Поки я не почав активно займатися природоохороною, то сприймав лісника на основі книжок, фільмів і особистих зустрічей з майстрами лісу під час туристичних походів. Як людину, яка живе і працює в лісі та щоденно його охороняє. Бо на кілометровках, по яким ходили поки не було GPS-ів і супутника дуже часто посеред глухого лісу були літери "лісн.".

Потім по роботі я став спілкуватися з різними лісівниками з різних регіонів України і різних рівнів.

І в мене виникла думка, що більшість із них так само любить ліс і природу. Просто ця любов інша. Те, що для мене є поганим лісом (соснова монокультура), для них може бути хорошим. І навпаки. Просто різні погляди.

Але через якийсь час я зрозумів, що зараз у лісовій галузі дуже багато людей, для яких ліс — це ніщо. Просто тупо спосіб заробітку на кубометрах. Що буде з цим лісом у майбутньому — їх не цікавить.

Вони не люблять ліс і не люблять природу. Вони опинилися в галузі випадково, а тепер просто використовують її для власного збагачення.

На жаль, саме такі люди зараз багато в чому формують політику лісової галузі та займають керівні посади.

Для мене це стало зрозуміло, коли почалася історія із самозалісненими та не наданими в користування лісами. Одне з перших моїх розслідувань (з "Силою Правди") по знищенню самосійок - це взагалі ділянка "Волинської ягідки", якою володів тодішній керівник Держлісагентства.

Так, частина лісової галузі сприяла їх захисту. Це не відняти, і та ж ГІС-система "Ліспроекту" чого варта. Але все таки ініціатива тут більше йшла від екологів чи прокурорів. Я регулярно, навіть працюючи в міністерстві, стикався з небажанням допомоги в цьому питанні...

Остаточно все стало зрозуміло після ситуації із Закарпаттям.

Бо соррі, коли ви розповідаєте, що любите ліс, піклуєтеся про нього і природу, але одночасно підтримуєте їх тотальне знищення, — то ні. Ви не любите ліс і природу. Любите аби вас любило керівницттво і гроші.

При цьому в лісовій галузі досі є багато людей які люблять ліс і працюють заради нього. З багатьма з них у мене різні погляди на багато речей. Але вони справді люблять ліс. Такі люди є і на керівних посадах різних рівнів.
Я хотів би сьогодні привітати і назвати їхні імена. Але, звісно, не буду цього робити. Бо їм за це ще прилетить))

Також, як завжди, дуже гидко дивитися на всі ці традиційні привітання, грамоти, пафосні промови й розповіді про важливість професії.

Краще замість цих грамот підвищте людям заробітні плати та збільшіть штат середньої керівної ланки в ДП.

Інженерам офісів чи як там ці посади зараз називаються. Колишнім начальникам лісових відділів, головним лісничим. Це не популізм, гроші у вас на це є.

Але, звісно, цього теж не буде. Бо усі ці пафосні стратегічні цілі про розвиток і збереження галузі існують на папері.

У реальності задача стоїть одна: виконати план зараз будь-якою ціною
.
Ну що ж, зі святом, лісова галузь!