Відбулася презентація Звіту про фінансову стабільність. Перший заступник Голови Катерина Рожкова та директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час пресбрифінгу розповіли про ключові тенденції фінансового сектору, стан та перспективи банківської системи. Серед важливі висновків Звіту. 1️⃣ Банки дедалі швидше нарощують кредитування бізнесу та населення. У квітні річні темпи приросту чистого гривневого портфеля кредитів домогосподарствам та підприємствам сягнули 34% та 29% відповідно, тож зростає проникнення кредитів відносно ВВП.2️⃣ Частка субсидійованих кредитів у наданих гривневих позиках бізнесу вже становить менше третини, натомість в іпотечному сегменті кредити з державною підтримкою перевищують 95%. Подальше звуження фокусу державної підтримки кредитування підвищить її ефективність. Для розвитку іпотеки також необхідна низка інфраструктурних змін, що будуть відображені в Стратегії з розвитку іпотеки. 3️⃣ Ринкові ставки за коштами бізнесу та населення зросли. Це стало відповіддю на цикл підвищення облікової ставки наприкінці минулого року та коригування операційного дизайну монетарної політики.4️⃣ Рівень втрат банків від операційного ризику надалі залишається високим. Однак ці збитки скоротилися порівняно з першими роками повномасштабного вторгнення, тож НБУ може відкоригувати розрахунок потреби в капіталі на покриття операційного ризику відповідно до підходу ЄС. 5️⃣ Триває щорічна оцінка стійкості та гармонізація з нормами ЄС. Перший етап оцінки стійкості, аналіз якості активів підтвердив у цілому належну оцінку банками кредитних ризиків. Триває стрес-тестування для оцінки стійкості банків до гіпотетичних зовнішніх шоків. Наступні кроки в межах процесу гармонізації регулювання банків та небанківських фінустанов із нормами ЄС, що триває, ‒ впровадження коефіцієнта левериджу, нових вимог до покриття кредитних ризиків, складових ризику розрахунку, коригування кредитної оцінки. Заплановане отримання від Єврокомісії статусу еквівалентності регуляцій сприятиме активнішому кредитуванню українськими дочірніми установами європейських банків. НБУ планує наблизитися до початку формального процесу оцінки еквівалентності протягом року.➡️ Детальніше.
Чому незалежність НБУ є основою макрофінансової стійкості та як вона впливає на шлях України до членства в Європейському Союзі? 📰 Відповіді на ці запитання – у колонці заступника Голови НБУ Сергія Ніколайчука для видання "Економічна правда". Переповідаємо ключові тези.➡️ Незалежність центробанку – не лише визначальний елемент його мандата, а й необхідна умова для ефективної протидії шокам, збереження цінової стабільності та забезпечення довіри до національної валюти. В умовах війни та економічної турбулентності питання незалежності центробанку набуває політичної та стратегічної значущості.➡️ Макроекономічна стабільність ґрунтується на передбачуваній та послідовній монетарній політиці. Відповідні повноваження має інституція, яка є захищеною від політичного впливу та спроможною приймати непопулярні, але необхідні рішення. Саме тому незалежність центробанку є визнаним міжнародним стандартом.➡️ Довіра населення до центробанку прямо корелює з його незалежністю: чим вищий рівень незалежності – то нижчі інфляційні очікування, стабільніша економіка та менша волатильність інфляції.➡️ У червні 2025 року, під час офіційного скринінгу за розділом 17 "Економічна та монетарна політика", українська делегація презентувала Європейській комісії стан незалежності НБУ. Цей діалог є важливим етапом у формалізації оцінки відповідності інституційної архітектури НБУ стандартам ЄС. Він засвідчив, що НБУ демонструє високий рівень інституційної, функціональної, персональної та фінансової незалежності. Водночас ще є окремі аспекти, що потребують доопрацювання.➡️ Високий рівень незалежності Національного банку – результат глибоких трансформацій, які тривають уже понад десять років. Це не разове досягнення, а постійна робота. Вона вимагає якісного закону, постійного удосконалення практик управління, комунікацій, прозорості та відповідальності. Зміцнення незалежності НБУ – це стратегічний вибір України як держави з майбутнім у ЄС.
