Міністерство юстиції України

Припинення дії актових записів цивільного стану: що варто знатиАктами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов’язані з фізичною особою (народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть) та підлягають державній реєстрації відповідно до закону.У визначених законодавством випадках дія актового запису цивільного стану (визнання недійсним або скасування) може бути припинена. Процедура проводиться відділом ДРАЦС за місцем зберігання запису на підставі рішення суду або відповідного висновку органу ДРАЦС.➡️ Куди звертатися: до відділу ДРАЦС за місцем проживання або за місцем зберігання запису. В умовах воєнного стану подати заяву можна до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній Україні території.Громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України. ➡️ Необхідні документи: разом із заявою про припинення дії актового запису цивільного стану подаються свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану, дію якого необхідно припинити та інші документи. ➡️ Строки розгляду: питання про припинення дії актових записів цивільного стану розглядається у строк до 3 місяців з дня подання заяви (з можливістю продовження керівником відділу ще до 3 місяців за наявності поважних причин). При поданні через закордонні дипломатичні установи — до 6 місяців.📌 Докладніше про підстави та порядок припинення дії актових записів, умови звернення для окремих категорій заявників, а також порядок оскарження відмови — за посиланням: https://shorturl.at/IGeWSПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Як отримати свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя після смерті одного з нихПісля смерті одного з подружжя важливо правильно визначити склад спадщини та майнові права того з подружжя, хто залишився живим. Якщо майно було спільною сумісною власністю подружжя, він має право на свою частку у ньому та може оформити її шляхом отримання відповідного свідоцтва.Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя є правовстановлюючим документом. Воно може бути видано на половину спільного майна.Також оформити таке свідоцтво може колишній з подружжя.Щоб отримати документ потрібно звернутися до державного або приватного нотаріуса із заявою.Нотаріусу потрібно подати:✔️ документ, що посвідчує особу;✔️ документ, який посвідчує шлюбні відносини та/або розірвання шлюбу;✔️ документи, які підтверджують право власності подружжя на майно;✔️ свідоцтво про смерть.📍Важливо пам’ятати: не все майно, набуте під час шлюбу, є спільною сумісною власністю, тому правовий статус майна потрібно визначати в кожній конкретній ситуації.До якого нотаріуса звернутися? Чи потрібно про це інформувати спадкоємців померлого? Чи видається свідоцтво у випадку наявності заборони відчуження, обтяження іпотекою або арешту на майно?Відповіді на ці запитання у нашому матеріалі.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Документ, що змінив історію: де і як зберігається Акт проголошення незалежності України Усього один аркуш. Кілька рядків машинописного тексту, дата й підпис Голови Верховної Ради УРСР. Документ, який 35 років тому зафіксував появу на політичній карті світу незалежної України, вражає своєю простотою і лаконічністю.Сьогодні оригінал Акта проголошення незалежності України зберігається в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України. Він має статус унікального та особливий режим зберігання. Поруч — інші свідчення 24 серпня 1991 року: стенограма та протокол засідання Верховної Ради, постанова про проголошення незалежності, проєкти Акта з правками та коментарями учасників тих подій.У нашому відео ви можете зблизька побачити, як вони виглядають та більш докладно дізнатись, як зберігається та охороняється документ, ухвалення якого стало результатом багатовікової боротьби українців за свободу і власну державу.Докладніше: https://shorturl.at/MkFmuПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Символ нації, що вистояла і бореться: 23 серпня — День Державного Прапора УкраїниЄ миті, коли поява синьо-жовтого прапора говорить набагато більше, ніж можуть передати слова.Коли він майорить над позиціями українських воїнів. Коли люди, які пережили окупацію, дістають зі схованок збережені прапори й знову вивішують їх біля своїх домівок. Коли синьо-жовті стяги здіймаються на площах міст у різних куточках світу — на знак солідарності з Україною та підтримки нашої боротьби. Але є й найважчі миті — коли Державним Прапором накривають домовини полеглих Захисників і Захисниць. Саме тоді особливо гостро й болісно усвідомлюємо ціну, яку Україна платить за право бути вільною державою і бачити рідний прапор над своєю землею. Цей символ упродовж поколінь супроводжує українців у боротьбі за власну державу. У різні часи його забороняли й знищували, а людей, які наважувалися його підняти, переслідували. Від початку російської агресії ворог робить це й на тимчасово окупованих територіях: забороняє нашу державну символіку та намагається стерти українську ідентичність. Та попри небезпеку люди зберігають синьо-жовті стяги — з вірою в повернення України. Після звільнення вони знову здіймаються над містами й селами як знак свободи, державності та незламності. Сьогодні Державний Прапор України уособлює націю, яка відстоює незалежність, суверенітет і право самостійно визначати власне майбутнє. У його кольорах — мужність українських воїнів, самовідданість медиків і рятувальників, праця волонтерів, дипломатів та мільйонів людей, які щодня зміцнюють державу й наближають нашу перемогу. Ми боремося і працюємо заради дня, коли наш прапор майорітиме над усією Україною — у її міжнародно визнаних кордонах. З Днем Державного Прапора України!Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

