✨На честь 30-річчя гривні, яке ми відзначаємо сьогодні, ввели у обіг срібну пам’ятну монету “До 30-річчя грошової реформи в Україні”.💬 “Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна і гривня пройшли разом за тридцять років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Сьогодні наша відповідальність – берегти довіру до національної валюти і робити все, щоб гривня залишалася грошима сильної, вільної європейської держави ”, – сказав Голова НБУ Андрій Пишний.Грошова реформа тривала два тижні – з 02 до 16 вересня 1996 року. У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю – гривню. І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України.🟢 Про дизайн монетиПам’ятна монета має номінал 1 гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, маса дорогоцінного металу в чистоті – 31,1 г. Монета оздоблена локальною позолотою. ➡️ На аверсі відтворено дизайн обігової монети номіналом 1 гривня зразка 2018 року. ➡️ На реверсі – дизайн першої обігової монети номіналом 1 гривня, що була в обігу до 2018 року (поступово вилучається з обігу). ▪️Автор ідеї та адаптація дизайну – Андрій Сагач.▪️Художник аверсу – Володимир Дем’яненко. Художник реверсу – Василь Лопата.▪️Тираж – до 5 000 штук.📌 Детальніше про монету та її реалізацію дізнавайтеся за посиланням.
#ПростоПроЕкономіку❓Яка ситуація з робочими місцями та зарплатами? ☝️Коротко: зарплати зростають, але працівників все одно не вистачає.Війна та міграція призвели до тривалого дефіциту кадрів. І хоча останніми місяцями побільшало людей, які шукають роботу, бізнесу усе одно не вистачає працівників. Проблема ще й у тому, що навички людей не завжди відповідають запиту роботодавців, особливо серед робітничих професій. Бізнес намагається розширювати коло потенційних працівників: активніше залучає молодь і людей старшого віку, а також допомагає ветеранам повертатися до роботи. Але поки цього недостатньо, щоб закрити кадровий дефіцит. Тому за хороших фахівців роботодавці змушені конкурувати, зокрема шляхом підвищення зарплат. ❓Як зростали зарплати?Минулого року реальні (з урахуванням інфляції) зарплати в середньому зросли на 7%. Цього року НБУ очікує ще швидшого зростання – на понад 12%. Зарплати підвищуються і в приватному бізнесі, і в державному секторі. Наприклад, цього року суттєво зросли оклади освітян. Зростання зарплат підтримує купівельну спроможність громадян і споживчий попит загалом. Однак зворотним боком такого швидкого підвищення зарплат є додатковий тиск на ціни.
🇺🇦 Вводимо в обіг дві нові обігові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом", присвяченої єдності України та її регіонам:▪️"Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область";▪️"Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область".💬 «Кожна нова монета із серії "Ми сильні. Ми разом" розповідає історію України через її регіони. Сьогодні наша розповідь присвячена Дніпропетровській та Кіровоградській областям – різним, але таким схожим у своєму прагненні жити у вільній, незалежній Україні та щодня робити її сильнішою. Проте передусім це історія про людей. Про тих, хто попри війну невтомно працює, хто лікує і рятує, хто підтримує військо та допомагає одне одному, наближаючи Перемогу. Саме з людської праці, стійкості, єдності та взаємної підтримки народжується незламність України. Цю силу ми вшановуємо та закарбовуємо в нових обігових пам’ятних монетах. Бо саме люди творять майбутнє України", – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний.🟢 Про дизайнМонети мають номінал 10 гривень.➡️ Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. ➡️ Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені. Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор – Володимир Дем’яненко.🟢 Про обіг та реалізаціюПоступово в готівковий обіг буде введено по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики, кожен з яких міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного – 15 тис. шт.📌 Детальніше – за посиланням.
✨️У 2026 році гривні – 30 років.Саме у вересні 1996 року відбулася грошова реформа незалежної України.Чи пам’ятаєте ви, як вперше тримали гривню в руках?🙂 Ми хочемо зібрати ці спогади.До 30-річчя національної валюти НБУ розпочинає флешмоб #моя_перша_гривняЗапрошуємо українців різних поколінь згадати свою першу гривню та розповісти її історію.Хтось пам’ятає перші гривні 1996 року. Для когось це перша зарплата чи стипендія, перша самостійна покупка, перші гроші, зароблені власною працею. А для цілого покоління українців вона є символом незалежності, що супроводжує їх від народження.Розкажіть про це в соціальних мережах із хештегом #моя_перша_гривняЯкою вона була? Як потрапила до вас? На що ви її витратили або, можливо, зберегли?Знати історію національної валюти – це знати історію своєї держави. Власна валюта є одним із ключових атрибутів державності. Тому для Національного банку важливо зберігати, досліджувати та робити її історію ближчою і зрозумілішою для українців.Це наша освітня місія, яка набуває різних форм.Так, разом із Українським Домом ми провели виставку-експедицію «Гривня. Більше ніж гроші».Упродовж цього року разом до 30-річчя гривні реалізуємо спеціальний проєкт разом із LB.ua, де зустрічаємося з молоддю та експертами, говоримо про минуле нашої валюти і дискутуємо про її майбутнє.І ще готуємо для вас цікаві масштабні проєкти.Бо 30 років гривні – це 30 років великої історії, яку Україна пише сама.І в цій історії є місце для спогаду кожного з нас.