🟢 У травні 2025 року інфляція пришвидшилася до 15,9% у річному вимірі.Про це свідчать дані Держстату.Інфляція у травні зростала з випередженням квітневого прогнозу НБУ, що зумовлювалося насамперед стрімкішим подорожчанням сирих продуктів харчування внаслідок несприятливих погодних умов навесні й активного експорту продовольства. Фундаментальний інфляційний тиск був дещо слабшим, ніж очікувалося, однак залишався доволі стійким на тлі жвавого споживчого попиту та високих витрат бізнесу на сировину й оплату праці. ☝️За оцінками НБУ, у травні інфляція сягнула цьогорічного максимуму. Надалі очікується її сповільнення за широким спектром товарів і послуг. Цьому, зокрема, має посприяти розширення пропозиції продовольства на тлі надходження нових урожаїв. Крім того, сповільненню інфляції сприятимуть:▪️поліпшення ситуації в енергетиці;▪️зменшення світових цін на нафту;▪️послаблення зовнішнього цінового тиску;▪️подальший вплив заходів монетарної політики НБУ. ➡️ Детальніше про те, як змінювалися ціни на товари та послуги, – у коментарі НБУ.
🟢 Про зміни на ринку фінансових послугКількість учасників небанківського фінансового ринку в травні зменшилася до 820 (з 825 – у травні). Кількість банків залишилася незмінною – 60. ☑️ Станом на 1 червня 2025 року на ринку небанківських фінансових послуг працювали:438 фінансових компаній (було 442);52 страховики non-life (було 53), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом;106 ломбардів (без змін);96 кредитних спілок (без змін);один лізингодавець (без змін);43 страхових брокери (без змін);73 колекторські компанії (без змін).Кількість банківських груп (15) на ринку не змінилася. Кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (40). ☝️Без змін на:▪️платіжному ринку. Там діє 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні (кількість не змінилася), та 14 міжнародних;▪️ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють 18 платіжних установ, 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, один банк ‒ емітент електронних грошей та один оператор поштового зв’язку.До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 50 комерційних агентів (без змін) та 31 технологічний оператор платіжних послуг (без змін). 📌 Детальніше – за посиланням.
#ГолосНБУ💡Цього тижня обговорення експертів НБУ були зосереджені на питаннях міжнародної співпраці, євроінтеграційного руху України, монетарної політики і реформування фінансового сектору.Читайте детально в дайджесті. 👇👇👇🚩 Облікова ставка, ефекти попередніх рішень, очікування щодо врожаїв, пом'якшення обмежень, потенціал ринку ОВДП. Ці теми об'єднав пресбрифінг з монетарної політики, що відбувся вчора за участю Голови НБУ Андрія Пишного та його заступників Сергія Ніколайчука і Юрія Гелетія.🚩 Андрій Пишний та Сергій Ніколайчук взяли участь у конференції «Зростання та стійкість в країнах Центральної та Східної Європи (CESEE) в умовах більш фрагментованого світу», яка відбувалася в місті Дубровник (Хорватія) 29–30 травня.У межах конференції провели двосторонні зустрічі з керівництвом МВФ, представниками Європейської комісії та очільниками центральних банків європейських країн. Зокрема, обговорили важливість реформ інфраструктури фінансового ринку, спрямованих на максимізацію можливостей залучення приватних інвестицій, двосторонню співпрацю з європейськими банками та євроінтеграційні питання.🚩 У Брюсселі (Бельгія) відбулася двостороння зустріч української делегації з Європейською комісією в межах офіційного скринінгу національного законодавства за переговорним розділом 17 “Економічна та монетарна політика” Кластеру 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”. Від НБУ участь у ній взяв Сергій Ніколайчук. Серед питань, які обговорили, були такі: реалізація економічної, фіскальної та монетарної політики, моніторинг економічної стійкості та готовність України до процедури макроекономічного дисбалансу, приведення законодавчої бази у відповідність до стандартів ЄС.
