Статистика telegram каналу - @nacussd
2022-01-07
Українські студії стратегічних досліджень
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала Українські студії стратегічних досліджень - @nacussd
Друзі, нині залишилося рівно три місяці до XII Бандерівських читань на тему «Свобода народам! Свобода людині! –
Історія та перспективи боротьби поневолених росією народів»
Нагадуємо основні граничні терміни (дедлайни) заходу.
Залишилося три тижні до кінцевої дати прийняття робіт на конкурс есеїв для молоді «Свобода народам! Свобода людині! – Історія та перспективи боротьби поневолених росією народів» у рамках ХІІ Бандерівських читань.
Цьогоріч молодих дослідників очікують солідні грошові премії.
Деталі тут: https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81-%D0%B5%D1%81%D0%B5%D1%96%D0%B2-%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC-/1197210731512940/
Також до першого грудня триває прийом робіт до книги «Недобровільне приєднання: нариси з історії визвольної боротьби поневолених росією народів».
Плануємо розказати світу і собі історію героїчного спротиву московському імперіалізму поневолених нині росією народів.
Книгу плануємо видати трьома мовами та сподіваємось зробити це до основного заходу.
Шукаємо автуру і благодійників.
Досліджена та оприлюднена Історія спротиву поневолених росією народів матиме не менший ефект, ніж висвітлення героїчної боротьби Холодного Яру чи Української повстанської армії.
Під час XII Бандерівських читань, що пройдуть 7-8 лютого 2025 у Києві планується зібрати лідерів поневолених росією народів, істориків визвольної боротьби та випускників Університету вільних народів.
Деталі тут: https://facebook.com/events/s/xii-%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96-%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE/891375362402262/
Традиційно шукаємо організаційних та інформаційних парнерів.
Цьогоріч головним партнером заходу став Антиімперський блок народів та традиційно рота вогневої підтримки 5 ОШБр.
Серед інформаційних партнерів традиційно: 5 канал, Армія Інформ та «Шлях Перемоги».
Запрошуємо до партнерства всіх охочих та достойних.
Бандерівські читання народний захід.
Гроші як завжди збиратимемо миром.
Дякуємо Євгену Чубуку фермеру, громадському діячу та меценату з Батьківщини Миколи Міхновського Згурівщини за підтримку інтелектуальних потуг молодих науковців та подвоєння розміру премії конкурсу студентських есеїв.
Закликаємо підтримати захід матеріально.
Кожна ваша гривня наближатиме перемогу на світоглядовому фронті.
Повірте кожна гривня важлива.
Один раз не випита кава чи пиво буде вже вашим істотним внеском.
Цьогоріч наші амбіційні плани потребують серйозних коштів. Але знаю точно що зберемо їх разом.
Фінансово підтримати проект Бандерівські читання можна тут :
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/35PhtHQzw9
Номер картки банки
5375 4112 1499 2583 Оксана М
ПриватБанк
https://www.privat24.ua/send/dxv11
4149 4975 0870 8593 Оксана М
PayPal:
yuriy.syrotyuk@svoboda.org.ua
Сердечно дякую всім, хто ці роки залишився небайдужим до нашої спільної справи…
За будь-якої геополітичної погоди Бандерівським читанням бути…
Чому Трамп вийшов у лідери за кілька днів до виборів❓️
Риторика кандидатів щодо України. Як на неї вплинув візит Зеленського до США❓️
Якого результату ми очікуємо❓️
Що зміниться у випадку перемоги того чи іншого кандидата - запрошуємо послухати подкаст «Акценти Тижня».
Автором і ведучим є Oleksandr Chupak – керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», автор «Тижня».
Гість епізоду – Святослав Білоус, голова Молодіжної ради Івано-Франківська, представник Карпатського інституту аналітики FrankoLytics.
Долучайтесь до перегляду, https://youtu.be/aYriJLhz4rU?si=CrXjeBNqakh5FXTy
Російська агресія на морі обернулася для окупантів повною катастрофою. Завдяки яким технологіям українські розробники прогнали нібито нездоланний флот далеко на Схід?
🔍На початку широкомасштабного вторгнення Росія беззаперечно домінувала на Чорному та Азовському морях. Наші сили поступалися Чорноморському флоту РФ у пропорції приблизно 12 до 1. Попри символічне знищення флагмана ЧФ крейсера «Москва», Україна не могла нічого вдіяти з агресією ворога проти зернових та інших торговельних перевезень, що коштувало нам мільярдних збитків.
