Без оформлення проєктів землеустрою ("землі" по народному) національні парки не можуть повноцінно працювати. Але інколи це оформлення землі розпочинає рух парку від природоохоронної в "ресурсну" установу. Найгірший приклад, і мій біль - це Верховинський НПП. Я досі вважаю що він одна з найкращих природоохоронних установ в Карпатах. Бореться проти ГЕС, забезпечує реальну роботу служби охорони ( з змінами і ночівлею у високогір'ю!), розвиває туристичну і іншу інфраструктуру. Дуже класний візит-центр в Ільцях, і екостежка по болоті прямо за ним. Але з того моменту як отримали можливість рубати - роблять це. І так само без жодної іншої причини це робити окрім як заробити. Спочатку рік бодались з ними щодо рубок протипожежних розривів. Які хотіли робити в пралісах , і на межі з полонинами (ну тобто просто переносили межу з полониною на 100 метрів в ліс). Це відбили. А тепер - нові плани. Рубки в природних ялинових лісах, 100+. При цьому і багатоярусному насаджені (!). На висоті 1350 (!) над рівнем моря. Чи покращить це санітарний стан насаджень? Ні, тільки ще більше розладнає ці ялинники. А от матеріальний стан парку покращий, і ще я підозрюю і неофіціний матеріальний стан певних осіб. При цьому в парку купа штучних ялинників з на порядок меншою природною цінністю... Саме аби таких дурних рубок в ПЗФ і не було - ми проводимо спільно з ВВФ на наступному тижні семінар по тому, як запроваджувати рубки переформування в ПЗФ. Замість безглуздих санітарних - відновлювати корінні ліси.