Mishchyshyn Phil UA

Мені ніколи не подобався Шабунін, мало того вважаю, що від касти "непогрішних" та недоторканих професійних "младоантікорупціонерів" Україна на виході отримала ЗНАЧНО більше шкоди ніж користі, оскільки на певному етапі спрацювала і формула, що "прибутковішою за корупцію може бути тільки боротьба з нею" і політичні моменти спрацювали, АЛЕ.АЛЕ не можна не визнавати, що наявність "Шабуніних" в державі та можливість діяльності для них є однією з ознак того що демократія в державі жива та плюралізм думок захищений. Зараз ми маємо певний парадокс: минула влада з якою Шабунін боровся визнавала за ним як право бути "Шабуніним" так і його право боротися з нею, натомість влада нинішня до вкорінення якої немало приклався і сам Шабунін за ним таких прав не визнає. І це БІДА, при всій моїй "нелюбові" до Шабуніна як особистості.Нажаль захищена можливість критикувати чинну владу (без різниці якими прізвищами вона персоніфікована) є одним з тих наших надбань які ми зараз стрімко втрачаємо. БІДА.P.S. Пост не в підтримку Шабуніна. Він фальшива людина без принципів.

Післямова до теми.Вчора рішенням Кабміну ліквідовано перший університет Української держави утворений гетьманом Скоропадським😡. Камʼянець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка приєднали до Подільського державного університету. До вчорашнього дня в нашому місті функціонувало два універи: класичний та спеціалізований аграрно-технічний. Вчора наше місто втратило статус міста в якому є і класичний університет і спеціалізований. Нажаль ми отримали монстра ймення якому поки немає. Нині сучасне тлумачення терміну "класичний університет" включає в себе природничо-наукові, соціально- гуманітарні й економічні напрями університетської освіти.Інший напрямок класичного розподілу освіти це політехнічні вузи. І окремою нішею йдуть спеціалізованІ. Що зробили в нашому випадку? Приєднали класичний університет до спеціалізованого вишу, оскільки дивлячись на факультети Подільського державного університету зміна назви спеціалізацію цього ВУЗу як аграрно-технічного не змінила. Де ще є приклади такого освітнього "франкінштейнстсва"? У виконанні реформаторів яких ще країн? Тепер ініціаторам головне не зупинятися та взятися нарешті за себе і об'єднати до прикладу Міносвіти з Міністерством аграрної політики та продовольства в одне Міністерство аграрної політики та продовольства пам'яті науки та освіти🙄А що? В такому об'єднаному міністерстві можливо сама аура буде ще активніше впливати на мізкову активність реформаторів, може проростуть зерна ще якихось "угарних" ідей🙄Слава Богу, що в ЗСУ поки не об'єднуть танковий інститут з льотним🙄А якщо серйозно то я вірю, що так все не буде. Після війни спаде зелений морок і я думаю що в тих хто прийде за ними вистачить політичної волі повернути ситуацію до рамок здорового глузду.P.S. В обидвох наших ВУЗах які якийсь час будуть одним працює ціла купа моїх друзів та добрих знайомих. Бажаю їм терпіння.

В доповнення до поширеного мною посту пана Анатолія Ткачука.Треба бути свідомим того, що нажаль наслідки від розриву військового співробітництва України та США можуть бути для нас не просто важкими, а катастрофічними.І очевидно, що з обранням Трампа цей процес вже був не зворотнім.Так його старт можна (і треба) було притримати якось дипломатичними методами ще хоч на деякий час, але при всій моїй м'яко кажучи "нелюбові" до Зе та його "ефективного" менеджменту, не думаю що це вийшло би ще надовго. Нажаль в психічно хворобливій уяві Трампа та його команди світ вже розписаний між трьома старцями які сидять в Вашингтоні, Пекіні та Москві і в якому іншим місця не особливо є.І тому як у загнаних в кут у нас вибору зовсім не багато: або бути з'їденими, або битися та вийти з того кута.Очевидно що виходити з нього без військової допомоги вже колишнього нашого військового союзника нам буде ой як важко, так само важко як і з внутрішньополітичними тенденціями щодо настанням умовно "1937 року" в середині України.Але ми вицарапаємося. Найтемніша година настає перед світанком.https://www.holosameryky.com/a/dopomoga-ukraini-scha/7996187.html

Щодо Ляшка та його призначення на посаду комбата. Мушу винести пару своїх коментів в окремий пост.Я геть аж ніяк не прихильник його фрікової поведінки в політиці, але вже тривалий час він у складі ЗСУ. Як воює не знаю, не пересікався і не чув. Але одна справа коли на нього гонять ті хто воюють та пересікалися якось з ним по війні і зовсім інша коли це робить піпл з дивану. Це війна. Я знаю купу лейтенантів які за короткий термін з командирів взводів ставали ротними, начштабу, замкомбатами та комбатами. Так само я знаю й купу сержантів які за час війни стали офіцерами. Так, дуже часто такий стрімкий кар'єрний зріст буває дуже коротким і тому черги аби затикати дири в бойових підрозділах на командних посадах на жаль не стоять. А посада комбата це взагалі в цілому дурдом-веселка і збоку бантик. Так, Ляшко публічна фігура і думаю що зараз набіжить трохи розслідувань наших "кришталево чесних" журналістів з цього приводу. Та на жаль інститут журналістських розслідувань в Україні скомпрометований самими журналістами-розслідувачами які за певну кількість американських президентів можуть як декласувати будь-кого так і підняти будь-кого, тому для мене (тай не тільки для мене) що стосується війни та участі в них окремих осіб мають вагу лише слова людей які насправді воювали поряд чи реально знають стан справ в тій чи іншій частині. Насправді фронт не дивлячись на майже мільйонну воюючу армію, це велике село і майже нічого не можливо в такому плані приховати. Ще раз повторюся, що я не знаю про шлях на війні пана Ляшка, єдине що очевидно, на відміну від багатьох інших в нього цей шлях таки є.Ну і при всій контроверсійності персонажу, тим критикам які ще не в ЗСУ ще аж ніяк не пізно мобілізуватися та спробувати повторити його шлях 🙂Welcome!