Статистика telegram каналу - @nacussd
2022-01-07
Українські студії стратегічних досліджень
Кількість підписників
Середній перегляд на повідомлення
Історія змін лого
Історія змін назви
Історія зміни типу аккаунта
Історія зміни статуса
Стіна канала Українські студії стратегічних досліджень - @nacussd
‼️Більше у відео 👇
‼️Джерело відео: https://www.youtube.com/watch?v=rSPr9BjN1M8
#Бахмут #Сиротюк #ЗСУ #5ОШБр
Землетрус, який відбувся у Туреччині, Сирії та Іраку 6 лютого став надзвичайною новиною, що сколихнула увесь світ, зворушивши почуття і страхи мільйонів людей. Тим не менше, окрім емоційних та гуманітарних наслідків ці катастрофи мали суттєвий політичний вимір. Наслідки і потенційний вплив на політику регіону читайте у розвідці практиканта НАЦ УССД Олександра Слюсаренка https://ussd.org.ua/2023/03/31/vplyv-zemletrusu-na-blyzkomu-shodi-na-polityku-regionu/
Коментар керівника економічних програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександра Чупака.
Минуло вже більше року з часу введення перших жорстких економічних санкцій проти росії. За цей час безліч голосів критикували нерішучість країн Заходу, що не поспішали накладати головні обмеження: проти російських енергоносіїв. Втім, поступово процес ішов і сьогодні ми чітко бачимо його плоди.
Звісно, економічні санкції не змусили путіна припинити війну – ніхто й не очікував від них такого результату. Однак у довгостроковій перспективі вони ставлять росію на зовсім іншу траєкторію розвитку. Точніше, роблять з неї країну, в якій “розвиток” відсутній як явище, а вся надія на виживання буде покладена на добру волю основного партнера – Китай.
Діра в бюджеті
Головним індикатором серйозних проблем є падіння доходів держави. У першому кварталі 2023 р., якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, надходження від продажу енергоносіїв скоротилися приблизно наполовину. Дефіцит державного бюджету зріс до $34 млрд – аналог 1,5% російського ВВП. Це означає, що путіну потрібно все частіше обирати між фінансуванням армії та соціальними витратами, що допомагають уникнути народного невдоволення. Дедалі частіше москва змушена користуватися коштами з резервних фондів. Так, з Фонду національного добробуту вже було витрачено $28 млрд (16% від рівня початку 2022 р.).
Обмеження на імпорт змусили московитів шукати товари-замінники деінде, наприклад, в Китаї. Пекін постачає важливі технології: напівпровідники, мікрочіпи тощо. Однак набагато складнішою є ситуація з товарами для цивільного вжитку. Як стверджує російський центральний банк, дефіцит деталей для пасажирських літаків уже спричиняє серйозні проблеми з пітримкою авійційного флоту в належному стані. Фінансовий та ІТ сектор страждають від обмеження доступу до західного програмного забезпечення. Продаж нових автомобілів упав на 62%. Московські аналітики вже прозвали ці процеси “зворотною індустріалізацією”.
Тепер – тільки дешева нафта
Минулого року росія уникла катастрофи завдяки високим цінам на енергоносії. Однак з другого півріччя 2022 р. ситуація почала змінюватися. Спочатку запрацювала заборона на купівлю нафти, що перевозиться морем. На початку 2023 р. росія втратила можливість продавати дизель та інші нафтопродукти. Згідно з даними МВФ, саме затримка з енергетичними санкціями допомогла росії зазнати падіння тільки 2% ВВП, а не прогнозованих 10-15%.
З одного боку нафтові доходи впали наполовину, з іншого – на 50% зросли державні витрати. За оцінками експертів, для збалансування бюджету росії сьогодні потрібно, щоб ціна на нафту була на рівні $100 за барель. Але її продають за $49-50. Нещодавно московський уряд навіть змінив формулу оподаткування нафтових компаній, щоб витиснути з них більше грошей.
Інвестиції доведеться відкласти
За свідченнями експертів з Rystad Energy, цього року інвестиції в розвідку нафтових родовищ в росії досягнуть $33 млрд, хоча до вторгнення планувалося вкласти $57 млрд. Це означає, що в майбутньому виробництво значно скоротиться. Прогнозують, що через 10-15 років московія добуватиме вже не 12 млн барелів на день, а 7-9 млн. Однак, зважаючи на темпи саморуйнування країни-агресора, цей показник має шанси впасти ще нижче.
