❓Як банки кредитували бізнес і населення у ІV кварталі 2025 року та які тенденції очікують на початку 2026 року?Про це – у результатах Опитування про умови банківського кредитування.Розповідаємо ⤵️Банки зберегли оптимістичні настрої стосовно розвитку кредитування: понад три чверті з них планують збільшити кредитування бізнесу, а баланс відповідей про зростання обсягів кредитування домогосподарств став найвищим з початку 2021 року. ▪️Попит на кредити бізнесу та населення зростав як впродовж ІV кварталу, так загалом увесь минулий рік. Банки також очікують у I кварталі 2026 року на збільшення попиту, як на всі види корпоративних кредитів, так і на іпотечні та споживчі кредити.▪️Боргове навантаження підприємств респонденти оцінили як середнє, домогосподарств – як низьке.▪️Для бізнесу і населення тривало пом’якшення кредитних стандартів. Надалі банки планують і надалі їх пом’якшувати, крім стандартів на іпотеку.▪️Рівень схвалення заявок для кредитів підприємствам зростав три квартали поспіль для всіх видів позик бізнесу, крім валютних. Також зріс рівень схвалення заявок на споживчі кредити, а на іпотеку – не змінився. ▪️Протягом 2025 року найбільше зріс кредитний ризик. На початку 2026 року очікується посилення передусім ризику ліквідності та кредитного ризику.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
✅ Перший етап перезавантаження українського страхового ринку успішно завершено: страховики оздоровлені та прозорі, працюють в межах оновленого секторального законодавства. 👤 Про наступні кроки – в колонці першого заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». На порядку денному імплементація чергової порції актів права ЄС, зокрема директиви Solvency II про вимоги до платоспроможності страховиків, Insurance Distribution Directive щодо реалізації страхових продуктів та Motor Insurance Directive щодо страхування відповідальності автовласників. Відповідні законопроєкти буде передано до парламенту після обговорення з ринком вже цього року. ☝️Однак важливо не лише провести трансформацію, а й зберегти її здобутки. Тож Національний банк і далі перевірятиме структури власності страховиків щодо їх прозорості, а ключових власників – стосовно відповідності вимогам щодо професійної придатності та фінансового стану, а також приділятиме увагу стану корпоративного управління і внутрішнього контролю та розвиватиме ризик-орієнтований нагляд.📌 Детальніше – за посиланням.
🟢 Копійка має відійти в минуле. Україна має свою власну питому назву – шаг, що означає дрібну монету. Повернути її якраз на часі.На цьому наголосив Голова НБУ Андрій Пишний під час інтерв’ю для програми «Є розмова» інформагенції Укрінформ. 💬 «Це розмова не про дрібну монету. Це розмова про нашу ідентичність, про державність, суверенітет і про остаточний розрив із москвою», – сказав Голова НБУ. Він зауважив, що українська гривня цього року відзначає 30-річчя. Але навіть через три десятиліття в нашому грошовому обігу досі залишався символ колоніального минулого. Настав час поставити крапку в цьому питанні. 💬 «Ми розглядаємо заміну копійки на шаг як завершення грошової реформи, розпочатої в 1996 році. Шаг – це не забаганка Національного банку, не наша вигадка. Це питома українська назва, глибоко історично вкорінена в українську культуру, що підтверджено відповідними дослідженнями Національної академії наук України», – додав Голова НБУ.Важливо, що повернення шагів не потребує жодних додаткових витрат із державного бюджету. 💬 «Хочу вкотре зробити офіційну заяву, за яку я як Голова Національного банку несу усю повноту відповідальності: жодних додаткових витрат із Державного бюджету України ця ініціатива за собою не несе», ‒ зазначив Андрій Пишний.📌 Детальніше дивіться у відео розмови або читайте текстову версію.
#ГолосНБУ💡Цього тижня в дайджесті обговорень експертів НБУ читайте про стартові позиції України на початку 2026 року, співпрацю з МВФ, зокрема щодо нової очікуваної чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування, а також про перейменування копійки на шаг.👇👇👇🚩 Із якими стартовими позиціями Україна розпочинає 2026 рік? Про це Голова НБУ Андрій Пишний розповів у колонці для інформагентства «Укрінформ».🚩 Параметри нової чотирирічної програми в межах Механізму розширеного фінансування (та важливість її затвердження Радою директорів МВФ), а також поточну макроекономічну ситуацію, прогнози, стан фінансового сектору та пріоритети на 2026 рік обговорили члени Правління НБУ під час візиту до Національного банку директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої з командою.🚩 Про повернення питомо української назви роздрібної монети «шаг», зокрема про виникнення ідеї, дослідження назви, дизайн та вартість карбування після ухвалення відповідного законопроєкту парламентом розповів Андрій Пишний в інтерв’ю для програми «Є розмова» інформагентства «Укрінформ».
