Британський учений Е.-О. Джеймс вважає, що культ богині-матері існував не тільки в період матріархату, а й на пізніших стадіях цивілізації. Можливо, споконвічно давній тип мислення як спосіб опрацювання найдавніший тип мислення як спосіб опрацювання інформації, отриманої знавколишнього світу, виділяв двох богинь-матерів, функцією яких було відтворення життя. У доісторичний період релігія була пов'язана з родючістю і з нагальним завданням життєзабезпечення, а також із таємничими явищами - народженням і явищами - народження і продовження роду, від яких залежало виживання.виживання. Таким чином, основою всього виступала ідея родючості у всьому її різноманітті. Першим верховним божеством людини, як вважають історики, археологи і лінгвісти, була жінка - Велика Богиня або Мати Світу. Цю ідею підтверджують фігурки "венер", які залишилися з епохи верхнього палеоліту. Фігурки відрізнялися сильно збільшеними материнськими органами, оскільки в жінці в доісторичні часи головною була здатність до дітородіння.Автори окремого видання, присвяченого дослідженню Матері Світу, яку, як припускають учені, звали Лада, стверджують, що вона була не тільки Матір'ю Сирою Землею, а й Царицею Небесною; у післяльодовикову епоху у неї з'явилася супутниця - богиня дочка. Пізніше богиня булапредставлена в образах Костроми, П'ятниці, Купали, Берегині та в багатьохінших. А з бронзової доби господарем на землі й на небі став чоловік - пастух, орач і воїн.Ідею про те, що в доземлеробський період були дві небесні богині-рожаниці, висловив свого часу Б. Рибаков. Він писав: "Рогаті рожаниці-оленихи мезоліту і неоліту перебували в такому співвідношенні одна зодна з одною, як Лето і Артеміда - мати і дочка, і так само відали плодючість природи". Архетип "Мати" належить до базових архетипів, у яких зберігається і проноситься через віки те, що відноситься ще до палеолітичного періоду сприйняття (або розуміння) світу та його об'єктів і на яке періодично накладаються "додаткові" змістовні штрихи/креслення, виявлені свідомістю в наступні періоди інтелектуальної еволюції, що мають загальнолюдську і позачасову значущість.