#НБУ_медіачек ❓«Вибіркові дозволи бізнесу на виведення валюти»: що насправді передбачає валютне регулювання? У публічному просторі пролунали твердження про «систему вибіркових дозволів» для бізнесу та про те, що НБУ нібито самостійно вирішує, кому дозволити виведення валюти за кордон. Перевіряємо. 👇👇👇➡️ «Постанова №18 – це система вибіркових дозволів». 🚩 МАНІПУЛЯЦІЯ. Постанова №18 справді стала складним документом із численними винятками, лімітами, датами відліку та додатковими умовами. Але це наслідок принципу воєнного валютного регулювання: дозволено лише те, що прямо дозволено. НБУ не видає бізнесу дозволи на власний розсуд, а встановлює прозорі однакові для всіх правила, відповідно до яких визначені операції можуть здійснюватися, та публічно інформує про них.➡️ «Для різних операцій діють різні ліміти та умови».🟢 ПРАВДА. Різні ліміти, дати відліку та додаткові вимоги справді передбачені валютним регулюванням. Це відповідає Стратегії валютної лібералізації: обмеження можуть пом’якшуватися поступовошляхом, зокрема, зміни лімітів та калібрування їхніх параметрів у міру формування необхідних макрофінансових передумов.➡️ «НБУ не дозволяє українському бізнесу інвестувати за кордон».🟡 ЧАСТКОВА ПРАВДА. Загального дозволу резидентів вільно здійснювати інвестиції за кордон наразі немає. Цей напрям визначений Стратегією валютної лібералізації як ІІІ етап. Водночас можливості для міжнародної діяльності українського бізнесу вже розширені: дозволені перекази на утримання закордонних представництв, без обмежень проводяться поточні операції, потрібні для ЗЕД, а нещодавно дозволено також сплату штрафів і пені за експортними контрактами.До повномасштабної війни резиденти могли здійснювати інвестиції за кордон у межах річних е-лімітів: 2 млн євро для суб’єктів господарювання та 200 тис. євро для фізичних осіб. Мета Дорожньої карти – поступово повернутися до довоєнного режиму валютного регулювання. Швидкість цього процесу залежить від макрофінансових передумов.➡️ «Окремі інвестиції за кордон взагалі неможливі». 🚫 НЕПРАВДА. Якщо конкретна інвестиція має чітке економічне або стратегічне обґрунтування та відповідає інтересам держави, Уряд України може звернутися до НБУ, відповідно Національний банк може розглянути можливість окремого рішення щодо такої операції. Саме уряд реалізовує державну економічну політику та визначає пріоритети економічного розвитку держави, відповідно саме уряд має визначати, чи відповідає конкретна інвестиція державним інтересам України в умовах воєнного стану.Це механізм для окремих обґрунтованих випадків, а не заміна системної валютної лібералізації.❓Що важливо? До сьогодні масових звернень від бізнесу стосовно того, що інвестиції за кордон слід пріоритезувати стосовно інших заходів Дорожньої карти, не надходило. Лише 21.08.2026 до НБУ надійшов лист від Федерації роботодавців України, який наразі опрацьовується структурними підрозділами НБУ. Водночас НБУ не отримував звернень від уряду або ж міністерств, які відповідають за формування економічної та фінансової політики, з пропозиціями пріоритезувати інвестиції за кордон у межах Дорожньої карти. НБУ відкритий до пропозицій бізнесу щодо пріоритетності заходів валютної лібералізації та розглядає їх у межах своїх повноважень. Постанова №18 є системою прозорих правил, яка поступово пом’якшується в міру формування необхідних макрофінансових передумов.
У День Незалежності України вводимо в обіг пам’ятну монету “До 35-річчя Незалежності України”.Презентація цієї унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України. 💬 «Для Національного банку кожна пам’ятна монета – це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв. Це метафора України. А рука українського воїна, що міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни. Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і всі справжні цінності, дитячий малюнок – на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз», – наголосив Голова НБУ Андрій Пишний. Щиро вітаємо з Днем Незалежності України! Бажаємо миру, найшвидшого відновлення та подальшого процвітання нашій країні. А кожному українцю – витримки і віри в те, що ми обов’язково вистоїмо. Ми збережемо свою країну та з гордістю передамо її наступним поколінням українців. І разом святкуватимемо ще не один ювілей незалежності.Слава Україні! Слава українським Героям! 🇺🇦➡️ Детальніше про монету – за посиланням.
