Конфлікт навколо Ордена Білого Орла вже перетворився на справжню “війну нагород”Після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди українська відповідь стала масовою. Від польських нагород відмовилися або заявили про їх повернення Володимир Зеленський, а також експрезиденти Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко. До цього публічного жесту також долучилися керівник ОП Кирило Буданов і міністр закордонних справ Андрій Сибіга.Цікава не лише українська реакція, а як це побачили в Польщі.Польська реакція не є однорідною. Урядова і ліберальна частина польського політикуму сприймає це як небезпечну ескалацію, яка працює на Москву. Прем’єр Дональд Туск фактично сказав, що конфлікт між Польщею та Україною тішить Путіна і шокує союзників, а лінія фронту проходить не між Варшавою і Києвом. Це позиція тих, хто вважає: історичні питання важливі, але зараз публічна сварка двох союзників - подарунок Росії.Але є й інша реакція - правоконсервативна. Там рішення Навроцького багато хто вважає правильним і навіть запізнілим. Один із лідерів польської правої Конфедерації Славомір Ментцен написав у тому дусі, що добре, що українці повертають польські ордени, шкода лише, що раніше ці ордени роздавали “як цукерки”. Це позиція політика, який говорить до своєї електоральної аудиторії. Тобто на таку риторику є попит.Є й більш стримані оцінки. Колишній президент Польщі Броніслав Коморовський, наприклад, говорить про відповідальність обох президентів за погіршення ситуації. Його думка зводиться до того, що замість розв’язання складної історичної проблеми сторони почали символічну війну - “кидатися орденами”.Але реакція звичайних поляків у соцмережах для України неприємніша. Там багато не дипломатії, а образи. Типові коментарі звучать приблизно так: “Ми допомагали Україні, а вдячності не побачили”. Або: “Добре, що віддають ордени, нехай ще повернуть те, що отримали від Польщі”. Або: “Україна має пам’ятати, скільки Польща для неї зробила”. Є й протилежні голоси - “не треба сваритися з Україною, бо від цього радіє Москва”, - але в соцмережах вони звучать слабше, ніж хвиля роздратування.Тобто польське суспільство зараз не говорить одним голосом. Для України це неприємний, але важливий сигнал.Польща залишається стратегічним союзником. Але емоційно польське суспільство вже не є автоматично й безумовно проукраїнським. У польській публічній дискусії знову дуже сильно звучать Волинь, УПА, вдячність, допомога, зброя, українські біженці й питання: “а що Польща отримала у відповідь?”Саме тому це небезпечно. Бо йдеться про довіру між двома суспільствами.Коли союзники починають публічно мірятися образами, від цього виграє не Польща і не Україна.Виграє Москва.Ордени можна повернути поштою. Довіру ж повернути набагато складніше.@nationalinterests