Однак на кінець 2023 року ситуація суттєво змінилася. Більшість уцілілих російських кораблів були евакуйовані з Криму в далекий Новоросійськ, а зернові перевезення відновилися. Чому так сталося?
👉У липні 2022 року Служба безпеки України провела ранні випробування безпілотних надводних апаратів (БНА). Перші моделі створено на платформах гідроциклів із фугасними бомбами ФАБ-100 або ФАБ-250. Уразити ворожий корабель за допомогою БНА спробували 17 вересня 2022 року, коли український дрон безрезультатно намагався пошкодити фрегат «Адмірал Макаров».
❗️Однак протягом наступних місяців нам удалося завдати низки успішних ударів, серед яких варто виокремити пошкодження великого десантного корабля «Цезар Куніков», корвета «Сєрґєй Котов», малих ракетних кораблів «Самум», «Аскольд», «Циклон», а також атаку на Кримський міст 4 серпня 2023 року.
🔍 За даними дослідницького центру DataDriven, одночасна присутність кораблів ЧФ у відкритому морі зменшилася із 40–50 до 0–4 на день. Завдяки БНА Україна розширила зону контролю від берегової лінії з приблизно 25 км (дальність ураження артилерії та РСЗВ) до 750 км. Перебазування в Новоросійськ фактично обмежило застосування Чорноморського флоту лише до запуску ракет морського базування «Калібр». Командувач Військово-морських сил Збройних Сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявив: «Ворожі кораблі не з’являються в північно-західній частині Чорного моря площею приблизно 25 тисяч квадратних кілометрів».
Детальніше читайте в статті Олександра Чупака Oleksandr Chupak керівника економічних програм аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень https://ussd.org.ua/2024/10/29/ukrayinski-nadvodni-drony-revolyucziya-u-sviti-morskyh-tehnologij/?fbclid=IwY2xjawGUXGdleHRuA2FlbQIxMQABHVxjVg1W9FOdS2JN4TpdhL4bVPWSK6jyWd5WsvbhpzuJpjulXos8sNDPzA_aem_0I39F10uaZkosgmnfiObKg
➡️У вересні 2024 року в ряді регіонів рф пройшли муніципальні та регіональні вибори.Українські студії стратегічних досліджень пропонують вибірковий аналіз їх специфіки в ключових регіонах.
👉Столичний регіон
Деструктивність цієї кампанії полягає в надмірному тиску на противників Кремля. Прогнозуючи подальшу ситуацію, можна зробити висновки про посилення конфлікту з КПРФ та умовною опозицією. Також підвищиться напруга всередині провладних партій, що прискорить відцентрові процеси в регіонах. У московській області вже відбулися впродовж цих тижнів поодинокі пікети проти результатів виборів.
Більш радикальних форм протесту від кандидатів не спостерігалося. Проблемою монополії на муніципальному рівні стане збільшення відповідальності, яку на себе бере партія «єдина росія», бо в попередні десятиліття кремлівська пропаганда й особисто путін саме на муніципальні органи влади перекладав більшість проблем рядових росіян.
👉Чувашія
Про те, що «вибори» це всього лише фейк і вистава говорять і самі жителі Чувашії у неофіційних ЗМІ – телеграм каналах.
Показовою ситуацію з передвиборчою кампанією можна вважати конфлікт між партіями та жителями міста.
В цілому, можна зробити висновок, що опозиційна частина жителів Чувашії була різко налаштована проти так званих виборів, а всі конфлікти, що виникали під час передвиборчої кампанії виглядали радше як циркова вистава, ніж як щось серйозне. Також повпливала на ставлення до виборів і кандидатів ситуація у курській області, оскільки ця тема цікавила жителів набагато більше, ніж так звані вибори і викликає більше обурення та обговорень.
Єдиний день голосування 2024 року
👉 Регіони Сибіру
Повідомляють про вкидання бюлетенів на одній із виборчих дільниць Барнаула, Алтайський край. Там само партійний банер «єдиної росії» виявлено на сміттєвих баках. В Рубцовську помічені волонтери в брендованих футболках «єдиноросів», з логотипом «Наш город», який розміщений на банерах перед виборчими дільницями та на плакатах кандидатів до ДВК.
