​​Іван Лакиза — журналіст і критикСьогодні 130 років тому — 24 листопада 1895 року — народився Іван Никифорович Лакиза (1895–1938). Його роль у літпроцесі наших 20-х ще не вповні оцінили, а вона дуже цікава і подекуди навіть ключова.Лакиза прийшов у літературу з журналістики, так само як його брат Петро. Він не писав белетристику, але виступав як критик і літературознавець. Був редактором київського журналу «Життя й революція», поважав і завжди захищав Підмогильного (власне, як і його брат). Згодом це стало першим йому закидом і обвинуваченням.У 1931 році в журналі «Критика», що представляв саме марксо-ленінську критику, його назвали «еклектиком без помітного впливу марксизму». Про нього писати так: «Іван Лакиза діяв свого часу на фронті критики сучасної літератури. Бився він, зрозуміло, за марксизм, хоч дехто в’їдливо й уперто питав з приводу його критичної оцінки “Міста” Підмогильного й “Бур’яну” Головка: що спільного мають з марксизмом оці міркування Івана Лакизи?».Лакиза є на знаменитому груповому фото київських письменників, коли святкували ювілей творчої діяльности Миколи Вороного. Потім переїхав до Харкова, оселився в будинку «Слово», був серед перших його мешканців. Репресований, доля родини не відома.У його доробку книжки «Селянська газета та як до неї псиати» (1925), «На руїнах поводи» (1928), «Письменник та критик» (1929), а також упорядковані видання й передмови до творів класичної літератури, зокрема Коцюбинського. Його «Лічилку» (1929) для дітей можна подивитися в каналі раніше.#наші20