MojaPolska

Знову моє улюблене - відповідь на ваші питання.Тим разом від чудової пані Олександри:Droga pani Natalia!Lubię pani kanał, mam 74 lata, jestem emerytką, dla tego nie potrzebują certyfikaty, ale uczucie języka dla kontaktów z ludźmi.Nie mogę zrozumieć, kiedy pisać ę, kiedy e.Mogę być jest regul? Lub lajfchak?Буду вдячна за відповідь. Думаю, це питання цікавить багатьох, тому відповідаю в загальний чат.Зверніть увагу, любі друзі, що nosówki вкінці слова - це завжди не просто так - це граматичне закінчення, а отже ставимо його у дуже конкретних випадках. 🔥Граматичні ситуації, де треба писати -ę вкінці слова1. Якщо це іменники середнього роду, вкінці яких чуємо [е]. АЛЕ! не всі підряд, а чітко визначені дві групки: 📌 a) imię, plemię, ramię, znamię, brzemię, strzemię, wymię 📌 b) назви недорослих істот: cielę (недоросла корова), pisklę (недоросла пташка), kocię, szczenię, dziewczę і т.д.В усіх інших іменниках середнього роду пишемо просто -e.2. Якщо це іменники жіночого роду на -а (а так направду всі іменники на -а, як приміром, чоловічі kolega, dentysta), а також іменники жіночого роду на -i (sprzedawczyni, wychowawczyni) у ❗️Bierniku liczby pojedynczej (kogo? co?)❗️ 👉 Widzę (kogo? co?) mamę. 👉 Piję (kogo? co?) herbatę. 👉 Czytam (kogo? co?) książkę. 👉 Znam (kogo? co?) sprzedawczynię. 👉 Lubię (kogo? co?) wychowawczynię 👉 Czekam na (kogo? co?) dentystę. 👉 Kocham (kogo? co?) tatęПідказка: ⛔️ ніколи не ставимо -ę у закінченнях із чергуваннями. Або чергування, або nosówka: Polska: Polsce / Polskę kolega: koledze / kolegę2.1. І ще нюансик: займенник TA (ця) у Знахідному відмінку має брати форму ❗️tę❗️: 👉 Czytam tę książkę. Kocham tę dziewczynę. Хоча, заради справедливості додам, що так ніхто не говорить. У розмовній мові абсолютно всі сказали би "Czytam tą książkę. Kocham tą dziewczynę". Форма tą у розмовній мові уже давно виперла ось те супермегаправильне tę. Але моя справа сказати.3. У коротких формах займенників: się, cię 👉 kocham cię 👉 cieszymy się 4. У дієсловах І та ІІ дієвідмін (тобто тих, що не закінчуються на на -ać - за рідкісними випадками - і точно не jeść, wiedzieć, umieć, rozumieć) у першій особі однини (ja) теперішнього часу: 👉 idę - я йду 👉 myję - я мию 👉 piszę - я пишу 👉 robię - я роблю 👉 patrzę - я дивлюся 👉 mówię - я говорюНіби нічого не забули.