💡НБУ пом’якшує валютні обмеження та уточнює особливості валютного регулювання, щоб підтримати роботу українського бізнесу. 📆 З 14 січня 2026 року набули чинності такі зміни: 1️⃣ Розширюються можливості компаній у межах стимулюючої лібералізаціїНБУ запроваджує новий стимулюючий ліміт – “позиковий”, щоб збільшити гнучкість українських підприємств в управлінні залученими ними коштами з-за кордону. ☝️Ключова мета – створити регуляторне підґрунтя, що сприятиме реструктуризації “старих” зовнішніх позик. Це важливо для залучення нових ресурсів в економіку України. Розмір “позикового” ліміту = сумі коштів, що надійшла за кредитом чи позикою з-за кордону в іноземній валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. Він зменшуватиметься еквівалентно до погашення основної суми такого кредиту. У межах “позикового” ліміту бізнес зможе здійснити операції, передбачені стимулюючою лібералізацією: погашення "старих" кредитів, розрахунки за "старий" імпорт товарів, фінансування закордонних підрозділів тощо. 2️⃣ Продавці та виробники товарів матимуть змогу переказувати валюту на рахунки фізичних осіб в іноземних банках для відшкодування коштів за повернений та непоставлений товар☝️Важлива умова для проведення таких операцій – повернення коштів здійснюватиметься на рахунок фізичної особи-споживача, з якого проводилася оплата товару, а сума повернення коштів у валюті платежу не повинна перевищувати вартість товару під час його купівлі.Такі зміни потрібні, щоб забезпечити рівні умови для фізичних осіб-споживачів товарів, придбаних на території України, що підтримає привабливість українських виробників.3️⃣ Запроваджуються зміни у сфері валютного нагляду за граничними строками розрахунків за експорт товарів з метою імплементації розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 року № 1209-р.Зміни стосуються діяльності Експортно-кредитного агентства та експорту страхових послуг. 📌 Деталі – за посиланням.
🟢 Українські банки станом на початок 2026 року мають достатній запас капіталу та виконують встановлені нормативи його достатності.Як свідчать дані щодо значень пруденційних нормативів по системі банків на 1 січня 2026 року, регулятивний капітал становить 290,8 млрд грн, що на 22 млрд грн або на 8% вище показника на 1 січня 2025 року. ☝️Водночас з огляду на прискорене нарощення банками кредитів показники достатності капіталу за рік дещо знизилися, хоча банки й продовжують виконувати нормативи достатності капіталу із значним запасом, зокрема:▪️норматив достатності регулятивного капіталу, що має бути не менше 10%, становить 15,83%;▪️норматив достатності капіталу 1 рівня (не менше 7,5%) – 15,54%;▪️норматив достатності основного капіталу 1 рівня (не менше 5,625%) – 15,54%.Оцінка стійкості 2025 року, що вперше з початку повномасштабного вторгнення здійснювалася за стандартною процедурою, підтвердила наявність у банків загалом достатнього запасу капіталу для покриття ризиків та подальшого збільшення кредитного портфеля навіть у разі реалізації гіпотетичних кризових сценаріїв. Лише окремі установи, для яких встановлено підвищені необхідні рівні достатності капіталу, виконують узгоджені з НБУ програми реструктуризації. 🛡️Стабільна рентабельність сектору – запорука подальшої підтримки капіталізації та нарощення банками операцій. Підвищення податку на прибуток банків у 2026 році до 50% дещо стримуватиме потенціал зростання активних операцій банків.Ціллю Національного банку є подальше впровадження вимог ЄС у фінансовому секторі відповідно до переговорних позицій, що підвищує стійкість сектору до викликів. Так, за рік із початку 2027 року банки мають дотримуватися вимог до буферів капіталу та підвищених індивідуальних вимог до капіталу в межах Pillar II. Запроваджуючи нові вимоги, Національний банк орієнтуватиметься на збереження спроможності фінансового сектору кредитувати економіку.