📊 Міжнародні резерви станом на 1 червня 2025 року становили 44,5 млрд дол. США.У травні вони зменшилися на 4,6%. Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП. ☝️Попри зменшення, обсяг міжнародних резервів є більшим, ніж на початок року, та достатнім для збереження стійкості валютного ринку. ✅ У травні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 1 357,1 млн дол. США. З цієї суми:▪️1 129,5 млн дол. США – від Європейського Союзу в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);▪️227,6 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 310,1 млн дол. США, з яких:▪️184,4 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП;▪️67,1 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ;▪️30,2 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;▪️28,4 млн дол. США – сплата іншим міжнародним кредиторам.Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 296,3 млн дол. США.Чистий продаж валюти НБУ у травні становив 2 961, 1 млн дол. США.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
✅️ НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%. П'ять ключових меседжів про рішення: 1️⃣ Інфляція у травні, ймовірно, сягнула локального максимуму і далі почне знижуватися завдяки новим врожаям, ліпшій ситуації в енергетиці, здешевленню нафти в світі, впливу монетарної політики. Значний статистичний ефект матиме і висока база порівняння минулого року. Швидкість зниження інфляції також залежатиме від фактичних наслідків весняних заморозків та погоди влітку. 2️⃣ Ключовим ризиком для економіки та інфляції залишається перебіг повномасштабної війни та пов'язані з нею ризики додаткових бюджетних потреб, пошкоджень інфраструктури, поглиблення міграції. Окремий ризик – суттєвіший негативний вплив погодних умов на врожаї.3️⃣ Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість. Надходження з початку року сягнули 18 млрд дол. США.4️⃣ Завдяки попереднім заходам НБУ – підвищенню облікової ставки в грудні- – березні, змінам до операційного дизайну процентної політики у квітні та підтриманню стійкості валютного ринку – інтерес населення до гривневих заощаджень пожвавився. Місячний приріст гривневих депозитів населення на строк понад 3 місяці сягнув у квітні – травні 5-6 млрд грн порівняно з менш ніж 2 млрд грн у грудні – лютому.Загалом на кінець травня такі строкові депозити населення зросли на 19 млрд грн, а вкладення в гривневі ОВДП – на 11 млрд грн. Чистий попит населення на валюту суттєво зменшився. У квітні та травні він був більш ніж на 1 млрд дол. США нижчим, ніж у січні. Ситуація на валютному ринку залишалася стійкою, а очікування – контрольованими, що стримувало ціновий тиск. 5️⃣ Рішення зберегти ставку на рівні 15,5% дасть змогу і надалі забезпечувати належні монетарні умови для повернення інфляції до зниження в найближчі місяці. Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість очікувань. Водночас очікується, що це рішення не матиме негативного впливу на динаміку кредитування.➡️ У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалося у квітні. Якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий до додаткових заходів. 📍Деталі.