Uczymy się?#gramatyka_bez_stresu Почнемо з граматики без стресу, щоб тиждень закінчити спокійно і продуктивно. Co wy na to?Уже довший час ми борюкаємося із однією граматичною темою - утворенням форм множини для назв чоловіків. Пора б уже закруглятися (як кажуть поляки - do brzegu 🙃), бо ж нас чекає ще так багато різних важливих граматичних тем.Отож, що ми вже знаємо і вміємо:✅ коли і де ставити закінчення -owie (ojciec - ojcowie, pan - panowie, poseł - posłowie, członek - członkowie)✅більшу частину чергувань, які відбуваються у цій ситуації (Polak - Polacy, student - studenci, kolega - koledzy, kelner - kelnerzy)Додамо сьогодні ще два чергування (так, то всі, більше не буде - видихніть 🙂), які, до речі, трапляються досить рідко:d ➡️dzi 👉 Szwed ➡️Szwedzi👉 sąsiad ➡️sąsiedzi ch ➡️si 👉Czech ➡️Czesi 👉 Włoch ➡️Włosi (Лайфхак, як запамʼятати польські назви Італія та італійці: Włochy як блохи, Włosi як воші. Основне - не перепутайте 😂. І не кажіть, хто вас цього навчив 🫣🫣🫣)І до речі, як і у випадку інших чергувань, також стосується як іменника, так і прикметника:👉 młody Szwed ➡️ młodzi Szwedzi👉 głuchy Czech ➡️ głusi CzesiФуф, з чергуваннями все 🥳🥳🥳Ось вам на закріплення kolejna кумедна історія. А тренінг також буде 💋💋💋🔣🔣🔣 Międzynarodowe zamieszanieNowi sąsiedzi wprowadzili się do bloku. Byli młodzi, chudzi i zawsze cisi. Wszyscy mieszkańcy zastanawiali się, skąd pochodzą.– Może to Szwedzi? – zastanawiała się pani Zosia. – Tacy jasnowłosi i trochę bladzi (бліді, а не те, що ви подумали: blady - блідий).– Nie, nie – machnął ręką pan Marek. – To na pewno Włosi! Widziałem, jak gestykulują w windzie!– A ja słyszałam, że mówią coś podobnego do „ahoj” – wtrąciła pani Ela. – Może to Czesi?Tymczasem nowi lokatorzy spokojnie siedzieli na balkonie, zupełnie nieświadomi zamieszania. Byli bowiem… głusi i porozumiewali się w języku migowym. 😅Навчилися нових слів? 😅😅😅

Відповідаю на питання, яке у вас виникло після написання вчорашнього диктанту. Але насправді це одна із найбільш поширених проблем у письмі, особливо на початках. Тому обговоримо детальніше.Питання:Підкажіть, будь ласка, чому в слові wieczora пишеться не ci. Я завжди путаю. Отож, перше, що мусимо памʼятати, що буквосполучення cz i ci означають ❗️два різні звуки ❗️(нам буває складно їх розрізнити на слух та і у вимові, оскільки в української мові такої опозиції "твердий шиплячий - мʼякий шиплячий" просто немає)➡️ cz читаємо як твердий "ч", як у слові часник, чуб або чоботи➡️ ci читаємо як мʼякий "чь", подібно як у слові "чіпси", "зачіпати" і навіть ще мʼякшеТому теоретично, ми мали би чути цю різницю - "вєчорем", а не "вєчьорем" - і відповідно писати: wieczorem.Але це теоретично, а в практиці ми не завжди впевнені, що ж там ми почули або що ж там має таки бути. Тому дуже виручає така-от закономірність (сказала би лайфхак, але чомусь не всі це слово люблять 🙄):🔥🔥🔥 Там, де у польському слові потрібно написати -cz-, в українських їх відповідниках на місці цього проблемного звуку зазвичай стоїть "ш" або "ч" 🔥🔥🔥➡️ wieczór, бо вечір➡️ czosnek, бо часник➡️ czekolada, бо шоколадНатомість 🔥🔥🔥там, де у польському слові потрібно написати -ci-, в українських відповідниках стоятиме "т" або "ц"🔥🔥🔥➡️ciekawy, бо цікавий➡️cisza, бо тиша➡️сienki, бо тонкийЦя закономірність дуже гарно працює, але є кілька нюансів (так, починається 😅 )👉 по-перше, українські відповідники мають бути співзвучними із польськими, тобто мати схоже звучання (інакше це не працює), а це означає, що 👉 по-друге, багато польських слів із ci або cz перекладаються зовсім інакшими українськими словами (наприклад, ciecierzyca - нут), і там шукай не шукай, не знайдемо ні "т", ні "ц", ні "ч"👉 по-третє, завжди є винятки 👻👻👻Але, переважна більшіть польських слів таки підтверджує цю закономірність і краще навіть 70 відсотків, ніж нуль, правда?

