Зроблю-но я четвергову рубрику #багифічі. І писатиму в ній про те, що заважає при пошуку роботи, ну або що помагає.Баг нумеро уно.Шукати роботу дуже дуже заважає несвідоме очікування, що "зараз все швидко зроблю, скільки там того пошуку".Далі воно буває сильно не швидко. Зокрема тому, що ми шукаємо роботу не дуже часто, і треба згадувати процес. А ще - наново переусвідомити свої скіли і професіоналізм. І те, і те - трудоємкі тривалі задачки.Але ми сприймаємо цей процес так, ніби ми на заводі на одній посаді вже 15 років працювали і навколо - суперстабільний світ. "Щас я біжком резюме накидаю...", а воно шось не накидується.І отут починається проблема: оскільки процес рухається повільніше, ніж очікувалось, людина вирішує, що це через неї. Я недостатньо профі. Мені не хвата компетенцій (досвіду, звʼязків, харизми - потрібне підкреслити). Я ніколи не знайду роботу, її взагалі нема для таких, як я (яких саме - не уточнюється).І все, кандидат на підлозі в депресії, бо десь глибоко сиділа установка, що "хороший профі найде швидко". А це - лотерея. Буває і швидко. Але частіше 3-9 місяців. І не нахрапом, а поступово, потрошку, з перервами і паузами.Отакий процес, це як ремонт - дуже багато дрібних дій, нахрапом не візьмеш, ну ніяк.