Як стверджують в МВФ, “втрата людського капіталу, ізольованість від глобальних ринків і обмеження доступу до сучасних технологій суттєво підривають російську економіку”. Разом з поразками на фронті економічні проблеми невпинно наближають розвал російської імперії – потрібно тільки, щоб усі союзники України доклали максимуму зусиль для реалізації цього розвалу.
https://ussd.org.ua/2023/03/30/sankcziyi-nareshti-diyut-rosijska-ekonomika-perehodyt-do-stanu-vilnogo-padinnya%ef%bf%bc/
✅Організатор – Школа політичної аналітики НаУКМА, яка презентує свій аналітичний матеріал, в якому проаналізовані публікації аналітичних центрів Субсахарської Африки, присвячених Україні.
📌️ Юрій Олійник висловив свою оцінку аналітичного звіту, підкресливши важливі моменти для поглибленого моніторингу. Зокрема варто більш широко аналізувати місцеві ЗМІ та російській наративи в них, бо аналітичні центри в основному репродукують мейністрімний погляд на російсько-українську війну.
👉Також Юрій Олійник коротко охарактеризував ряд окремих держав, де надто сильний російський політичний вплив та військова присутність (включно з найманцями ПВК “Вагнер)”.
📌Передусім річ про ЦАР, Буркіна-Фасо, Малі, частково Еритрею та Зімбабве. Робота з цими державами перспективна лише щодо тиску разом з західними союзниками і послаблення позицій росії. Інші країни більше нейтральні, але схиляються часто в російський чи китайський бік. З ними слід посилено працювати (починаючи від Замбії, Нігерії, що досить зав’язані на контакти з Заходом). Проблемна ситуація в Південноафриканській Республіці, але й там можна обмежено працювати через економічні інтереси. Потенційно важлива стомільйонна Ефіопія, де через питання продовольчої безпеки можна працювати над донесенням української позиції.
У відповідях на питання Юрій Олійник прокоментував, яким чином слід комунікувати з елітами та суспільством африканських держав. Слід розрізняти донесення ціннісних позицій (антиколоніальна боротьба України, захист справедливості), аби подолати стереотип про Україну лише як частину Заходу та союзника колишніх колонізаторів.
Інше завдання – більш практичні інтереси (економічна та військово-політична співпраця), і насамперед питання продовольчої безпеки, від якої залежні африканські держави.
https://ussd.org.ua/2023/03/24/yak-zmenshyty-rosijskyj-vplyv-v-afryczi-yurij-olijnyk/
https://youtu.be/Loc5XLKiK_Y
Продовжуємо аналіз інформаційного поля РФ, порівнюючи загальномосковські інформаційні тренди та популярність тематичних новин щодо московсько-української війни по окремих регіонах протягом останніх місяців зими 2022-23 років https://ussd.org.ua/2023/03/21/monitoryng-informaczijnogo-polya-rosijskoyi-federacziyi-sichen-berezen-2023-r/
Директор Українські студії стратегічних досліджень а нині боєць 5 окрема штурмова бригада Yuriy Syrotyuk в Рандеву з Яніною Соколовою: розповів про ситуацію в Бахмуті та про те, чому не потрібно давати путіну цей пропагандистський приз.
❗️Повністю у відео 👇
https://youtu.be/Zo4WN_8Yb2w
16 березня керівник дослідницьких програм НАЦ «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Олійник візьме участь в заході «Війна росії проти України: погляди аналітичних центрів Субсахарської Африки». Організатор - Школа політичної аналітики НаУКМА, яка презентує свій аналітичний матеріал, в якому проаналізовані публікації аналітичних центрів Субсахарської Африки, присвячених Україні.
Учасники:
Максим Яковлєв, директор Школи політичної аналітики, завідувач кафедри Міжнародних відносин НаУКМА.
Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва.
Юрій Олійник, кандидат політичних наук, керівник дослідницьких програм Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень».
Реєстрація для учасників - за посиланням: https://forms.gle/6R2YsRjUk9UJeJVF6
Трансляція вестиметься на фейсбук-сторінках НАЦ УССД, Школи політичної аналітики НаУКМА та Фонду “Демократичні ініціативи”.
