З якими позиціями Україна входить у 2026 рік та як вдається зберігати макрофінансову стійкість країни – про це в інтерв’ю Голови НБУ Андрій Пишний для видання NV.Війна триває, енергетичні ризики зросли, невизначеність залишається безпрецедентною. Але водночас Україна має те, що неможливо виміряти одним показником – досвід управління фінансовою системою у найскладніших умовах та сформований запас міцності.📉 Інфляція після піку минулого року почала знижуватися, що дало змогу розпочати цикл пом’якшення процентної політики.🏦 Банківська система залишається операційно стійкою, ліквідною й прибутковою. Кредитування економіки зростає, підтримуючи відновлення бізнесу, енергетики та оборонної промисловості.💰Валютний ринок працює в режимі керованої гнучкості, а міжнародні резерви перебувають на історично високому рівні, забезпечуючи здатність згладжувати шоки.🌐 Окремий акцент – міжнародне фінансування. Маємо обґрунтовані сподівання, що достатня міжнародна допомога збережеться. На 2026 рік наш прогноз – 51,4 млрд доларів, з яких 3,1 млрд ми вже отримали у січні.💬 «Наразі важливим етапом для нас є отримання нової програми з МВФ, тож Україна працює над виконанням попередніх заходів. Затвердження програми Фондом стане сигналом для донорів про нашу відданість відповідальній політиці та реформам. Стійкий приплив допомоги – це передумова для подальшого фінансування дефіциту бюджету без емісії та підтримки макрофінансової стійкості», – зазначив Андрій Пишний.📰 В інтерв’ю також ідеться про керованість державного боргу, поступову валютну лібералізацію, розвиток фінансової інклюзії, готовність банківської системи працювати під час тривалих блекаутів.📍Усі деталі – у повній версії інтерв’ю.
❓Оптимізм навколо ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки?Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) в попередні роки та потенційні переваги від його масового впровадження в різних секторах економіки зацікавили багатьох інвесторів. Це призвело до швидкого зростання капіталізації американських компаній, залучених у розроблення і впровадження ШІ. Вартість акцій семи провідних технологічних компаній США у 2023–2025 роках зросла кумулятивно на майже 330%. ☝️Така динаміка спричинила занепокоєння щодо формування спекулятивної "бульбашки" на фондовому ринку США. Зокрема, зросли побоювання щодо можливого повторення кризи інтернет-компаній, так званої "бульбашки доткомів". Наприкінці 1990-х років вона призвела до різкої корекції фондового ринку та сповільнення економічного зростання в США.Якщо ринкові очікування від впровадження ШІ виявляться завищеними, то наслідки можуть загрожувати стабільності глобальних фінансових ринків та стійкості економічного зростання у світі загалом. Найвідчутнішого впливу, ймовірно, зазнає економіка США, а також окремі країни Південно-Східної Азії, залучені до ланцюгів постачання для ШІ-сектору.📊 Прямий вплив потенційної ШІ-кризи на валютний ринок, фінансову систему та економіку України може бути відносно незначним. Однак вторинні ефекти – через посилення фінансових умов і перерозподіл глобальних потоків капіталу – будуть відчутнішими та за певних обставин потребуватимуть реакції монетарної політики НБУ.📑 Докладніше – у тематичній вставці Інфляційного звіту за січень 2026 року.
🟢 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансовому ринку протягом січня.▪️Кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася – до 769 (із 775). ▪️Кількість банків становила 60.☑️ Станом на 01 лютого 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:407 фінансових компаній (було 411); 47 страховиків non-life (без змін);10 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом;100 ломбардів (було 101); 84 кредитні спілки (було 85);один лізингодавець (без змін);45 страхових брокерів (без змін);74 колекторські компанії (без змін).☝️Кількість банківських груп не змінилася (15). Кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (40). На платіжному ринку без змін діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні, та 10 міжнародних.✅ Також не було змін на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:▪️16 платіжних установ;▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;▪️один оператор поштового зв’язку.До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 69 комерційних агентів (було 66) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (без змін). 📌 Детальніше – за посиланням.