#НБУ_медіачекЗнову бачимо, що в інтернет-мережі та в окремих медіа поширюється інформація про те, що реалізація ініціативи зі зміни назви розмінної монети “копійка” на “шаг” потребуватиме від держави та НБУ додаткових значних витрат.«Доказом» цього твердження є нібито те, що Національний банк розпочав закупівлю обладнання для знищення копійок, які будуть вилучатися після зміни назви розмінних монет.❗️Наголошуємо, що це маніпуляція! Така інформація не відповідає дійсності.➡️ По-перше, як ми неодноразово зазначали, зміна назви розмінної монети “копійка” на питомо українську назву “шаг” не потребуватиме жодних додаткових витрат з боку держави. Також не передбачається додаткових витрат виробничого чи організаційно-технічного характеру з боку НБУ. Усі витрати здійснюватимуться в межах вже передбачених операційних витрат на виготовлення банкнот і монет та утилізацію непридатної, вилученої з обігу готівки. ➡️ По-друге, після введення в обіг Національним банком розмінних монет, номінованих у шагах, не планується одномоментне вилучення копійок. Оскільки монети “50 шагів” та “50 копійок” перебуватимуть в обігу паралельно, вилучення з обігу останніх і їх утилізація наразі не передбачається.❓Для чого ж тоді НБУ купує обладнання для знищення монет? Пояснюємо.👇👇👇Наразі ми дійсно купуємо спеціалізоване обладнання виробника Monea, марки M60-Decoiner 600 для знищення монет. Цей процес розпочався ще у 2024 році.Але ця закупівля ніяк не пов’язана з ініціативою щодо шагів. Йдеться про звичайну операційну діяльність НБУ.Із 2019 року ми вилучаємо з обігу розмінні монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок, що перестали бути платіжними засобами. ☝️За цей час накопичилися значні обсяги непридатних для обігу монет – близько 800 тон. Монети і далі надходять, адже ми продовжили термін їх вилучення (до закінчення дії воєнного стану та ще 90 днів після цього).Додатково почали надходити з обігу монети номіналом 10 копійок, поступове вилучення яких розпочалося з жовтня 2025 року. Торік вилучено вже 3,1 млн штук монет цього номіналу. За нашими розрахунками з готівкового обігу може повернутися 5 – 6 % монет номіналом 10 копійок, це близько 420 тон.Тобто загальний обсяг монет, що потребуватимуть утилізації, становитиме понад 1 200 тон.💡До речі, для розуміння: у готівковому обігу зараз перебуває близько 11,7 млрд монет, які ми вилучаємо з обігу, а їх загальна вага – понад 28,5 тисяч тон.Вилучені монети НБУ має утилізувати, знищивши мотиви зображення та перетворивши на брухт. Такий брухт продається на спеціальних аукціонах. Наприклад, лише у 2025 році дохід Національного банку від його продажу становив близько 29,3 млн грн.🟢 Зараз знищення монет відбувається на застарілому обладнанні Банкнотно-монетного двору загальною потужністю від 100 до 185 кг/год. 🚩 За такої потужності термін знищення накопичених монет становитиме понад дев’ять років! Крім того, наявне обладнання має інше призначення – знищення технічних відходів виробництва грошових знаків.Тому ще у 2024 році НБУ ініціював закупівлю сучасного, потужного обладнання, щоб підвищити продуктивність та автоматизацію процесу знищення непридатних до обігу монет. ☝️Нове обладнання здатне вдвічі пришвидшити темпи знищення накопичених монет і впоратися приблизно за чотири роки. Крім того, впродовж наступних двох-трьох років НБУ зможе отримати до 153 млн грн доходу від реалізації брухту знищених монет. І це суттєво перевищує витрати на придбання нового обладнання (його вартість – 252 300 євро або 12,6 млн грн).Тож ніякої зради. Довіряйте лише перевіреній інформації.