Kawiarnia pod Kotem. Sezon 2. Odcinek 8. Cisza przed burzą#czytanie#naszserial_2#kawiawnia_pod_kotemKwiecień powoli się kończył. „Kawiarnia pod Kotem” obsługiwała starych i nowych klientów, kawa się parzyła, ciastka się jadły... Nic się nie zmieniało.Zuza przetarła stolik po pierwszej dzisiejszej klientce.— Ale nudy... — ziewnęła. — Mam takie wrażenie, że nic się nie dzieje.— No bo nic się nie dzieje — odparł Marek, licząc pudełka z herbatami. — Nie widziałaś zielonej matchy? Mirka przecież żyć bez niej nie może.— Chyba się skończyła, musisz zamówić — powiedziała Zuza, zaglądając do pustego słoiczka na matchę.— Żartujesz — parsknęła Julia. — Nie znamy dostawców. Wojtek zawsze przywoził ją z Włoch.— No, faktycznie. Matcha się skończyła, szefunio zaginął...Julia nagle zbladła i z przerażeniem złapała Zuzę za rękę.— Jak to zaginął? Nie żyje? Przecież zaginąć to umrzeć!Zuza popatrzyła na nią jak na wariatkę, a po chwili powiedziała:— Puknij się w czoło, dziewczyno. Tyle czasu w Polsce, a nie wiesz, że zaginąć i zginąć to nie to samo? Zaginął znaczy przepadł, zniknął.Julia stała się czerwona jak burak i nachyliła się nad lodówką, by ukryć zmieszanie. Na szczęście drzwi się otworzyły i do kawiarni weszli: Eliza w eleganckim kapeluszu, Adam z aparatem na szyi i jeszcze jedna pani — nieco młodsza i jeszcze bardziej elegancka (o ile to możliwe) wersja Elizy Braun: czarne palto, koronkowe rękawiczki i czerwona szminka. Cała trójka wpłynęła do kawiarni i usiadła przy największym stoliku. Na twarzy Elizy wyraźnie odczytywało się zniechęcenie i żenadę, młodsza jej kopia z zainteresowaniem rozglądała się dookoła, zaś stary fotograf wyraźnie czuł się między młotem a kowadłem.Julia, Marek i Zuza zamienili zdziwione spojrzenia, ale od razu uśmiechnęli się szerokim, zawodowym uśmiechem.— Dla Państwa jak zawsze? — upewniła się Julia i doczekawszy się skinienia głową od Elizy, odwróciła się do ekspresu. Zuza zaś podeszła do stolika.— A dla pani...? — popatrzyła na nową klientkę.— Klaudia jestem, Klaudia Braun — przedstawiła się głośno i nieco zbyt teatralnie. — A to ta słynna kawiarnia, w której moja siostrzyczka zostawia tyle pieniędzy? No nie wiem... Dla mnie zieloną herbatę, proszę, bez cukru. Kawa psuje serce, a cukier zęby, moja droga.W tej chwili Eliza wywróciła oczami, a Adam wyglądał, jakby chciał zniknąć. Zuza, wróciwszy za ladę, zrobiła wielkie oczy do Julii:— Ale będzie jazda, czuję to — szepnęła.Julia popchnęła ją łokciem i postawiła na tacy napoje dla całej trójki.Po półgodzinie w kawiarni wrzało. Kwietniowe zimno zachęcało do napicia się firmowego cappuccino Julii albo nowości — matchy w wykonaniu Marka. Klienci wchodzili i wychodzili, śmieli się, pili, jedli, zostawiali napiwki, żartowali. Tylko przy stoliku pań Braun trwało milczenie, chociaż Julia miała wrażenie, że to cisza przed burzą.Milczenie przerwała Klaudia. Odstawiła filiżankę z taką siłą, że aż zadźwięczał spodeczek.— No dobrze, Elizo. Przestańmy udawać, że pijemy herbatę w miłym towarzystwie — powiedziała ostro, nie dbając już o to, czy ktoś ją usłyszy. — Przyjechałam tu, bo dostałam list od notariusza.— Tak właśnie myślałam — spokojnie odparła Eliza, patrząc z ironią na siostrę. Chociaż uważny obserwator dostrzegłby lekki niepokój w jej oczach. — Nie znalazłaś lepszego miejsca na omawianie testamentu?Dzwonek u drzwi kolejny raz zadzwonił i głośne „Hejka!” przerwało niezręczną rozmowę. Do kawiarni wtargnęła grupa hałaśliwych nastolatków, obwieszonych kolczykami w najróżniejszych miejscach, szpiczastymi bransoletkami i łańcuchami. Z głośnymi żartami zajęli stolik tuż obok pań Braun i Adama. Z towarzystwa wyłoniła się Mirka i krzyknęła ponad głowami starszych państwa:— Młody, dla nas trzy zielone na kokosie, bo wszyscy wiedzą, że są zajebiste, i dwa cappuccino od Julii! Dzień doberek, pani Elizo, panie Adamie, świetny aparat! — pomachała ręką do sąsiadów i usiadła między dwóch długowłosych i wytatuowanych chłopaków.