Рішенню Правління НБУ знизити облікову ставку до 15% у січні передувала дискусія Комітету з монетарної політики (КМП), до складу якого входить Правління НБУ та директори профільних департаментів. ➡️ Запрошуємо за лаштунки цієї дискусії. Вісім членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у січні, двоє – за зниження до 14,5%, а один – за збереження на рівні 15,5%. Зазначалося, що, з одного боку, інфляція стійко знижується, ризики для достатності зовнішнього фінансування суттєво послабилися, попит на гривневі інструменти зберігається. На думку більшості учасників дискусії, це дає змогу НБУ розпочати цикл пом’якшення процентної політики. З іншого боку, НБУ варто діяти виважено з огляду на все ще підвищені інфляційні очікування, напружену безпекову ситуацію та проінфляційні ризики. Серед них: вплив масштабних руйнувань в енергосекторі на ціни та ризики появи додаткових бюджетних потреб упродовж року. Більшість учасників дискусії погодилася, що зниження облікової ставки на 0,5 в. п. узгоджуватиметься із приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас спрямовується на підтримку економіки.Усі члени КМП очікують на подальше пом’якшення процентної політики НБУ.На думку більшості з них, НБУ може обмежитися кількома кроками зі зниження облікової ставки у 2026 році – до 14,5%, якщо розподіл ризиків для інфляції не поліпшиться. Кілька інших учасників дискусії вважають, що ризики для цінової динаміки та очікувань є відносно збалансованими, тож інфляція у 2026 році може бути нижчою, ніж прогнозується. Відповідно в НБУ буде можливість суттєвіше знизити облікову ставку – до 12,5%-13,5%.Усі учасники дискусії погодилися, що НБУ має й надалі гнучко реагувати на зміни у фактичній ситуації та розподілі ризиків: ▪️у разі посилення загроз для цінової динаміки НБУ має припинити пом’якшення політики та бути готовим вжити додаткових заходів для збереження контролю за інфляцією; ▪️за умови їх послаблення варто не зволікати із швидшим зниженням облікової ставки.Деталі ‒ за посиланням.
🟢 Стійкі та стабільно високі темпи кредитування зберігаються другий рік поспіль. За даними оперативної статистики, чисті гривневі кредити бізнесу в національній валюті в грудні 2025 року зросли на 35,6% у річному вимірі, населенню – на 32% рік до року. За 2024 рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 21%, населенню – на 38% р/р. Кредитний портфель зростає в банків усіх груп, а позики отримують підприємства різних розмірів та форм власності. 📈 За 2025 рік чисті гривневі кредити приватним МСП зросли на 32,9%, великим приватним компаніям – на 29,7%. У 2025 році банки жваво кредитували і державні компанії. Динаміка чистих кредитів краще ілюструє темпи кредитування, адже вона не викривлена високим обсягом непрацюючих позик (NPL) та заходами банків щодо їхнього врегулювання (списання і продаж). ☝️Так, обсяг валових гривневих корпоративних кредитів, що включає NPL, за наведений період скоротився на 2% р/р винятково через статистичний ефект. У грудні ПриватБанк припинив визнання близько 140 млрд грн старих непрацюючих гривневих активів. Також помітні обсяги таких активів списали й інші державні банки. Однак річний приріст нових кредитів банків майже компенсував ці списані активи. Зазначене припинення визнання старих непрацюючих активів дало змогу суттєво скоротити частку NPL у банківському секторі в грудні ‒ з 24% до 14% на 1 січня 2026 року. ⬇️ Зараз частка NPL у державних банках становить менше 20%, у приватних банках з українським та іноземним капіталом – 8,4% та 6,5% відповідно. Це історично найнижчі показники за понад 15 років і наслідок системних зусиль із реалізації кроків для зниження рівня NPL у фінансовому секторі. Унаслідок припинення визнання старих непрацюючих активів ПриватБанк донарахував податок на прибуток, тож витрати з податку на прибуток зросли удвічі, а показник прибутку після оподаткування скоротився. ✅ Загалом кредитування підтримує прибутковість банківської системи чотири квартали поспіль. За попередніми даними, платоспроможні банки за 2025 рік отримали 126,8 млрд грн чистого прибутку. Зароблені прибутки банки спрямовують на підтримку кредитування для стійкого зростання кредитного портфеля. 📑 Детальніша інформація – в Огляді банківського сектору, який буде оприлюднено до 20 лютого. 👉 Дані оперативної статистики за посиланнями:▪️https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial▪️https://bank.gov.ua/ua/statistic/supervision-statist
