Джерело
Нотатки природоохоронця | 💧 В Україні зараз критичне маловоддя. Під загрозою водопостачання мі...
119 Охват/переглядів
2026-10-22 08:14
Повідомлення №1050
💧 В Україні зараз критичне маловоддя. Під загрозою водопостачання міст. Лунають різні ідеї вирішення проблеми: від будівництва чергових водосховищ до розчищення річок і вже існуючих водосховищ. Мовляв, якщо води бракує, треба просто більше її акумулювати.
Причина популярності таких ідей зрозуміла: на будівництві та розчищенні можна непогано заробити, освоюючи бюджетні кошти. Але чарівної палички немає — вода нізвідки не з’явиться. Реально боротися з водним дефіцитом можна лише змінюючи підходи до господарської діяльності.
🌿 Один із прикладів — дотримання статті 80 Водного кодексу України. Вона спрямована на збереження водності малих річок і прямо забороняє «зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки». Здавалося б, проста й зрозуміла норма. Але на практиці за її дотриманням ніхто не стежить!
📊 Ми використали офіційну карту посівів, щоб проаналізувати водозбори шести малих річок у басейні Південного Бугу. Аналіз показав, що з року в рік рівень розораності зростає, а площа природного рослинного покриву відповідно зменшується. Результати дивіться на інфографіці.
❗️ Чому так сталося? Винних багато.
Уряд у 2022 році запровадив мораторій на перевірки екологічної інспекції, фактично дозволивши багатьом аграріям безкарно порушувати природоохоронне законодавство.
Питання є й до екологічної інспекції Вінницької області: на відміну від колег в інших областях, замість виїздів на ділянки, перевірок органів місцевого самоврядування та комісійних обстежень вона просто ігнорує відповідні скарги громадськості.
Є питання до Держгеокадастру та землевпорядників, які, щоб можна було розорати кожен вільний клаптик, свідомо записували в земельній документації «ріллю» всюди, де тільки могли.
І, звісно, головне питання — до органів місцевого самоврядування. У стратегіях вони пишуть красиві слова про екологію, а на практиці здебільшого думають, як здати в оренду під оранку якомога більше вільних земель.
⚠️ Вирішення проблеми має бути комплексним — системна робота правоохоронців, якісне просторове планування та чесна землевпорядна документація.
Чи буде воно так? Маємо сумніви. Адже дуже зручно звинувачувати в маловодді всіх, крім себе, і далі освоювати бюджетні кошти на «розчищення» річок або збільшувати площу орних земель та обсяги зрошення і осушення.
Причина популярності таких ідей зрозуміла: на будівництві та розчищенні можна непогано заробити, освоюючи бюджетні кошти. Але чарівної палички немає — вода нізвідки не з’явиться. Реально боротися з водним дефіцитом можна лише змінюючи підходи до господарської діяльності.
🌿 Один із прикладів — дотримання статті 80 Водного кодексу України. Вона спрямована на збереження водності малих річок і прямо забороняє «зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки». Здавалося б, проста й зрозуміла норма. Але на практиці за її дотриманням ніхто не стежить!
📊 Ми використали офіційну карту посівів, щоб проаналізувати водозбори шести малих річок у басейні Південного Бугу. Аналіз показав, що з року в рік рівень розораності зростає, а площа природного рослинного покриву відповідно зменшується. Результати дивіться на інфографіці.
❗️ Чому так сталося? Винних багато.
Уряд у 2022 році запровадив мораторій на перевірки екологічної інспекції, фактично дозволивши багатьом аграріям безкарно порушувати природоохоронне законодавство.
Питання є й до екологічної інспекції Вінницької області: на відміну від колег в інших областях, замість виїздів на ділянки, перевірок органів місцевого самоврядування та комісійних обстежень вона просто ігнорує відповідні скарги громадськості.
Є питання до Держгеокадастру та землевпорядників, які, щоб можна було розорати кожен вільний клаптик, свідомо записували в земельній документації «ріллю» всюди, де тільки могли.
І, звісно, головне питання — до органів місцевого самоврядування. У стратегіях вони пишуть красиві слова про екологію, а на практиці здебільшого думають, як здати в оренду під оранку якомога більше вільних земель.
⚠️ Вирішення проблеми має бути комплексним — системна робота правоохоронців, якісне просторове планування та чесна землевпорядна документація.
Чи буде воно так? Маємо сумніви. Адже дуже зручно звинувачувати в маловодді всіх, крім себе, і далі освоювати бюджетні кошти на «розчищення» річок або збільшувати площу орних земель та обсяги зрошення і осушення.