📜 Право знати: чому дитина в суді має бути не лише почутою, а й поінформованою? Коли дитина потрапляє у «дорослий» світ правосуддя – як свідок або учасник провадження – вона часто відчуває страх і розгубленість. Інформація – це те, що дає дитині відчуття безпеки та контролю над ситуацією. Сьогодні розповідаємо про такі базові принципи правосуддя, дружнього до дітей, як зрозумілість провадження і право дитини бути поінформованою. Їх повинні забезпечувати як суди, так і інші державні установи, залучені до процесу правосуддя. Що це означає на практиці? 1️⃣ Зрозуміла мова (без складних юридичних термінів). Інформація має надаватися мовою, яку дитина здатна зрозуміти, з урахуванням її віку та зрілості. Замість складних конструкцій – прості синоніми. Суддя або слідчий суддя мають пояснювати хід засідання так, щоб дитина розуміла кожну дію.Наприклад, у «Методичних рекомендаціях щодо реалізації права дитини бути заслуханою при розгляді цивільних справ» термін «адвокат» пояснюють так: «це особа, яка представляє інтереси мами/тата або твої інтереси та може поставити тобі запитання».2️⃣ Пряме спілкування. Надання інформації батькам – це не альтернатива поінформованості дитини. Дитина має право отримувати відомості безпосередньо. Наприклад, дошкільнята чи молодші школярі можуть отримати інформацію через гру чи показ відповідного відео. 3️⃣ Повний обсяг відомостей. Дитина та її батьки повинні невідкладно дізнатися про: конкретні права дитини в процесі; системи та процедури (хто яку роль відіграє, що буде відбуватися); наявні механізми підтримки (допомога психолога чи адвоката); час, місце і формат слухань; можливі наслідки рішення.4️⃣ Обов’язковий зворотний зв’язок. Право бути поінформованою не закінчується на старті справи. Після ухвалення рішення дитині мають пояснити його зміст мовою, адаптованою до її рівня розуміння. Вона повинна знати, як її думка вплинула на результат і які кроки (наприклад, апеляція) можливі далі.Хто повинен інформувати дитину? Правосуддя, дружнє до дитини, передбачає спільну залученість фахівців. Адвокат пояснює стратегію захисту, психолог готує до розмови в суді, а суддя створює безпечні умови, де дитина розуміє свою роль у провадженні.Нагадуємо, що держава гарантує кожній дитині право на безоплатну правничу допомогу, зокрема на представництво інтересів у суді та складення процесуальних документів. Отримати послуги можна через систему Безоплатної правничої допомоги (тел. 0 800 213 103).Розвиток правосуддя, дружнього до дитини – важливий крок у євроінтеграції України.Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Як отримати безоплатну правничу допомогу дистанційноЩоб отримати допомогу юриста чи адвоката у визначених законом випадках, не обов’язково особисто відвідувати бюро правничої допомоги.Система надання безоплатної правничої допомоги (БПД), що належить до сфери управління Міністерства юстиції України забезпечує громадянам можливість реалізувати своє право на захист прав через зручні онлайн-сервіси.Як подати онлайн-заяву про надання безоплатної вторинної правничої допомоги?1. Отримайте консультацію. Перш за все, зателефонуйте за номером 0 800 213 103 (безкоштовно, пн-пт з 08:00 до 18:00), щоб з’ясувати, чи належите ви до категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, та які документи для цього потрібні.2. Підготуйте документи. Вам необхідно заповнити заяву та зробити якісні скан-копії або фото:✅ документа, що посвідчує особу (паспорт тощо);✅ картки платника податків (РНОКПП);✅ документів, що підтверджують ваше право на безоплатну вторинну правничу допомогу (представництво інтересів, зокрема у суді, складення процесуальних документів) (наприклад, довідка ВПО, посвідчення учасника бойових дій тощо).3. Підпишіть та надішліть.✅ Накладіть кваліфікований електронний підпис (КЕП) на заяву та кожен документ. ✅ Надішліть пакет документів на електронну адресу відповідного міжрегіонального центру з надання БПД.Якщо ви перебуваєте в окупації та не маєте можливості скористатися електронним підписом, ви можете надіслати фото заяви, підписаної від руки, та копії документів, завірені власноруч. У такому разі встановлення вашої особи відбудеться під час відеодзвінка з фахівцем системи надання БПД.Терміни розгляду: Рішення про надання допомоги приймається протягом 10 робочих днів з моменту отримання заяви.Нагадуємо, що право на безоплатну правничу допомогу гарантоване державою для визначених категорій громадян, а порядок подання таких звернень затверджений Міністерством юстиції України.📞 Єдиний контактний номер телефону системи надання БПД: 0 800 213 103 🔗 Всі сервіси системи надання БПД за посиланням: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/Підписатись І FB I X I Instagram I YouTube