📊 Бізнес на початку року сезонно послабив оцінки ділової активності, але рівень очікувань вищий, ніж рік тому.Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).У січні 2026 року ІОДА становив 41.3 порівняно з 49.2 в грудні 2025 року, але був дещо вищий за рівень січня 2025 року (41.0). ⬆️ Респонденти всіх секторів, крім промисловості, мали ліпші очікування щодо результатів своєї поточної діяльності, ніж рік тому.☝️Динаміку оцінок, крім сезонності, стримували:▪️посилення атак на енергетичну та логістичну інфраструктуру;▪️нестача енергоресурсів;▪️зростання виробничих витрат на альтернативні джерела живлення;▪️проблеми з логістикою;▪️дефіцит кваліфікованих спеціалістів;▪️посилення курсових очікувань. 🟢 Водночас позитивними чинниками залишалися надходження міжнародної фінансової допомоги та сповільнення інфляції.Підприємства сфери послуг найменш песимістично оцінили свої економічні перспективи, а найстриманішими були будівельники. Підприємства торгівлі суттєво послабили свої оцінки після десяти місяців позитивних очікувань. Також стриманіше, ніж у попередньому місяці, оцінили результати своєї поточної діяльності промисловці.На тлі очікуваного пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги.Ситуація на ринку праці є нестійкою. На відміну від попереднього місяця, керівники підприємств усіх секторів були налаштовані на зменшення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше – у промисловості.📌 Детальніше - за посиланням.
#ГолосНБУ💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали зниження облікової ставки до 15%, питання кредитування, валютного ринку, впливу енергодефіциту на економіку, загалом стійкість фінансового сектору та інші питання.Про них, як завжди, – в дайджесті.👇👇👇🚩 Чому НБУ перейшов до циклу помʼякшення процентної політики та що буде далі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики.🚩 Про наступний етап перезавантаження українського страхового ринку розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у колонці для Інтерфакс Україна.🚩 Стан фінансового ринку України та ініціативи Національного банку, спрямовані на підтримку стійкості української економіки, а також подальшу співпрацю обговорили Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук із представниками Credit Agricole Ukraine.🚩 Про темпи кредитування бізнесу, ситуацію на валютному ринку, вплив енергодефіциту на економіку й інші питання розповів Андрій Пишний та його заступники Володимир Лепушинський і Юрій Гелетій під час пресбрифінгу щодо монетарної політики.🚩 Про типові підозрілі операції, що здійснювалися клієнтами банків, які були виявлені під час здійснення нагляду протягом 2025 року, за результатами якого встановлено випадки недотримання банками вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, говорили заступник Голови НБУ Дмитро Олійник, директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська та фахівці цього департаменту під час зустрічі з представниками банків.
📈 За 2025 рік обсяги касових оборотів банків зросли.Так, обсяг надходжень готівки до кас банків торік збільшився на 6,7% порівняно з 2024 роком та становив 3 009,1 млрд грн.Видачі готівки із кас банків за 2025 рік збільшилися дещо більше (на 8,8%) та становили 3 115,8 млрд грн.☝️Зростання обсягів готівки зумовлено відновленням економічної активності (після падіння у 2022 році), частина якої обслуговується готівковим обігом. Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітних плат та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення темпів інфляції. Водночас на збільшення обсягів видач готівкової гривні з кас банків, зокрема у III та IV кварталах 2025 року, також вплинули ризики, пов’язані з посиленням інтенсивності повітряних атак, руйнуванням енергетичної та іншої інфраструктури, тривалими відключеннями електроенергії тощо. Це спонукає громадян робити певний запас готівки. ✅ Традиційно найбільшими обсягами готівку з кас банки видавали (% від загального обсягу видатків):▪️за операціями клієнтів із використанням платіжних карток (85,3% від загального обсягу видатків);▪️для придбання іноземної валюти у клієнтів (5,1% від загального обсягу видатків);▪️для підкріплення операторів поштового зв’язку (3,2% від загального обсягу видатків).☑️ Найбільшими джерелами надходжень готівки до кас банків були (% від загального обсягу надходжень):▪️торговельна виручка (31,6% від загального обсягу надходжень);▪️операції клієнтів з використанням платіжних карток (25,0% від загального обсягу надходжень);▪️надходження від продажу іноземної валюти (15,3% від загального обсягу надходжень);▪️виручка від усіх видів послуг (13% від загального обсягу надходжень).➡️ Докладніше дізнатися про динаміку касових оборотів банків за останні 10 років можна за посиланням.
