❓️Як працює валютно-курсовий режим воєнного часу і чому рекордні інтервенції НБУ не означають, що він дав збій?

📰 Розповідає Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для «Економічної правди».

☝️ Ключове:

У жовтні 2023 року НБУ перейшов від фіксованого курсу до режиму керованої гнучкості. Обираючи курсовий режим, НБУ виходив із реалій воєнної економіки.

Україна отримує значне зовнішнє фінансування. Кошти від партнерів надходять у валюті, а державні видатки здійснюються в гривні. Тому уряд продає отриману валюту Національному банку і натомість отримує гривню для фінансування бюджету. Валюта поповнює міжнародні резерви НБУ.

Далі відбувається зворотний рух. Уряд витрачає гривню, зокрема на оборону. Значна частина цих видатків перетворюється на імпорт, адже і армія, і вся економіка критично від нього залежать. Для оплати імпорту потрібна валюта.

Тут і виникає посередницька роль НБУ на валютному ринку. НБУ продає на ринку валюту, отриману від уряду, і так вилучає з обігу певну частину гривні, яка потрапила в економіку через бюджетні видатки.

✅️ Таким чином режим керованої гнучкості обмежує вплив на курс тієї частини бюджетних видатків, яка фінансується за рахунок міжнародної допомоги.

Із червня 2026 року НБУ наростив чистий продаж валюти передусім через збільшення бюджетних видатків.

Так, у червні, після тривалої затримки уряд отримав значні обсяги зовнішнього фінансування. Крім того, програму ЄС Ukraine Support Loan розширили на локалізацію виробництва озброєння в Україні.

❗️Важливо розуміти: операції НБУ на валютному ринку – це не окремий процес, а частина руху коштів між державним бюджетом, валютним ринком і міжнародними резервами.

Загалом за грудень 2025 – вересень 2026 року НБУ продав на ринку не більше валюти, ніж уряд продав НБУ.

💰 Як результат, попри значні операції НБУ на валютному ринку, міжнародні резерви залишаються достатніми.

▪️

Чи є зараз альтернатива режиму керованої гнучкості курсу?

▪️

Яких результатів НБУ очікував від цього режиму?

▪️

Чого чекати далі?

📍

Відповіді – у колонці.