Якщо у вас так само, як у цьому тредсі 🫣, то нагадую, що у нас зовсім скоро НОВИЙ ГРАМАТИЧНИЙ ВЕБІНАР!!! ЦІКАВО ПРО ВАЖЛИВЕ!Друзі! За доброю традицією весняно-літніх вебінарів запрошую вас на зустріч, де я дуже, дуже детально і доступно (!) розповім про одну із найважчих тем рівня А2–В1 — утворення чоловічо-особової множини.За півтори години ми у неформальній бесіді розберемо:✔️ як розрізнити чоловічо-особові слова від нечоловічо-особових✔️ на що звертати увагу при виборі закінчення множини✔️ проговоримо кожне, абсолютно кожне чергування та закінчення✔️ звернемо увагу на найчастіші виняткиі просто проведемо гарно час ✨Якщо ви тут, то ви точно знаєте, що ніхто не пояснить важкі теми так просто, як я 😇Якщо ні — тоді знайомимось:Наталія Лобаскандидат філологічних наук, викладач польської мови з 23-річним досвідом (18 років як університетський викладач), засновниця школи «MojaPolska», авторка підручників і абсолютно всіх постів на цьому каналі.Коли?💥 10 травня (неділя) о 18:00 за КиєвомДе?💥 посилання на зустріч ви отримаєте одразу після оплатиЦіна:200 грн або 20 злотих (кава + тортик ☕🍰)Зверніть увагу: після ефіру вартість матеріалів вебінару (відео + презентація) становитиме 350 грн.Кому це потрібно?🇵🇱 кожному, хто хоче добре говорити і писати польською🇵🇱 зрозуміти і запам’ятати особливості мови🇵🇱 здати іспит В1 (і навіть В2)Приходьте — буде цікаво 💯Кожен учасник отримає запис і матеріали з довічним доступом.Реєстрація під цим постом

І що, трішки #gramatyka_bez_stresu на dobry początek?Бо якщо на людину навалити одразу всю граматику світу, то нервусі можуть і не витримати 🫣😵‍💫. А так, як ми тут - żółwim krokiem (черепашачими темпами) - то можна і повчитися 🥸Сьогодні розкажу вам про досить специфічне закінчення, яке вживається лише у Називному вдімінку множини і лише із деякими назвами чоловіків. Ну, ви зрозуміли, що ключове слово тут - деякими 🤠Ви мабуть зустрічали форми типу panowie, uczniowie, dziadkowie - ось про це ➡️-owie сьогодні і розмова.Насправді, це закінчення досить примхливе і до будь-якого слова його ліпити не можна.А до чого можна?Визначаються приблизні тематичні групи слів, які потребують ➡️-owie у множині. Чому приблизні? Та бо у цьому правилі іноді невідомо, чого більше - самого правила чи винятків. І одна з цих груп - це...🔥 Назви членів родиниojciec - ojcowiesyn - synowiewujek - wujkowiedziadek - dziadkowieszwagier - szwagrowieНаразі ніби просто. Однак (моє улюблене слово) мусимо памʼятати, що⚡️brat - bracia⚡️kuzyn - kuzyniА з внуком взагалі специфічна ситуація😅. Бо ж - за логікою - мало би бути wnukowie і все би грало, але ж... Тут є певний нюансик. Адже обидві форми і🔣 wnukowie, i 🔣wnuki - правильні. Але залежно від того, якої статі ці внуки (ох ця гендерно неспокійна польська мова!😬😬😬 ). Отож, якщо тільки хлопчики, то говоримо✅ Do mnie przyjechali wnukowie.Якщо і хлопчики, і дівчатка, то говоримо✅Do mnie przyjechały wnuki.Ось так.Продовження буде, як і тренінг. Trzymajcie się mocno