Розуміємо високий рівень уваги до ситуації навколо Сенс банку. НБУ працює виключно в межах закону, уважно стежить за її перебігом та документує встановлені факти в межах наглядових процедур.➡️ Водночас маємо нагадати, що, крім таємниці досудового розслідування, закон захищає банківською таємницею інформацію зібрану НБУ під час здійснення наглядових дій, а також визначає порядок її розкриття.ℹ️ Щодо вимоги про негайне відсторонення та звільнення керівника Департаменту фінансового та валютного моніторингу Сенс Банку Людмили Снігур. Питання, яке порушив @yzheleznyak📍НБУ не має повноважень самостійно звільняти жодного працівника банку. Регулятор може вимагати звільнення або відсторонення окремих визначених законом категорій посадових осіб і лише за передбачених законом підстав.Зокрема, вимога про звільнення може бути сформована щодо: 1️⃣ керівників банку – за результатами встановлення їх невідповідності кваліфікаційним вимогам або виявлення порушень, які дають підстави для застосування відповідного заходу впливу; 2️⃣ інших визначених законом посадових осіб – відсторонення як захід впливу, що застосовується за результатами наглядових дій та за наявності встановлених фактів порушень.Такі рішення не можуть ухвалюватися «негайно» лише на підставі публічних повідомлень чи припущень. Вони мають прийматися за результатами належної наглядової процедури та ґрунтуватися на встановлених фактах.Що стосується саме НБУ, то для застосування передбаченого статтею 73 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» заходу впливу у вигляді відсторонення відповідної посадової особи мають бути встановлені передбачені законом підстави за результатами відповідних наглядових дій.Водночас маємо й інструменти оперативного реагування (згідно законодавства та Положення №346). Зокрема, НБУ може висувати банку вимоги щодо невідкладного усунення недоліків та покращення корпоративного управління, систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю.☝️Саме в межах цих повноважень сьогодні НБУ направив банку офіційний лист з відповідною вимогою щодо відсторонення Людмили Снігур. Наразі Національний банк продовжує роботу в межах уже відкритого провадження щодо втручання в операційні системи банку. За результатами встановлення всіх обставин та фактів НБУ регуватиме відповідно до закону.Про подальші кроки інформуватимемо у встановлених законодавством формі та порядку, зокрема Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.ℹ️ Ми відповіли на низку запитань Голови Тимчасової слідчої комісії ВРУ Ярослава Железняка щодо дій НБУ за цим посиланням.
📊 У липневому Інфляційному звіті дослідили окрему тему: «Як змінюються цілі російських атак і як адаптується українська економіка».➡️ Загальний висновок: російські атаки на логістику, інфраструктуру та виробничі об’єкти збільшують тиск на українську економіку, однак висока адаптивність бізнесу, населення і держави до шоків війни сприяє мінімізації втрат.Детально про те, як українська економіка проходить випробування війною.1️⃣ Блокада портів. Після блокування у 2022 році портів Великої Одеси, через які до вторгнення проходило близько двох третин українського експорту, почалося переспрямування експорту через порти Дунаю та західні залізничні переходи. Паралельно розбудовувалися перевантажувальні термінали на західному сухопутному кордоні. Порти розблоковувалися спочатку дипломатичними домовленостями, потім – силами ЗСУ. У результаті до кінця 2024 року обсяги експорту Чорним морем повернулися на довоєнний рівень.У липні 2026 року розпочалася нова фаза морської блокади. За оцінками НБУ, прямі втрати від недоотримання експортної виручки в другій половині 2026 року перевищать 2 млрд дол. США. Проте очікуваний експорт протягом першого півріччя 2027 року компенсує негативний ефект. Завдяки розвиненим альтернативним маршрутам і досвіду аграріїв ситуація є контрольованішою, ніж під час блокади 2022 року.2️⃣ Паливна криза навесні 2022 року сталася внаслідок зупинки імпорту з рф і рб та ударів по нафтопереробних заводах і нафтобазах. Проте налагодження імпорту з країн ЄС цілком замінило втрачені джерела поставок уже до літа 2022 року. Паливні мережі масово закуповували бензовози, розбудовували логістику на західному кордоні та диверсифікували постачальників. Ці інвестиції забезпечили стійкість паливного ринку в наступних фазах війни.3️⃣ Атаки на газовидобуток. Оперативне збільшення імпорту газу, значні потужності підземних сховищ газу і швидкий ремонт пошкоджених свердловин дали змогу відновити видобуток та забезпечувати газом населення і бізнес у звичному режимі. Ціною адаптації стало зростання імпорту з