. США в екв, або 95,25% від загальної суми платіжних операцій, найбільше – з країн ЄС (46,68%), Швейцарії (20,46%), США (11,04%).Також представники бізнесу здійснили найбільший обсяг платіжних операцій з України – 1,2 млн на суму 89,42 млрд дол. США в екв. (це 47,98% від загальної кількості та 99,37% від загальної суми відповідно). Найбільше коштів також надійшло до країн ЄС (58,38%), Швейцарії (10,85%) та Великої Британії (6,81%).📌 Детальніше – за посиланням.
🧑🏫 Продовжуємо роботу над поліпшення фінансової грамотності українських школярів.Фахівці НБУ розробили підручник «Підприємництво і фінансова грамотність» для 9 класу закладів загальної середньої освіти. ☝️Він продовжує методичну та змістову логіку підручника для 8 класу, за яким минулого року розпочали навчання українські школярі. Підручник забезпечує цілісне бачення курсу на рівні базової середньої освіти, сприяючи формуванню фінансових і підприємницьких компетентностей учнів.Наразі він отримав гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» та успішно пройшов апробацію, що підтверджує його відповідність Державному стандарту базової середньої освіти та вимогам Нової української школи.📆 З 2026–2027 навчального року учні, які розпочали навчання фінансової грамотності у 8-х класах, продовжать опановувати предмет у 9 класі, поглиблюючи знання та розвиваючи фінансові й підприємницькі навички.💬 «Для Національного банку фінансова грамотність залишається одним із пріоритетних напрямів роботи, адже саме вона формує основу фінансово відповідальної поведінки та економічної стійкості суспільства. Водночас розвиток підприємницьких навичок молоді є критично важливим для майбутньої відбудови та післявоєнного розвитку України. Продовження курсу в 9 класі дає змогу системно формувати фінансові й підприємницькі компетентності, адже значна частина навчального матеріалу присвячена саме підприємництву. Ми послідовно інвестуємо у фінансову освіту, дбаючи про підготовку молодого покоління до активної участі в економічному житті країни», – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний. 📌 Детальніше – за посиланням.
💳 Про операції з платіжними картками у 2025 роціПроаналізували дані щодо операцій з платіжними картками, емітованими українськими банками та фінансовими установами протягом минулого року.Ділимося статистикою ⤵️▪️Кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за 2025 рік становила 9 512,3 млн, а їхня загальна сума – 7 157,2 млрд грн. Це більше на 10% за кількістю та 9% за сумою порівняно з 2024 роком.▪️Загалом у межах України торік здійснено 91,6% від кількості та 90,1% від суми всіх операцій з картками, за кордоном – 8,4% та 9,9% відповідно (у 2024 році – 8,2% та 9,9%).▪️Більшість операцій з платіжними картками були безготівковими. Так, в Україні та за кордоном здійснено 9 083,5 млн безготівкових операцій на суму 4 684,3 млрд грн. Це більше на 11% за кількістю та 10,4% за сумою, ніж у 2024 році.▪️Частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток у загальній сумі операцій із платіжними картками за сумою торік зросла до 65,4%, за кількістю – до 95,5% (у 2024 році – 64,5% та 94,6% відповідно).Аналіз розподілу безготівкових операцій з платіжними картками українських емітентів за їхніми видами свідчить, що у 2025 році найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та за сумою припадало на розрахунки з використанням платіжних терміналів в торговельній та сервісній мережі. 📈 Торік кількість платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережах порівняно з 2024 роком збільшилася на 12,5% – до 558,6 тис. (із них майже 85% – безконтактні термінали). Це майже на 31% перевищує кількість платіжних терміналів на кінець 2021 року.Також у минулому році загальна кількість платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, досягла 148,7 млн. Це на 12,7% більше порівняно з підсумками 2024 року. 📌 Детальніше – за посиланням.
TGLIST.COM.UA
