Я знаю, цей допис не набере більше 15 вподобайок, можливо, навіть і 10 не буде. І навряд чи тут з'явиться більше ніж півтора коментаря — тому що другий коментар людина, яка почне писати, зрештою видалить. Але я маю це сказати. І це говорю не лише я. Це каже певна кількість людей, але їх не дуже чують — бо зараз багато хто хоче чути зовсім не це. Тож я пропоную зробити невеликий тест. Покладіть телефон перед собою і подивіться на стіну, за вікно, у небо — залежно від того, що зараз перед вами. Подивіться і спитайте себе: що я зараз відчуваю? Якщо ви відчуваєте гнів, лють, роздратування, розпач чи сум — у нашій ситуації це абсолютно нормально. І якщо причина таких важких емоцій — дії росії, то я вам скажу так: з огляду на те зло й безчинство, яке вона творить, ці відчуття є природними й законними. Як за всіма людськими законами, так навіть і за Божими. А от якщо ви відчуваєте гнів, роздратування, злість і ненависть на адресу когось зі своїх співвітчизників чи певної групи співвітчизників — це вже може бути показником проблеми. Це не обов'язково проблема у вас. Це не означає, що ви в чомусь винні. Тут взагалі не йдеться про винних і невинних. Тут ідеться про саме існування цієї проблеми. Просто якщо ви належите до категорії людей, яка накопичує в собі роздратування до іншої категорії, можу вас запевнити: існує третя, четверта чи п'ята категорія, яка так само накопичує роздратування до вас. Це природний процес, бо ми всі люди, ми реагуємо і ми маємо почуття. Але на цьому етапі іноді настає час усім видихнути. Оскільки ворог у нас зараз один. Ми один одному не вороги. Навіть якщо серед нас є кращі, а є гірші. І навіть якщо серед нас є злочинці. Але злочин має встановлювати закон і суд. Нам треба дружно видихнути. Бо коли ми повертаємо обличчя один до одного, наша спина залишається відкритою. Наша Конституція і наші закони уже дали відповіді на всі питання. Залишилося лиш усім їх виконувати. Це утопічно звучить, визнаю, але в протилежному випадку ми просто рухнемо від накопиченої втоми і напруги. А не хотілося би після всього, через що уже пройшли. Дякую.