У Росії ФСБ вкотре провела «спецоперацію» під умовною назвою «не дивитись вгору». Адресована вона тим, хто раптом починає піднімати голову й ставити зайві питання.Сценарій знайомий. Високопосадовці, які спокійно відпочивають у Монако й утримують там своїх зіркових фавориток, раптом дозволяють черговій «вікі боні» стати рупором народного болю. Нібито влада не чує, народ страждає, а ось тепер знайшовся сміливий голос, який скаже правду.Але саме в цьому й видно механіку диктатури. Справжній голос тут не допускається. Звичайну людину за такі слова давно б уже посадили, зламали або змусили зникнути. А коли суспільне обурення наближається до небезпечної межі, системі потрібен контрольований клапан для випуску пари.Тому тему підхоплюють штатні пропагандисти. Роздмухують «конфлікт» до національного масштабу. Показують масам: дивіться, у нас ще можна говорити, влада ще чує, справедливість ще існує.Потім з’являється фінальний акт. Після образ на адресу «захисниці народу» Соловйов вибачається. Всі видихають: не все так погано, значить, ще можна висловити біль і не зникнути безслідно.І саме цього від них і хотіли.Щоб народ знову опустив голови.Щоб перестав ставити справжні питання.Щоб забув, хто краде, хто вбиває, хто мовчить і хто все це прикриває.Головне - не дивитись вгору. Бо там дуже швидко стає видно, хто насправді сидить на шиї у всієї країни.@nationalinterests