🇺🇦 Що відбуватиметься в українській економіці? 📊 Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані сьогодні під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики. Розвиток економічних подій на горизонті 2026‒2028 років виглядатиме так: 1️⃣ інфляція надалі знижуватиметься. У наступні місяці цей процес триватиме передусім завдяки подальшому відображенню ефектів від вищих урожаїв 2025 року. Водночас вплив масштабних руйнувань в енергетиці тиснутиме на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. Однак у наступні роки темпи зростання цін сповільнюватимуться. 🛒 Прогноз інфляції: 7,5% у 2026 році, 6% у 2027 році, 5% у 2028 році; 2️⃣ зростання економіки триватиме, проте буде стриманим через наслідки війни. Зважаючи на руйнування логістики та більший, ніж очікувалося, дефіцит електроенергії, НБУ дещо знизив оцінку зростання реального ВВП у 2026 році – до 1,8%. Ускладнення ситуації в енергосекторі ще тривалий час обмежуватиме ділову активність. Поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, відбудова інфраструктури, приватні інвестиції сприятимуть зростанню ВВП до близько 3-4% у 2027-2028 роках;3️⃣ очікуваних обсягів зовнішньої допомоги вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та збереження міжнародних резервів на достатньому рівні, які на кінець 2026 року становитимуть 65 млрд дол. США і зростуть до 71 млрд дол. США на кінець 2028 року. Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку та впроваджувати заходи валютної лібералізації за умови контролю ризиків; 4️⃣ перебіг повномасштабної війни залишається основним ризиком для цінової динаміки та економічного розвитку. Упродовж останніх місяців значною мірою посилилися ризики, пов’язані з руйнуваннями енергетичної інфраструктури, натомість ризик недостатності зовнішньої допомоги суттєво знизився завдяки рішенням ЄС. Можуть реалізуватися й позитивні сценарії, зокрема посилення військової й фінансової підтримки партнерів та досягнення суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. 📍Детальніше ‒ у релізі за посиланням.
❓Що відбувалося з банківським фондуванням у ІV кварталі 2025 року та чого очікувати цього року?Ділимося результатами щоквартального опитування банків.⤵️⤵️⤵️Протягом минулого кварталу тривав приплив коштів як населення, так і бізнесу. Обсяг оптового фондування зростав переважно в окремих великих банках. Надалі банки не очікують значних змін обсягу коштів клієнтів.▪️Фінансові установи очікують надходження фінансування для проєктів відновлення, зокрема від ЄС та МФО. Ще один фактор залучення оптового фондування – зацікавленість інвесторів.▪️Упродовж 2025 року середня вартість фондування загалом зросла, найбільше – коштів бізнесу. Надалі банки загалом очікують зменшення вартості запозичень.▪️Частка фондування в іноземній валюті зменшувалася три квартали поспіль, і банки очікують на продовження цього тренду.▪️Також зростав обсяг капіталу і очікується його подальше збільшення впродовж 2026 року. Ключовим чинником такої тенденції як і раніше залишається прибутковість, стримуючими факторами – зміни регуляторних вимог, макроекономічних умов та ризик-апетиту. ▪️Протягом 2025 року вартість капіталу зростала, однак надалі банки прогнозують зниження його вартості.📌 Детальніше – за посиланням.
TGLIST.COM.UA