📈 Упродовж 2025 року міжнародні резерви зросли на понад 30% до 57,3 млрд дол. США.Це найвищий показник за всю історію незалежної України. Зокрема, грудні вони зросли на 4,6%.Такій динаміці сприяли надходження від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.Минулого року Україна отримала найпотужнішу світову фінансову підтримку за часів повномасштабної війни – 52,4 млрд дол. США, відповідно до балансових даних. ✅ Найбільша фінансова допомога надійшла: ▪️від Європейського Союзу – 32,7 млрд дол. США;▪️через рахунки Світового банку – 13,2 млрд дол. США;▪️від Канади – 3,4 млрд дол. США;▪️від МВФ – 0,9 млрд дол. США;▪️від Банку розвитку Ради Європи – 0,2 млрд дол. США.Також Україна отримала 2,0 млрд дол. США відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA. Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.☝️Крім того, у 2025 році країна отримала понад 3,3 млрд дол. США завдяки розміщенню валютних ОВДП. Це разом із міжнародною допомогою дало змогу:▪️компенсувати виплати країни за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті (6,8 млрд дол. США) та виплати Міжнародному валютному фонду (3,2 млрд дол. США);▪️компенсувати чисті інтервенції НБУ з продажу валюти (36,2 млрд дол. США), що здійснювалися для компенсації структурного дефіциту на валютному ринку та згладжування надмірних курсових коливань в умовах керованої гнучкості обмінного курсу;▪️наростити міжнародні резерви до історично рекордного рівня, що є достатнім, щоб і надалі підтримувати курсову стійкість. 💬 “Рекордне зростання обсягу міжнародних резервів під час повномасштабної війни стало можливим завдяки синергії трьох ключових чинників. По-перше, це потужна підтримка наших міжнародних партнерів, яка є не благодійністю, а по суті платою за безпекові послуги, що надає Україна дуже дорогою ціною. По-друге, стабільна робота внутрішнього боргового ринку, що є результатом ефективної взаємодії фіскальної та монетарної влади. По-третє, політика Національного банку – комплекс інструментів процентної та валютно-курсової політики, заходів контролю за рухом капіталу тощо, що дає змогу витрачати менше, ніж країна отримує, і нарощувати "подушку безпеки" у вигляді міжнародних резервів. У 2026 році Україна розраховує отримати понад 45 млрд дол. США від міжнародних партнерів. Це наш запас міцності для безперебійного фінансування потреб країни на оборону і відбудову, збереження стійкості валютного ринку", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
🟢 Розповідаємо про зміни, що відбулися на фінансовому ринку в грудні.Отже:▪️кількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася на шість компаній – до 775; ▪️кількість банків – 61. ☑️ Станом на 1 січня 2026 року на ринку небанківських фінансових послуг працювало:411 фінансових компаній (було 414);47 страховиків non-life (було 48), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;101 ломбард (було 102);85 кредитних спілок (було 86);один лізингодавець (без змін);45 страхових брокерів (без змін);74 колекторські компанії (без змін).Кількість банківських груп зменшилася на одну (15), а небанківських – не змінилася (41). ☝️На платіжному ринку без змін діють 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 10 міжнародних.Також без змін і на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють: ▪️16 платіжних установ;▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк ‒ емітент електронних грошей;▪️один оператор поштового зв’язку.До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 66 комерційних агентів (було 58) та 32 технологічні оператори платіжних послуг (без змін). ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Маємо результати оцінки стійкості в розрізі банків.➡️ Нагадаємо, що вона передбачає оцінку якості активів (AQR) для всіх банків, екстраполяцію результатів AQR у разі виявлення великої кількості помилок в оцінці пруденційних резервів за кредитами, а для найбільших банків ще й стрес-тестування. Отже:1️⃣ результати AQR практично не потребували коригування оцінок пруденційних резервів. Відповідно не було підстав і для здійснення екстраполяції результатів першого етапу;2️⃣ цьогоріч НБУ повернувся до довоєнної практики стрес-тестування із використанням двох макроекономічних сценаріїв – базового та несприятливого. Стрес-тестування проходила 21 фінустанова, на які загалом припадає понад 90% активів банківської системи. За результатами стрес-тестування цього року загальний обсяг капіталу банків зростав за обох сценаріїв, тоді як у 2021 році капітал системи в цілому знижувався за несприятливим сценарієм;3️⃣ порівняно з результатами оцінки стійкості до повномасштабного вторгнення знизилася кількість банків, для яких встановлено підвищені вимоги до достатності капіталу. 12 банків пройшли стрес-тестування без встановлення необхідних рівнів достатності капіталу;4️⃣ усі банки, для яких встановлено потребу в капіталі, вже виконують погоджені із Національним банком програми реструктуризації. Ці програми переважно містять заходи, які зменшують вразливість банків до ризиків та відповідно дають змогу знизити необхідні нормативи достатності капіталу. Вони не передбачали докапіталізації власниками, проте містили плани наростити капітал за рахунок прибутків; 5️⃣ за результатами виконання програм реструктуризації фінустанови мають досягнути необхідних рівнів достатності капіталу, визначених за базовим сценарієм, до кінця цього року, а за несприятливим – до жовтня 2026 року.📍Детальніше.
TGLIST.COM.UA