Цікава штука ці польські дієслова руху та зміни їх значення. Ось подивіться, наприклад, на дієслово ❗️chodzić❗️. По-перше, воно може поєднуватися із цілою купою різних префіксів, при цьому ✅ або набуваючи відтінку значення - зазвичай зміна напрямку руху: wchodzić - 1.заходити усередину, 2. підніматисяwychodzić - виходити назовніschodzić - іти внизprzychodzić - приходити✅або взагалі змінюючи значенняobchodzić - святуватиТут, до речі, для нас, українців, ховається підступна підступніcть 👻, бо ж ми любимо сказати 👉 proszę zachodzić! А поляк, сердешний, не розуміє, що ми маємо на увазі, бо ж zachodzić абсолютно ні разу не означає "заходити у приміщення чи траспорт", а означає👉 zachodzić (для сонця) - заходити, сідати👉 zachodzić (w ciążę) - вагітніти👉 zachodzić (drogę) - переходити дорогу, створювати перешкодуТо що саме ми просимо, кажучи 👉 Proszę zachodzić? Тому будьте уважні.Ага, і по -друге - важливий граматичний нюанс. У переважній більшості дієслів префікс змінює вид з недоконаного на доконаний:👉jeść - zjeść👉iść - pójść👉czytać - przeczytaćТак-от, chodzić у ці ігри не грає - додавання префікса до нього НЕ ЗМІНЮЄ виду, дієслово все-одно залишиться недоконаним (ніщо не в силі його просто так доконати, як і нас із вами). А pary aspektowe виглядають так:✔️ przychodzić - przyjść✔️obchodzić - obejść✔️zachodzić - zajśćі далі за зразком.Ось таке непросте просте слово chodzić

НОВИЙ ГРАМАТИЧНИЙ ВЕБІНАР!!! ЦІКАВО ПРО ВАЖЛИВЕ!Друзі! За доброю традицією весняно-літніх вебінарів запрошую вас на зустріч, де я дуже, дуже детально і доступно (!) розповім про одну із найважчих тем рівня А2–В1 — утворення чоловічо-особової множини.За півтори години ми у неформальній бесіді розберемо:✔️ як розрізнити чоловічо-особові слова від нечоловічо-особових✔️ на що звертати увагу при виборі закінчення множини✔️ проговоримо кожне, абсолютно кожне чергування та закінчення✔️ звернемо увагу на найчастіші виняткиі просто проведемо гарно час ✨Якщо ви тут, то ви точно знаєте, що ніхто не пояснить важкі теми так просто, як я 😇Якщо ні — тоді знайомимось:Наталія Лобаскандидат філологічних наук, викладач польської мови з 23-річним досвідом (18 років як університетський викладач), засновниця школи «MojaPolska», авторка підручників і абсолютно всіх постів на цьому каналі.Коли?💥 10 травня (неділя) о 18:00 за КиєвомДе?💥 посилання на зустріч ви отримаєте одразу після оплатиЦіна:200 грн або 20 злотих (кава + тортик ☕🍰)Зверніть увагу: після ефіру вартість матеріалів вебінару (відео + презентація) становитиме 350 грн.Кому це потрібно?🇵🇱 кожному, хто хоче добре говорити і писати польською🇵🇱 зрозуміти і запам’ятати особливості мови🇵🇱 здати іспит В1 (і навіть В2)Приходьте — буде цікаво 💯Кожен учасник отримає запис і матеріали з довічним доступом.

