Чому ми знову і знову притягуємо “поганих” чоловіків? Він спочатку був уважний. Писав щодня. Обіцяв. Захоплювався. А потім — зник, знецінив, образив… або став холодним, агресивним, байдужим. І в якийсь момент з’являється страшна думка:«Зі мною щось не так… Чому мені трапляються тільки такі?»Як психолог, я скажу важливе:це не випадковість і не прокляття. Ми притягуємо не “поганих чоловіків”. Ми притягуємо знайомий тип близькості. Той, у якому:— любов треба заслужити— терпіння плутають із відданістю— біль знайоміший за спокій— увага з’являється лише після стражданняЧасто це сценарій, який колись був нормою. У дитинстві. У батьківській сім’ї. У першому досвіді кохання. Якщо колись любов була:— холодною— нестабільною— з умовами— через страх втратитито психіка шукає саме це. Бо знайоме відчувається як “рідне”, навіть якщо воно болить. Тому “хороші, стабільні, теплі” чоловіки можуть здаватись нудними. А от ті, з ким гойдалки, напруга і сльози — чомусь дуже “чіпляють”. Але тут є хороша новина 🌱

Цей сценарій можна змінити. Коли жінка починає:— бачити свою цінність— відчувати межі— дозволяти собі не терпіти— обирати не біль, а безпекуїї вибір змінюється. І “погані чоловіки” раптом перестають притягуватись. Бо справа не в них. Справа в тому, що ми дозволяємо і що вважаємо любов’ю. Якщо ти впізнала себе — це не вирок. Це запрошення подивитись на свій внутрішній сценарій і переписати його. Іноді для цього достатньо, щоб хтось поруч сказав:«З тобою все так. Ти заслуговуєш на інше життя і іншу любов».

💬 Якщо відгукнулося — ти не одна. З цим можна і варто працювати.#будні_психолога