В Іркутську спостерігачі теж повідомили про можливі підкупи виборців. А також в тому ж місці у дільничних виборчих комісій виборців запрошують взяти участь у лотереї. До того ж в одному з енергоколеджів помітили, як молоді особи проводять опитування виборців усередині будівлі, безпосередньо поблизу з ДВК.
У Братську, Іркутська область, по одномандатному округу №3 у бюлетенях залишився лише один кандидат – Андрій Аксютін від партії «єдина росія». Виборці могли проголосувати лише «за» чи «проти» нього. Усі суперники вибули. Поряд із його агітацією хтось повісив таблички з написом "Проти".
Єдиний день голосування - 2024 у Північно-Кавказькому федеральному окрузі рф
👉Збереження status quo регіональної політики
Вибори губернатора Ставропілля та парламентів КБР і КЧР продемонстрували, що на регіональному рівні відсутня публічна політика. Де актори апелюють в першу чергу до виборців. Комунікуючи з ними щодо проблемних питань та презентуючи конкурентні виборчі програми. Натомість вирішальним суб’єктом у цьому процесі стає центральна влада.
📍Головним завданням представників місцевих еліт стає потрапляння у певний пул кандидатів, які отримають «ярлик» від москви. Сам процес голосування це лише легітимізація прийнятих у метрополії рішень. Які і визначають «переможців». В обмін на це вони мають:
- абсорбувати негатив щодо центральної влади за протоколом «цар гарний – бояри погані»;
- здійснювати адміністрування всіх регіональних процесів в інтересах метрополії;
- дотримуватись імперської ідеологічної рамки та придушувати будь-які рухи, які спрямовані на розвиток національної самосвідомості та несуть загрозу імперському конструкту.
📍Сучасна політична культура російського Північного Кавказу в багатьох аспектах має традиційний характер. Що надзвичайно сприятливо для використання москвою адміністративного ресурсу, впливу лояльних та залежних від метрополії лідерів релігійних спільнот, місцевих кланів. У таких умовах становлення та розвиток дієвих опозиційних сил, які здатні змінити ситуацію саме
Саміт БРІКС: що хотіла «протягнути» москва
БРІКС (від англ. Brazil, Russia, India, China, South Africa — «Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР») — це міжнародна організація, декларативно створена для збільшення інвестиційних можливостей. Група проводить щорічні саміти з 2009 року, країни-члени їх приймають по черзі. Де-факто останнім часом угруповання перетворилося на геополітичний блок, уряди якого щорічно зустрічаються на офіційних самітах і координують спільну міжнародну політику.
Станом на осінь 2024 року членами БРІКС, окрім країн-засновниць, є також Іран, Єгипет, Ефіопія та Об’єднані Арабські Емірати. Ще декілька країн, що розвиваються, висловили зацікавлення в приєднанні до цієї коаліції.
22–24 жовтня в російському місті Казань відбувся 16-й саміт БРІКС. Про те, як вплине цей захід на ситуацію в світі, що хотіла «проштовхнути» москва і чи їй це вдалося, від керівника економічних програм аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Oleksandr Chupak Олександр Чупак.
Більше за посиланням 👇https://ussd.org.ua/2024/10/27/samit-briks-shho-hotila-protyagnuty-moskva/
Юрій Сиротюк учора поспілкувався з Volodymyr Zolkin про щурів, які прогризають дно корабля зсередини
І що з цим робити.
Юрій Сиротюк вважає, що сконцентруватися треба на боротьбі з головним ворогом - Москвою. А в цьому розрізі поява прокурорських, суддівських і чиновницьких бригад - це і можливо, і потрібно, і зрештою справедливо. І це зовсім не популізм.
Повністю дивіться тут: https://www.youtube.com/live/VOHptDzg5H0?si=xr7hKyme3Y70ay72
Чим викликана терміновість Плану Перемоги і що в ньому найважливіше для військових?
План Перемоги Президента України Володимира Зеленського спрямований на завершення війни наступного року.
Глава держави переконаний: якщо почати рухатися цим конкретним планом зараз, то вдасться завершити війну не пізніше, ніж наступного року.
Детально про План Перемоги саме зараз і що в ньому найважливіше для військових пояснює керівник економічних програм аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Oleksandr Chupak репортажі АрміяInform. https://ussd.org.ua/2024/10/24/chym-vyklykana-terminovist-planu-peremogy-i-shho-v-nomu-najvazhlyvishe-dlya-vijskovyh/
На порозі Третьої світової: що відбувається в Азійсько-Тихоокеанському регіоні і як це вплине на війну в Україні:
☝️ останні події на Корейському півострові
☝️військові навчання Китаю навколо острова Тайвань
☝️участь військових із КНДР у російсько-українській війні
☝️ це вже початок Третьої світової війни?
