Мартін просто пішов вперед по потрісканому асфальту між старезних корпусів з червоної цегли. Деякі були вивернуті назовні потужними прильотами нашої арти, деякі - просто погорілі від вторинної детонації.Пахло згарищем, мокрим залізом і осіннім листям.- Альо… А тут були сапери? - кинув я вслід, - Макс, тут же саперів не було?- Нє, не було, - задумливо сказав Музика і ми вдвох витріщилися, як Брест повільно, але впевнено суне до заводоуправління, видмухуючи синій дим, наче той паровоз. Звісно, традиційна цигарка вже була в роті.Ми з Максом відпустили його метрів на сімдесят і повільно пішли слідом, підбадьорюючи один одного фразами на кшталт «у нас родини і діти, а він просто Брест».За нагоди я зазирав у величезні темні розкриті ворота ангарів і в світлі проламів в дахах бачив погорілу бронетехніку, розкурочені вантажівки.Довкола валялися речі росіян, які вони не встигли взяти при панічному відступі.- Слухай, це ж вони тут ще й помінувати все могли…- Та навряд. Бач, як тікали. Але, кхм… Побачимо, - Макс кивнув головою на маленьку фігуру Мартіна, який зупинився і роздивлявся якийсь розкурочений прилад, що вгруз у родючий український звільнений чорнозем.———————————- Ого, диви, тут цілий комлект форми, - гукнув Макс.Я покинув величезну гільзу і обережно сунув на голос. Танкова позиція росіян на шляху з нізвідки в нікуди була сповнена купою артефактів, механізмів незрозумілого призначення, сухпаїв, капонірів.- Агов, я повторюю, у нас спускає колесо! Ми пробили колесо! Зараз вечір! Нам ще їхати 100 кілометрів! Агов! - гукав нам Мартін від машини, яку ми лишили на дорозі. Взагалі-то, ми зупинилися до вітру і зовсім випадково з‘ясували дві речі: у нас спускає заднє ліве (як потім було встановлено, ми його ушкодили скалкою міни), а також що поруч є щойно покинута позиція росіян.- Диви, як він смішно стрибає довкола авто, - зашкірився я Максу, передаючи йому для ознайомлення стріляну гільзу якогось великого калібру.- Ага, за колесо хвилюється. Хоч щось його в цій мандрівці бентежить. - усміхнувся у відповідь Музика, - Мартіне, іди до нас! Тут цікаво!———————————-Сьогодні у Мартин Брест День народження.Важко описати цю людину в двох нарисах, але навіть вони щось про нього говорять.Ще важче порахувати кількість людей, яких:а) Мартін послав до біса.б) Яким Мартін допоміг на всі гроші, зв‘язки і зусилля.Фантастично глибока і самодостатня особистість, внесок якої у наш спротив росії історикам ще варто буде дослідити.З Днем народження, Олеже Олександровичу (зараз читачі напружились, бо 99% не знають, що тебе звати саме так).Будь здоровий і завжди дивись під ноги.Дякую, що поруч.Майте гарний день.За шедевр дякую Сергій Мельничук.