Звісно.Проте водночас повинно щось робитися, щоби народ відчував себе залученим. Зрештою, щоби не сказав - “я тебе туди не слав, не слала, то була не моя війна”.Я не знаю, як має бути,знаю точно – не так, як зараз.О, я хочу миру і спокою. Я звичайна людина. І тим більше мені страшно від того, що я розумію – ми рухаємося більш простим шляхом, проте таким, що йде великим колом. Наші сорок років по пустелі ще тільки-но почалися.Я не вірю в суперзради, в змови і тд. Я розумію, що ідеальних нема, зокрема і політиків, у всіх майже так чи інакше рильце в пушку. І я вважаю, що наша адміністрація уникає якісних кроків, обмежуючись симптоматичними реакціями. А проти такої потужної ідеологічної машини, як росія, це не працює. Ми не перереможемо мільйон кубометрів пітьми своїми тридцятьма тонами мороку. Нам би вистачило променю світла. Одного. Проте ясного. Поки що я його не можу роздивитися ні у зверненнях Президента, ні у діяльності Кабміну, ні у ВР. Не можу побачити його уже три роки як.Променю одного, проте ясного.Світлого.Це ніби так просто.На тлі всепожираючої темряви він би сяяв на кілька всесвітів вусібіч.Проте.Дякую усім мешканцям Світлоукраїнська, що мали терпіння дочитати.Подумайте про це.Подякував.