#czytanie #naszserial_2 #kawiawnia_pod_kotem Odcinek 7: Prima aprilisJulia zmarszczyła czoło i zaczęła uważnie rozglądać się po kawiarni. Zegarek pokazywał wpół do ósmej rano, przyszła celowo wcześniej. To, co działo się ostatnio, podobało jej się coraz mniej. Najpierw zniknięcie Wojtka, potem ta dziwna Mirka, Zuza, która nie spuszcza wzroku z telefonu i bez przerwy do kogoś wypisuje... Nawet Marek... Chociaż nie, Marek jako jedyny wydawał się normalny w tym całym domu wariatów. Julia westchnęła i zaczęła badać wzrokiem ściany oraz sufit nad ladą. Skąd, u diabła, Wojtek wiedział o tych dwudziestu złotych? Zresztą, pieniędzy nie było już na blacie. Czyżby zamontował w kawiarni ukryte kamery? I nikomu nie pisnął słowa? To było skrajnie nie fair wobec nich wszystkich.Jej wewnętrzny monolog przerwał pisk komórki. Czat służbowy o tej porze?Wojtek: @Julia, nie tam szukasz 🙂Zuzzzza: @Wojtek szefie, o co chodzi?Marek: ????Julia przystanęła przy ladzie i szybko wystukała:@Zuzzzza @Marek, może nasz szef łaskawie wyjaśni, czego to „nie tam” szukam? Wojtek, zamontowałeś kamery i nas śledzisz?Czat wybuchnął:Marek: co?Zuzzzza: co??Wojtek: co?Julia miała już odpisać coś ostrego, gdy nagle drzwi otworzyły się z impetem i do kawiarni wpadł... Wojtek we własnej osobie!Wyglądał, jakby nie spał od kilku dni. Machnąwszy ręką do Julii, podszedł prosto do ekspresu i nalał sobie filiżankę kawy. Wypił ją jednym haustem i powoli odwrócił się do dziewczyny. W jego oczach, poza zmęczeniem, Julia dostrzegła iskierki rozbawienia.— Wojtek! — niemal krzyknęła. — Skąd wiedziałeś, co robię? Kamery? I gdzie ty byłeś przez ten cały czas?!Wojtek zajrzał do pustej filiżanki i odstawił ją na ladę.— Nie montowałem żadnych kamer, Julia. Adam mi powiedział — uśmiechnął się lekko. — Spotykam go czasem rano na Rynku. Opisał mi całą scenę z tą dziewczyną i dwudziestoma złotymi. Wieczorem wrzuciłem je do puszki na napiwki.Julia milczała, trawiąc te słowa.— A co do tego, gdzie byłem... Muszę coś zamknąć. Raz a dobrze.— „Ona już wie” — Julia niechcący powtórzyła na głos te trzy słowa, które widziała na jego ekranie pierwszego dnia. — To o to chodziło? Kto wie, Wojtek? I co wie?Wojtek zamarł. Uśmiech natychmiast zgasł na jego twarzy. W kawiarni zapadła cisza tak ciężka, że Julia słyszała tylko tykanie zegara nad wejściem. Potem, bez słowa, szef zrobił sobie jeszcze jedną kawę i wyszedł, zostawiając zszokowaną Julię bez odpowiedzi.W drzwiach minął się z Markiem.— Zapomniałeś wyłączyć żelazko, wujku! — zaczął chłopak, próbując zażartować. Ale Wojtek tylko machnął ręką i szybko wsiadł do auta.— Jakoś dziwnie zaczął się ten dzień, co? — rzuciła Julia, patrząc na odjeżdżający samochód na włoskich rejestracjach.— Prima aprilis chyba się nie udało — wzruszył ramionami Marek i oboje weszli do środka.Kot na szyldzie uważnie przyglądał się pustej ulicy.

Друзі, давайте трішки попрацюємо із граматикою, бо ж навіть, якщо #gramatyka_bez_stresu - вона все-одно королева науки про мову (хочемо ми того, чи ні). А королеви люблять увагу.До речі, для тих, хто до нас тільки приєднався, не втомлююсь нагадувати, що всю граматику на каналі ми зібрали у прикріпленому повідомленні. Заходьте, обирайте потрібну Вам тему і навчайтеся безкоштовно і без стресу.А ми продовжуємо. Бо тема у нас дооооовга, як шлях із Варяг у греки, і непроста. Але і не сильно складна, щоб аж так дуже 😇. Працюємо із утворенням множини від назв чоловіків. Про те, що чоловіки люблять зміни чергування, ми домовилися. І навіть розібрали два з них: t/ ci та k/cІдемо далі. І сьогоднішнє наша балачка про чергування ➡️ g/ dzyТобто, якщо⚡️⚡️⚡️назва чоловіка (а заодно і прикметник, який стосується чоловіка) закінчується на -g або на -ga, то у множині ставимо закінчення -dzy⚡️⚡️⚡️➡️g(a) ➡️ dzy👉 drogi kolega ➡️ drodzy koledzy👉 srogi biolog ➡️ srodzy biolodzy👉 tęgi astrolog ➡️ tędzy astrolodzy Ну, ось так. Нічого ж страшного 😬. Зараз буде тренінг і ви точно запамʼятаєте 💋💋💋.А поки що маленька нагадайка:👉 k➡️ cy 👉 wysoki Polak➡️ wysocy Polacy👉 t ➡️ ci 👉 prosty asystent ➡️prości asystenci👉 g ➡️dzy 👉 drogi kolega ➡️drodzy koledzyБуде ще ☺️☺️☺️