Джерело
MOЗ ок | Реєстр людських ресурсів в охороні здоровʼя і лікарське самоврядування...
387 Охват/переглядів
2026-06-26 17:59
Повідомлення №2643
Реєстр людських ресурсів в охороні здоровʼя і лікарське самоврядування ☑️ В Україні активно обговорюється ідея створення «Реєстру людських ресурсів у сфері охорони здоровʼя», який може стати першим кроком до втілення лікарського самоврядування. 🔺Обговорюються функції «Реєстру», які, зокрема, можуть включати:▫️Облік професійного шляху (Фіксацію повної історії спеціаліста — від отримання медичної освіти до завершення кар'єри);▫️Контроль кваліфікації (електронне підтвердження проходження безперервного професійного розвитку (БПР) та підвищення кваліфікації);▫️Управління кадрами (надання достовірних даних про фактичний кадровий потенціал закладів, що необхідно, зокрема, для укладання договорів із НСЗУ).▫️Генерацію документів (можливість автоматично створювати свідоцтво про право на провадження діяльності в сфері охорони здоров’я).❗️ Проблематика відсутності лікарського самоврядування полягає в привʼязці лікарів до закладів охорони здоровʼя і відсутності дозволу працювати «поза межами» закладу. Ця концепція існує з радянських часів, обмежує медиків і віддаляє нас від практики країн ЄС (ідея «вільного лікаря»). 📍Водночас слід зазначити, що впровадження змін потребує значних фінансових ресурсів, може створити більше бюрократичних інститутів/процедур і збільшити ризики неправомірної вигоди у разі неякісного підходу до реформування. Обговорення законопроектів триває вже більше 5 років (про що неодноразово робили публікації за #самоврядування). ❗️Та слід зазначити, що реформа в цьому питанні є вкрай актуальною і потрібною. Від себе додам: будь-які реформи починаються не з нормативних змін, а з цінностей, підходів і суспільного менталітету. Якщо не переглянути саму систему оцінки якості праці та, відповідно, справедливого фінансового винагородження медичних працівників, будь-які нововведення ризикують загрузнути в бюрократії, формалізмі та корупційних практиках. А це, своєю чергою, лише посилюватиме тенденцію до професійного вигорання, міграції та відтоку кадрів з української медицини. Натомість зміна підходів, формування гідного базового фінансового й матеріального забезпечення медиків, відхід від негативних проявів династійності та переорієнтація на сучасні професійні й етичні стандарти - подібно до моделей, які успішно функціонують, наприклад, у скандинавських країнах, - здатні закласти фундамент для дійсно ефективної та сталої реформи. Потенціал для позитивних змін є значний. Питання лише в тому, наскільки ми самі готові ці зміни підтримати й реалізувати.
Медичне Право України