📊 Бізнес відновив позитивні оцінки ділової активності.Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА).У травні 2025 року ІОДА становив 50.8 порівняно з 49.4 у квітні 2025 року та був вищий за рівень у травні 2024 року (48.0).Уперше за рік зростання очікували підприємства всіх секторів, що беруть участь в опитуваннях НБУ.✅ На очікування підприємств позитивно вплинули: ▪️жвавий споживчий попит;▪️стійка ситуація в енергетиці;▪️надходження міжнародної фінансової допомоги; ▪️сезонний чинник.Водночас стримуючими чинниками залишалися посилення обстрілів критично важливих об’єктів, курсові та інфляційні очікування, дефіцит кваліфікованих кадрів.Детально про очікування бізнесу.⬇️⬇️⬇️🟢 Підприємства будівництва найоптимістичніше оцінили свої поточні економічні результати завдяки сталому внутрішньому попиту та сезонному чиннику: секторальний індекс у травні становив 51.5 (у квітні 2025 року – 47.3, у травні 2024 року – 49.8 ). 🟢 Підприємства промисловості вчетверте поспіль надали позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки жвавим споживчим настроям і стійкій ситуації в енергетиці: секторальний індекс – 51.1 ( у квітні 2025 – 51.8 , у травні 2024 року – 48.8 ). 🟢 Підприємства торгівлі зберегли позитивні оцінки результатів своєї поточної діяльності: секторальний індекс – 50.3 (у квітні 2025 року – 51.2, у травні 2024 року – 47.7). 🟢 Підприємства сфери послуг уперше з травня 2024 року оптимістично оцінили результати своєї діяльності завдяки налагодженню логістичних ланцюгів, а також пожвавленню попиту: секторальний індекс зріс до 50.9 (у квітні 2025 року – 46.3, у травні 2024 року – 47.2). Опитані підприємства промисловості, торгівлі та сфери послуг були налаштовані на помірніше здорожчання закупівельних цін, а також цін / тарифів на власну продукцію / послуги, натомість будівельні компанії очікували на їх незначне прискорення.Оцінки щодо зайнятості залишалися неоднорідними. Підприємства будівництва були налаштовані на збільшення чисельності персоналу. Натомість керівники підприємств інших секторів очікували на зменшення загальної чисельності працівників.ℹ️ Більше інформації про результати опитування – за посиланням.
🔔 Раді анонсувати ІХ Щорічну дослідницьку конференцію "Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації", яку ми організовуємо спільно з центробанком Польщі.Вона відбудеться в Києві 19-20 червня 2025 року за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) та Міжнародного валютного фонду.Традиційно конференція об’єднає міжнародну експертну спільноту, яка обговорить виклики, що постали перед центральними банками у зв’язку з війною в Україні та геополітичною та геоекономічною фрагментацією світу. ☝️Захід проходитиме у змішаному форматі. 🟢 Першого дня відбудуться дискусійні панелі високого рівня в офлайн-форматі з відеотрансляцією. 🟢 Другого дня – дослідницькі сесії та паралельна практична сесія у комбінованому форматі (онлайн та офлайн).Очікуються виступи топ-представників центральних банків, міжнародних фінансових установ і провідних університетів світу. 👤 Ключовою спікеркою першого дня конференції стане президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард (онлайн), а хедлайнером другого дня – професор економіки Гарвардського університету Кеннет Рогофф. У межах дослідницьких панелей другого дня конференції буде представлено дослідження щодо економічної та інституційної стійкості до геополітичних зрушень, оцінювання фрагментації та її наслідків, а також теоретичні основи нової геоекономічної геометрії світу.Також обговорюватиметься реформування фінансового сектору України на шляху її інтеграції в ЄС.Запрошуємо усіх охочих долучатися до трансляції конференції.➡️ Зареєструватися можна за посиланням.Робоча мова заходу – англійська (з синхронним українським перекладом у перший день).📌 Програму та інформацію про доповідачів конференції можна переглянути за посиланням.
🌐Місія МВФ щодо восьмого перегляду програми "Механізм розширеного фінансування" з Україною, що працювала в Києві 20-27 травня, завершилась.✅️ Результат – досягнуто угоди на рівні персоналу (SLA). ☝️Відповідну домовленість має схвалити Рада директорів МВФ, яка розгляне її найближчими тижнями.Після цього Україна отримає доступ до фінансування обсягом близько 0,5 млрд дол. США, а загальна сума виплат за програмою сягне 10,65 млрд дол. США.Загальний розмір програми залишається незмінним (15,5 млрд дол. США).Показники виконання програми залишаються високими. Всі кількісні критерії ефективності станом на кінець березня цього року досягнуто. Також досягнуто домовленостей щодо заходів політики і реформ, спрямованих на підтримку макроекономічної стабільності. 💬 "Місія була дуже інтенсивною та конструктивною. Дякую командам МВФ, Міністерства фінансів, НБУ за ефективну та результативну співпрацю, яка продовжує зміцнювати фінансову стабільність країни та сприяти впровадженню євроінтеграційних реформ", – сказав Голова Національного банку України Андрій Пишний.🟢 Детальніше.