Міжнародний Реєстр збитків відкрив шість нових категорій заяв для держави, територіальних громад та юридичних осіб20 серпня 2026 року у міжнародному Реєстрі збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрито можливість подання заяв у шести нових категоріях: 🔹 B1.3 та C1.3 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – житлових приміщень»; 🔹 B1.4 та C1.4 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна – місць загального користування»; 🔹 B1.5 «Пошкодження або знищення громадських будівель та споруд»; 🔹 C1.5 «Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (не пов’язане зі збитками для бізнесу)». Заяви у цих категоріях можуть бути подані про компенсацію за пошкоджене або знищене нерухоме майно, а саме: 🏡 Житлові приміщення (B1.3 та C1.3). Ці категорії є аналогом раніше відкритої категорії для фізичних осіб (A3.1). Вони охоплюють знищення або пошкодження окремих житлових приміщень (квартир, приватних будинків, службового та відомчого житла), які перебувають у державній та комунальній власності або у власності юридичних осіб. 🏠 Місця загального користування в житлових будинках (B1.4 та C1.4). Ці категорії покривають знищення або пошкодження спільних просторів та конструктивних елементів багатоквартирних житлових будинків і гуртожитків: сходових кліток, під’їздів, коридорів, ліфтів, підвалів, технічних приміщень, фасадів, дахів та інженерних комунікацій. 🏣 Громадські будівлі та споруди (B1.5). Категорія охоплює будівлі та споруди публічного призначення, які перебувають у державній або комунальній власності та не класифікуються як об’єкти інфраструктури (наприклад, адміністративні будівлі, заклади культури та спорту тощо). 🏢 Нежитлове нерухоме майно юридичних осіб, не пов’язане з веденням бізнесу (C1.5). Категорія призначена для юридичних осіб, нежитлове нерухоме майно яких було пошкоджене або знищене, якщо таке майно не використовувалося безпосередньо для ведення комерційної діяльності з метою отримання прибутку. Заяви щодо комерційної нерухомості та інших прямих втрат бізнесу можуть бути подані у категорії C3.1, яка вже відкрита. Докладніше: https://shorturl.at/FIGXbПідписатись І FB I X I Instagram I YouTube

В Україні триває серпневий весільний бум 💍Протягом минулого тижня органи ДРАЦС Мін’юсту зареєстрували 5 119 шлюбів.Серед них історія Артема та Софії для яких шлях до створення сім’ї взагалі став особливим — вони одружилися онлайн, через портал «Дія» на фестивалі «Вирій». Їхня історія почалася з благодійного спортивного заходу. Там вони й познайомилися, але спочатку навіть не здогадувалися, що це може стати чимось більшим.Одного дня Софія опублікувала у своїх соцмережах чек із передбаченням: «Вас очікує романтична зустріч».Артем вирішив, що це не варто залишати без уваги — і взявся його здійснювати. Саме з цього моменту й розпочалася їхня романтична історія.А далі зробили ще один важливий крок — створили сім’ю. Сучасні цифрові сервіси дозволили їм зареєструвати без зайвих клопотів і тривалого очікування.Їхня історія — про те, що іноді достатньо одного випадкового знайомства, одного жарту долі й трохи сміливості, щоб звичайне передбачення на чеку стало реальністю. Вітаємо всіх молодят! 💙💛 

Міністр юстиції України Денис Маслов провів зустріч з представниками Нотаріальної палати України, присвячену подальшому розвитку системи нотаріату.Мета — зробити роботу нотаріусів із державними реєстрами та інформаційними системами більш зручною, швидкою та ефективною, відповідно до сучасних вимог до цифрових сервісів і з належним рівнем безпеки, не змінюючи чинний порядок вчинення нотаріальних дій. Зміни зокрема передбачають:🔹 єдине робоче середовище для доступу до необхідної інформації та взаємодії з державними реєстрами;🔹 оновлення та взаємозв’язок діючих нотаріальних реєстрів;🔹 одночасну перевірку інформації у кількох державних реєстрах та отримання актуальних відомостей під час вчинення нотаріальної дії.Розвиток середовища відбуватиметься у постійному діалозі та взаємодії з нотаріальною спільнотою. До кінця 2026 року разом із нотаріусами заплановано провести необхідну підготовку та тестування нового робочого середовища, а на початку 2027 року очікується його впровадження.ДОКЛАДНІШЕ

З 2022 року Мін'юст подав до ВАКС 83 позови про стягнення активів підсанкційних осіб у дохід держави. Уже набрали законної сили 79 судових рішень, завдяки яким державі передано активи 96 підсанкційних осіб, зокрема:✅ корпоративні права у 135 товариствах;✅ 345 об’єктів нерухомого майна;✅ 356 транспортних засобів;✅ 7 повітряних та 4 морських судна;✅ права вимоги на суму понад 2,5 млрд грн.Крім того, стягнуто понад 732 млн грн, 17,4 млн доларів США та 869 тисяч євро, а також майнові права, торговельні марки, залізничні вагони, корисні копалини тощо.Після набрання судовим рішенням законної сили держава в особі Фонду державного майна України стає власником стягнутого активу та забезпечує їх підготовку до продажу шляхом проведення відкритих аукціонів в системі Прозорро.Продажі. Так, станом на серпень 2026 року за даними ФДМУ надходження від їх продажу перевищили 2,7 млрд грн, з яких майже 90 млн грн у 2026 році. Усі кошти спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.👉 ДОКЛАДНІШЕ