відповідним тиском на валютний ринок і бюджет.4️⃣ Енергетичний терор. Систематичні удари ворога по енергетичних об’єктах стимулювали стрімкий розвиток розподіленої генерації, розбудову інженерного захисту енергооб'єктів, налагодження аварійного імпорту е/е з ЄС. Енергосистема витримала пікові навантаження без каскадних аварій холодною зимою 2025–2026 років. Ціною адаптації стало зростання витрат бізнесу на автономне енергозабезпечення та поглиблення структурного дефіциту потужностей, який стримує відновлення виробництва.5️⃣ Повітряний терор у 2026 році спрямовано на ключові ланки ланцюгів постачання: виробництво → зберігання → транспортування. Ця тактика спрямовується на виснаження бізнесу через зростання трансакційних витрат, знищення основного капіталу й товарних запасів, стримування інвестицій.У відповідь бізнес децентралізує складські мережі і створює нові логістичні маршрути, а держава впроваджує компенсаційні програми та механізм страхування воєнних ризиків. Ціна адаптації є високою: загальний від'ємний внесок обстрілів у зростання ВВП оцінено в 0.9 в. п.Частина витрат бізнесу на логістику, безпеку, страхування та відновлення потужностей поступово переноситься в споживчі ціни та посилює фундаментальний ціновий тиск.У таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою, щоб забезпечувати контроль над інфляційними процесами й водночас стимулювати розвиток кредитування та підтримувати економічну активність.📍Більше інформації знайдете в Інфляційному звіті.
⚙️📈 Кредитування є ключовим рушієм приросту чистих активів банків понад два роки поспіль, а якість кредитного портфеля – ліпшою, ніж до повномасштабного вторгнення.☝️Про це йдеться в огляді банківського сектору за ІІ квартал 2026 року.Наводимо важливі тренди:▪️квартальні темпи приросту чистого гривневого кредитного портфеля бізнесу пришвидшилися до 9.4% з 6.3% у І кварталі та перевищили 30% у річному вимірі. Чистий кредитний портфель населення зріс на 8% у квартальному та 36.2% у річному вимірі;▪️гривневі кредитні ставки для бізнесу дещо зросли, реагуючи на підвищення депозитних ставок, – на 0.2 в.п. до 15.3% річних, водночас приватні банки з іноземним капіталом надалі пропонували найнижчу середню ставку – 13.5% річних; ▪️частка непрацюючих кредитів зменшилася до 12.5%, поліпшення якості портфелів відбулося як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах; поточні показники ліпші за середні значення до повномасштабного вторгнення;• відбувся помітний приплив гривневих коштів як населення (+7.1% кв/кв, +19.6% р/р), так і бізнесу (+4.2% кв/кв, +17.1 р/р) до банків;▪️сектор залишався прибутковим та операційно ефективним, водночас чистий прибуток за ІІ квартал скоротився на 30% р/р через підвищену (50%) ставку податку на прибуток; ▪️гнучкість у реструктуризації позик боржників із тимчасовими фінансовими складнощами, яку НБУ запропонував, реагуючи на виклики для роботи бізнесу, знижує тиск на капітал банків і дає простір для подальшого фінансування економіки. Натомість потенційним викликом є подовження дії екстраподатку на прибуток банків на наступний рік.📍Детальніше – за посиланням.
💳 Безготівкові розрахунки платіжними картками домінують.📊 Про це свідчить статистика використання платіжних карток, емітованих українськими банками та фінансовими установами, за перше півріччя 2026 року.Нижче ділимося цікавими цифрами:▪️Загалом кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) в Україні та за її межами з використанням платіжних карток, емітованих в Україні, у першому півріччі 2026 року становила 4903,7 млн шт., а їхня сума – 3 861,2 млрд грн.▪️Із них безготівковими були 4 707,6 млн операцій на загальну суму 2587,3 млрд грн – це відповідно на 7,5% та на 16,6% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.▪️Частка безготівкових операцій у першому півріччі 2026 року за сумою досягла 67% від загальної суми операцій із платіжними картками, за кількістю – 96% (за перше півріччя 2025 року – 65,3% та 95,3% відповідно).▪️Найбільше операцій із використанням платіжних карток за кількістю та сумою припадало на розрахунки в торговельній та сервісній мережах – 75,4% та 53,1% відповідно.▪️Кількість активних pos-терміналів у торговельній та сервісній мережах у червні порівняно з січнем збільшилася на 4,3% (до 582,5 тис.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 13,9% (до 699,3 тис.).▪️Банкоматна мережа з початку року також зросла (на 0,2%) – до 15,8 тис. банкоматів.▪️За перше півріччя 2026 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 153,2 млн шт. Це на 3% більше порівняно із січнем цього року.📍Більше інформації – за посиланням.
TGLIST.COM.UA