Початок о 11.00
Коментар керівника економічних програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександра Чупака
Ініціатива Birthgap на основі даних The Centre of Demographic Research створила мапу, де показана різниця між кількістю населення віком 50 років і кількістю новонароджених. В середньому по росії у 2021 р. новонароджених було на 26% менше, ніж 50-річних громадян.
Порівняння саме цих двох груп має наступне значення: приблизно через 20 років новонароджені увійдуть до складу робочої сили, а 50-річні покинуть її ряди. Тому цей показник демонструє приблизні темпи скорочення людських ресурсів.
Згідно з мапою, найбільша різниця характерна для найгустонаселеніших західних регіонів (позначені відтінками червоного).
26% – високий показник, але в 2022 р. він однозначно зріс через мобілізацію, еміграцію та інші пов'язані з війною процеси. Без сумніву, демографічні тенденції, помножені на санкційний режим, обіцяють росії великі економічні проблеми вже в найближчому майбутньому.
❗️Джерело відео: https://m.youtube.com/watch?v=WY8sDvZd
Коментар керівника економічних програм Недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Олександра Чупака
В росії поглиблюється демографічна криза: далі тільки гірше
Незважаючи на величезну територію, росія ніколи, особливо після розпаду СССР, не мала у своєму розпорядженні значних людських ресурсів. Нині за кількістю населення її перевершують значно менші за розмірами територій Пакистан, Бангладеш і Нігерія.
Більше того, демографічна ситуація в росії стрімко погіршується. Про це свідчать такі факти:
1) За минулі три роки, включно з роком повномасштабної війни проти України, демографічні втрати росії зросли на 2 мільйони осіб. Війна стала основною причиною, адже вона поміж іншого провокує значну еміграцію через загрозу мобілізації.
2) Очікувана тривалість життя чоловічого населення впала до 64 років – такий самий показник має Гаїті.
3) Загальна кількість новонароджених в росії за квітень 2022 р. була меншою, ніж під час Другої світової війни.
4) Через війну та еміграцію чоловіків жіноче населення росії переважає чоловіче щонайменше на 10 мільйонів.
Проблеми почалися ще 30 років тому. росія досягла піку популяції в 1994 р., маючи 149 мільйонів населення. У 2021 число становило вже 145 мільйонів. ООН прогнозує, що через 50 років залишиться 120 млн мешканців росії (і цей прогноз не враховує можливі величезні втрати на фронтах, громадянські війни чи інші події). У квітні 2022 р. народжуваність опустилася до рівня показників XVIII-го століття.
Від 500 тис до 1 млн московитів виїхали з країни після повномасштабного вторгнення. Більшість з них – молоді освічені чоловіки. Виїхало, наприклад, 10% всіх ІТ-спеціалістів.
Найшвидше вимирає частина населення, яку називають “етнічними росіянами” (хоча настправді до неї входять багато представників поневолених націй, які в документах записуються росіянами). За останні три роки частка “росіян” в росії скоротилася з 78% до 72% або на 5,4 млн осіб.
Вагомим фактором стала пандемія коронавірусу. The Economist оцінює загальну кількість смертей від хвороби в росії в межах 1,2-1,6 млн, хоча офіційна статистика давала 388 тисяч. Це означає, що росія мала найвищий після Індії рівень смертності. Іншою епідемією, як відомо, є алкоголізм. Але смертність від алкоголізму, на відміну від коронавірусу, не зменшується.
Згадана очікувана тривалість життя чоловіків (64 роки) означає, що в росії вони живуть в середньому на 6 років менше, ніж в Бангладеші й на 18 років менше, ніж в Японії. Нині на 100 дорослих російських чоловіків припадає 121 жінка.
Позаяк людські ресурси, їхні розміри та якість є основою економічного зростання, перспективи росії з кожним роком дедалі гіршають. Разом із санкціями і воєнними поразками країна-агресор може забути про майбутнє розвиненої економіки. Без війни все могло бути набагато краще, але московити своїми руками загнали себе в максимально несприятливу ситуацію. https://ussd.org.ua/2023/03/08/rosiyi-poglyblyuyetsya-demografichna-kryza-oleksandr-chupak/