З детальним аналізом ситуації і чого чекати в найближчому майбутньому розповідає керівник економічних програм аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень Oleksandr Chupak.
https://ussd.org.ua/2024/10/21/na-porozi-tretoyi-svitovoyi-shho-vidbuvayetsya-v-azijsko-tyhookeanskomu-regioni-i-yak-cze-vplyne-na-vijnu-v-ukrayini/
Білорусь і російсько-українська війна: існування на межі / Акценти Тижня №15
Запрошуємо послухати черговий подкаст «Акценти Тижня». Автором і ведучим є Oleksandr Chupak – керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», автор «Тижня». Гість цього епізоду – Павло Радь дослідник програми Російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики «Українська призма».
Говорили про наступне:
1. Білорусь як матеріально-технічна база для Росії. Яка нині роль РБ в російсько-українській війні?
2. Чи стала переорієнтація економіки на Схід позитивом для Білорусі?
3. Наскільки серйозною силою є білоруська опозиція?
4. Як потрібно діяти Україні, щоб у майбутньому стати головним центром впливу на Білорусь?
Долучайтесь до перегляду відео https://youtu.be/EE0Y7pXA7s8?si=Ge16WNRKGXoy6vB2
Чим характерний вибуховий розвиток ринку оборонних інновацій в Україні з початком повномасштабної війни?❓
⚔️Повномасштабна російсько-українська війна від самого початку стала поштовхом до всеохопних змін. Її вплив позначився не тільки на глобальній і регіональній геополітичній ситуації, а й на всіх без винятку галузях економіки.
Серед тих, хто зазнав найбільших перетворень, — галузь інформаційних технологій. Український IT-сектор і до 2022 року був серед лідерів за темпами зростання, а з початком повномасштабного вторгнення помітно виокремилася його гілка — defence tech (оборонні технології). Це сукупність інноваційних технологій, що їх використовують безпосередньо в зоні ведення бойових дій та за її межами (наприклад, розмінування, кібербезпека).
💵 За даними DataDriven, український ринок оборонних технологій за 2023 рік зріс більш ніж удвічі до $400 млн. Нині в Україні діють понад 300 defence tech компаній, найбільшими сегментами ринку є безпілотники (19 %), робототехніка (13 %), штучний інтелект (13 %). Загалом український внутрішній оборонний ринок у 2024 році досягне приблизно $5 млрд.
👉Сектором оборонних технологій, що розвивається найбільш динамічно, є виробництво безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Значні державні інвестиції сприяли збільшенню обсягів виробництва дронів у понад 100 разів за 2023 рік. На літо 2024 року 96 % БпЛА, які придбала держава, виготовлено в Україні. За стратегією Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, у 2024 році в Україні має бути вироблено один мільйон FPV-дронів і два мільйони дронів усіх типів загалом.
👉 Вагому роль у розвитку сектору відіграють так звані фінансові інкубатори. Найбільший серед них — Brave1, кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований урядом у 2023 році. Минулого року він профінансував defence tech компанії на суму $3,7 млн, а 2024-го заплановано $39 млн інвестицій. Завдяки коштам Brave1 успішно реалізовано проєкти Roboneers (виробництво наземних роботизованих платформ), Kvertus (системи радіоелектронної боротьби), FoxFour (штучний інтелект для дронів) та інші.
🛸 Серед приватних акселераторів виокремлюються D3, Freedom Fund і Green Flag Ventures. Найбільше їх цікавлять сегменти БпЛА, РЕБ, робототехніка із ШІ, кібербезпека й розмінування. Але фонди інвестують також в інші технології з потенціалом зростання.
Більш детально про Розвиток українського ринку defence tech: інновації, що приносять перемогу в статті Oleksandr Chupak, керівника економічних програм Українські студії стратегічних досліджень https://ussd.org.ua/2024/10/11/rozvytok-ukrayinskogo-rynku-defence-tech-innovacziyi-shho-prynosyat-peremogu/?fbclid=IwY2xjawF3oChleHRuA2FlbQIxMQABHepIZHr0g4w7L2wkGaxqdpFnn9smTx-C2KBqcJLDklbppMUANMHo-X38jA_aem_St07vsDEccrw0xvlFkG4gg