​​Рік тому я вже писав, як можна наперед вирішити проблеми, коли держава продає дозвіл на використання надр - а потім виявляється що там видобувати не можна.https://t.me/natureprotectionukraine/331Буша, Макове болото, Старовижівський заказник.Є межі вже розвіданих родовищ, і ділянки в цих межах Держгеонадра можуть виставляти на аукціон БЕЗ погодження Міндовкілля. Ці родовища можна проаналізувати на предмет наявності природоохоронних та інших обмежень, визначити умовно кажучи "стрьомні" ділянки - по яким точно будуть проблеми якщо їх виставити на аукціон. І ті, по яким скоріше за все ніяких критичних зауважень не буде - купуйте, проводьте ОВД, добувайте!Почати можна з того ж торфу чи піску - копалини широкопоширені, але під видобуток йдуть великі площі і відповідно великі скандали.В результаті б бізнес який заходив на аукціон розумів, що потім у нього не станеться раптом сюрприза у вигляді відмови у висновку ОВД чи екологічних обмежень висновком ОВД на половину родовища! А чиновники не ламали б голову що їм тепер робити з цим. А правоохоронці потім не ходили б по судам і не вели б справи. Зробити це все можна цивілізовано і офіційно у форматі, наприклад, робочої групи. Яких при тому ж Міндовкіллі є купа, по самим різним питанням. З участю громадськості. Бо громадськість зараз має ресурси у вигляді вільного часу фахівців, яких не мають зараз органи державної влади.Але ніт. Нинішнє керівництво Держгеонадра, так само як і попередники відмовило у доступі, бо це страшне - розповісти межі родовища торфу! А Міндовкілля зіграло роль "поштової скриньки", просто переславши на Держгеонадра.При цьому якщо бізнес укладе угоду з підпорядкованим Держгеонадра "Геоінформом", заплатить їм гроші за послугу "передпроектного моніторингу" - то бласка, ніяких секретів))Що ж, якщо вирішити проблеми нікому нецікаво на центральному рівні - то може зацікавить когось на рівні обласних адміністрацій...